Підприємство готує новий проект з обслуговування обладнання: приймається персонал, проводиться навчання, оплачується зв'язок, видаються ЗIЗ, ОЗ тощо. Під цей проект буде відкрита дільниця. Чи слід такі витрати відносити до витрат майбутніх періодів, чи можна окремі з них визнати витратами поточного періоду? Чи можливим є віднесення витрат до незавершеного виробництва? Як визначити строк, протягом якого ці витрати списуватимуться, якщо їх обліковувати на рах. 39?
Підхід до обліку витрат у цьому випадку може мати варіанти.
По-перше, витрати на поточну роботу майбутньої дільниці (тобто ту роботу, для якої вона зараз створюється) будуть визнаватись лише після початку такої роботи. Ці витрати, найімовірніше, будуть списуватись на ті статті витрат, до яких відносяться витрати на роботу обладнання, що буде обслуговуватися новою дільницею. Усі ці моменти потрібно буде прописати в обліковій політиці підприємства.
По-друге, слід визначитися з обліком підготовчих витрат на відкриття нової ділянки.
Зокрема, в Iнструкції №2911 зазначено такий перелік витрат майбутніх періодів у розділі «Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»:
— витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;
— витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів;
— сплачені авансом орендні платежі;
— оплата страхового поліса;
— передплата газет, журналів, періодичних і довідкових видань тощо.
1 Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. №291.
За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду. Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.
Витрати можуть класифікуватися як витрати майбутніх періодів, якщо у звітному періоді понесено витрати, що належать:
1) до декількох майбутніх періодів. Під цей критерій як раз і підпадають витрати на підготовку майбутньої дільниці, яка буде виконувати обслуговування обладнання;
2) до доходів, що будуть отримані в майбутніх періодах. Якщо підприємство вирішить, що витрати на підготовку нової дільниці здійснюються для отримання доходів від роботи обладнання (виробництво та продаж продукції), воно може спиратись і на цей критерій. У цьому випадку можливий варіант обліку таких витрат на рахунку 23 — як незавершене виробництво.
Окремі поточні витрати (наприклад, витрати на персонал чи на зв'язок) можна віднести до витрат поточного звітного періоду. У цьому випадку доцільно буде використовувати субрахунок 949. У будь-якому разі рішення слід приймати виходячи з того, як обліковується робота обладнання, для обслуговування якого створюється нова дільниця.
Якщо витрати на роботу обладнання списуються до складу витрат поточного періоду, то доцільніше накопичувати витрати на нову дільницю на субрахунку 39, а потім списувати на ті самі витрати, що і робота обладнання, яке буде обслуговуватись новою дільницею.
Строк, протягом якого будуть списуватись витрати майбутніх періодів, підприємство визначає самостійно. Для цього варто створити комісію, яка визначить цей строк та зафіксує це рішення в протоколі. Такий протокол затверджується керівником підприємства або іншою уповноваженою особою. Якщо цей строк менший ніж 12 місяців або операційний цикл, то витрати накопичуються на рахунку 39 — як оборотні активи. Якщо строк списання таких витрат буде більший ніж 12 місяців або операційний цикл, то вони накопичуються у складі довгострокових активів на субрахунку 184.
Якщо витрати на роботу обладнання входять до собівартості продукції, яка виробляється на такому обладнанні, то це значить, що і витрати на створення нової обслуговуючої дільниці здійснюються з метою отримання доходів у майбутньому від продажу такої продукції. В цьому разі витрати на створення дільниці можна акумулювати у складі незавершеного виробництва на рахунку 23. Знову ж таки, якщо планується списувати такі витрати протягом кількох звітних періодів, тут також можна використовувати рахунок 39:
Д-т 39 К-т 13, 20, 22, 63, 65, 66 — акумулювання витрат майбутніх періодів;
Д-т 23, 91 К-т 39 — поступове списання витрат майбутніх періодів до складу виробничих чи загальновиробничих витрат.
Для потреб оподаткування прибутку жодних коригувань для цієї ситуації не передбачено.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»