Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 16.04.2018 р. №1664/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Щодо оподаткування інвестицій у разі повернення нерезиденту
Суттєво. Повернення іноземним інвестором свого внеску до СК не оподатковується, але розмір унеску визначається в національній валюті України.
! Iноземним інвесторам
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування інвестицій у разі повернення нерезиденту та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Відповідно до ст. 400 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються ГКУ, законом про режим іноземного інвестування, іншими законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором установлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 393 ГКУ та ст. 5 Закону України «Про режим іноземного інвестуванні» (далі — Закон) оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, установленим Національним банком України.
Відповідно до ст. 82 ГКУ статут товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок унесення ними вкладів. Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових унесків учасників.
Згідно зі ст. 86 ГКУ вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 11 Закону у разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками згідно зі ст. 141 Кодексу, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Повернення частки в статутному капіталі не є господарською діяльністю та не вважається доходом нерезидента в обсягах, зазначених у статутних документах у грошовій одиниці України.
Разом з тим при визначенні податкових зобов'язань нерезидента-інвестора у зв'язку з отриманням доходів походженням з території України слід ураховувати склад виплат, які останній отримує при виході з товариства. До зазначених виплат можуть входити належні інвестору дивіденди (частка прибутку) товариства, які оподатковуються у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ та положеннями чинної міжнародної угоди про усунення подвійного оподаткування (за наявності).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.