Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 15.02.2018 р. №623/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Про оподаткування ПДВ [щодо визначення поняття «валютні цінності»]
Суттєво. ДФСУ зазначила, що у зв'язку з відсутністю визначення поняття «валютні цінності» для потреб підпункту 196.1.5 ПКУ може застосовуватися визначення, наведене в МКУ.
! Платникам ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення поняття «валютні цінності» для застосування норм підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України; ПКУ; Митного кодексу України (далі — МКУ) та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (пункт 3.1 статті 3 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. При цьому інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
При цьому згідно з підпунктом 1 пункту 1 статті 4 розділу I МКУ до валютних цінностей належать:
валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах;
банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Отже, з метою застосування норм підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ платник податку може використовувати поняття (у тому числі поняття «валютні цінності»), визначені МКУ.