До листа Державної фіскальної служби України від 19.02.2018 р. №358/99-99-01-01-18
Вищенаведений лист стосується питання, яке цікавить багатьох приватних підприємців на єдиному податку: чи треба їм для торгівлі пивом уроздріб встановлювати та реєструвати РРО?
На жаль, більш заплутану й неоднозначну відповідь, ніж надана ДФСУ у коментованому листі, важко собі уявити. Хоч він називається «Щодо видачі ліцензій», про ліцензії в тексті ані слова. Та все-таки висновки, яких доходить ДФСУ, можуть стати нам у пригоді.
ДФСУ каже «А»: законом, що регулює питання необхідності використання РРО, за наявності колізії між Законом №481 та Законом про РРО є Закон про РРО, але не каже «Б»: платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом і столовими винами, не зобов'язані встановлювати і реєструвати РРО.
Абзац 2 п. 215.1 ПКУ відносить пиво до підакцизних товарів.
Частина 3 пп. 291.5.1 ПКУ дозволяє ФОПам, які торгують уроздріб пивом (байдуже, чи на розлив, чи у пляшках та бляшанках) і столовими винами, бути платниками єдиного податку.
Пункт 216.9 розділу VI «Акцизний податок» ПКУ розрізняє дату виникнення ПЗ щодо реалізації вроздріб підакцизних товарів для ФОПів на ЄП (дата надходження оплати за проданий товар) і для всіх інших госпсуб'єктів, для яких це дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО.
Пунктом 6 статті 9 Закону про РРО встановлено, що РРО не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) ФОПами, яких ПКУ відносить до груп платників ЄП, що не застосовують РРО.
Відповідно до пункту п. 296.10 ПКУ, РРО та РК не застосовуються платниками ЄП 1-ї групи, а також 2-ї і 3-ї груп (фізособи-підприємці), поки обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.
От і все. А що з цього приводу каже Закон №481, нас не повинно цікавити: ДФСУ сама дійшла висновку, що в цьому питанні пріоритет мають норми Закону про РРО (додамо: і ПКУ, бо кодекси мають вищу юридичну силу, ніж закони). Нагадаємо при цьому, що Закон №481 визначає місце торгівлі алкогольними напоями, зокрема, як місце, яке обладнане РРО або де є КОРО для фіксації виручки від продажу алкогольних напоїв (абз. 14 ст. 1).
Отже, вимога мати зареєстрований РРО на місці торгівлі пивом як умову для отримання відповідної ліцензії є незаконною: Закон №481 не встановлює вимоги використання РРО всупереч Закону про РРО чи ПКУ.
Що ж до посилань ДФСУ у коментованому листі та в консультаціях на своєму веб-сайті на Постанову №1336, то вони теж безпідставні. ДФСУ посилається на затверджений цією постановою перелік, але чомусь не враховує, що дія цієї постанови не поширюється на СГ, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами (п. 2-1 Постанови №1336). На те, що Постановою №984 пункт перший переліку з 20.12.2017 р. викладено в новій редакції, ДФСУ звернула увагу, а на те, що тією самою Постановою №984 з тієї самої дати Постанову №1336 було доповнено пунктом 2-1, — чомусь ні.
Додамо ще таке: коли орган державної влади бачить наявність у законодавстві колізійних норм, його обов'язком має бути не надати плутані й неоднозначні «роз'яснення» щодо цього, а звернутися до відповідного органу чи суб'єкта законодавчої ініціативи з пропозицією про усунення колізій.
Андрій ПОРИТКО, головний редактор