• Посилання скопійовано

Реєстрація за неосновним місцем обліку: нюанси звітності та оподаткування

Підприємство орендувало склад та офіс на території іншої області. Чи потрібно реєструватися у ДФС за місцезнаходженням орендованих складу і офісного приміщення як неосновного місця реєстрації? Які звіти, податки і збори потрібно подавати і сплачувати за неосновним місцем обліку? Куди подавати форму №1ДФ і звіт з ЄСВ?

Про оренду приміщень потрібно інформувати територіальні органи ДФС за основним місцем обліку підприємства, що і може бути зроблено шляхом подання форми №20-ОПП.

Платники податків зобов'язані повідомляти про всі об'єкти оподаткування й об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, згідно з п. 8.1 р. VIII Порядку №15881. Відповідно до п. 8.2 р. VIII Порядку №1588, об'єктами оподаткування й об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки зі сплати податків та зборів. Дії щодо оренди приміщень можуть спричинити, зокрема, необхідність реєстрації РРО за місцем його розташування (якщо здійснюватиметься роздрібний продаж товарів чи надання послуг за готівку), сплати ПДФО з доходів працівників, які працюватимуть в орендованих приміщеннях.

1 Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.

Якщо орендовані приміщення розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці, де підприємство не перебуває на обліку, такому підприємству потрібно ставати на облік у податкових органах таких адміністративно-територіальних одиниць. Це буде неосновне місце обліку платника податків (п. 63.3 ПКУ).

Взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків може здійснюватися на підставі повідомлення за ф. №20-ОПП, у якому потрібно зазначити податковий орган, в якому підприємство бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням орендованих приміщень. Це робиться шляхом заповнення графи 11 — там потрібно проставити позначку у тому випадку, якщо підприємство бажає стати на облік у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, які визначаються за інформацією у графах 6 та 7 ф. №20-ОПП.

Внесення до ф. №20-ОПП інформації про податковий орган за неосновним місцем обліку звільняє від подання заяви за ф. №17-ОПП (п. 7.2 р. VII Порядку №1588). Якщо ж цього не було зроблено, потрібно діяти за правилами, встановленими у р. VII Порядку №1588. А саме: згідно з п. 7.2 р. VII Порядку №1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за ф. №17-ОПП (додаток 9 до Порядку №1588).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. №17-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Заяву за ф. №17-ОПП може бути подано як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за ф. №17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за ф. №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Виходячи з умов запитання орендуються склад та офіс, тож можна дійти висновку, що за неосновним місцем обліку сплачуватиметься лише ПДФО з доходів працівників, які працюватимуть у цих підрозділах. ЄСВ та військовий збір сплачуються за основним місцем обліку.

Докладніше ми писали про це у «ДК» №24/2017 у статті «Порядок сплати ПДФО та ВЗ», де йдеться про те, як сплачувати ПДФО за неосновним місцем обліку та заповнювати розрахунок за ф. №1ДФ. Зокрема, ПДФО, нарахований з доходів працівників відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Такий напрям сплати ПДФО зберігається і в тому випадку, коли відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за себе. Тоді всі обов'язки податкового агента виконує юрособа, але напрям сплати — місцевий бюджет за місцезнаходженням складу, офісу — не змінюється!

Форма №1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ подається підприємством до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основне місце обліку), а до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу (неосновне місце обліку) надсилається копія. У порції, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізосіб (працівників) такого підрозділу.

Також див. лист ДФСУ від 22.05.2017 р. №12807/7/99-99-13-01-01-17 («ДК» №24/2017).

Усі інші звіти та податки, у т. ч. звіт з ЄСВ, подаються та сплачуються за основним місцем обліку.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру