Розгляньмо особливості розрахунку компенсації за невикористану відпустку при наданні відпустки з наступним звільненням (коли на день звільнення ще залишаються невикористані дні) або в інших випадках звільнення одразу після відпустки.
Відповідно до статті 3 Закону про відпустки, за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому випадку є останній день відпустки. Щоби не порушити цього права працівника, бажано завжди прописувати в заявах (у заяві про звільнення, якщо це звільнення за власним бажанням чи угодою сторін, чи в окремій заяві, якщо це, наприклад, звільнення після закінчення строку трудового договору чи з інших причин) вибір працівників: чи вони бажають одержати компенсацію, чи хочуть використати перед звільненням відпустку.
Оскільки період перебування у відпустці, виходячи зі ст. 9 Закону про відпустки, включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку, то з точки зору працівника одержати відпустку з наступним звільненням, як правило, вигідніше, ніж просто одержати компенсацію за невикористану відпустку при звільненні.
Візьмімо для прикладу працівника, в якого робочий рік з 15 серпня 2016 р. до 14 серпня 2017 р. включно, і відпустка за цей рік ще не використовувалася й становить 24 к. д. Якби працівник звільнявся 15 серпня 2017 р., він би одержав компенсацію за невикористані 24 к. д. відпустки. Але якщо він візьме з 15 серпня невикористану відпустку з наступним звільненням, то датою звільнення буде останній день відпустки 8 вересня (24 серпня — День незалежності), і на цей день він заробить 1,57 або округлено ще 2 дні відпустки, за які йому під час звільнення 8 вересня потрібно нарахувати компенсацію за невикористану відпустку.
Кадровим службам, що обчислюють кількість днів невикористаної відпустки при звільненні (якщо працівник бажає все-таки використати відпустку і звільнитися останнім днем відпустки), слід мати на увазі таку особливість. У наведеному випадку доцільно одразу врахувати, що період відпустки дасть додаткові дні відпустки, і визначати кількість невикористаних днів не на початок відпустки, а на її кінець.
Тож щоб уникнути окремого розрахунку й виплати компенсації у такому випадку, слід одразу визначити, що на приблизну дату звільнення працівник із прикладу матиме право ще на 2 додаткові дні відпустки. А тому може бути доцільно одразу визначити йому не 24, а 26 = 24 + 2 к. д. невикористаної відпустки. Тоді дата звільнення буде не 8 вересня, а 10 вересня.
Наказ про надання відпустки з наступним звільненням матиме приблизно таке формулювання:
«Iваненку Iвану Iвановичу, інженеру, надати невикористані 26 к. д. щорічної відпустки з 15 серпня 2017 р. до 10 вересня 2017 р. включно (у т. ч.: 24 к. д. за період роботи з 15 серпня 2016 р. до 14 серпня 2017 р. включно та 2 к. д. за період роботи з 15 серпня 2017 р. до 10 вересня 2017 р. включно), звільнити Iваненка Iвана Iвановича 10 вересня 2017 р. за власним бажанням, ч. 1 ст. 38 КЗпП України».
Буває, що працівник спеціально не писав заяву про відпустку з наступним звільненням, але звільняється одразу після відпустки або перебуваючи у відпустці (це дозволяється, якщо це не звільнення з ініціативи адміністрації), і на день звільнення в нього лишаються невикористані дні відпустки. Як обчислити компенсацію?
У розглянутому вище прикладі у разі звільнення 8 вересня у працівника залишаться 2 дні невикористаної відпустки. У такому разі для визначення суми компенсації за них ми включаємо до розрахунку і зарплату серпня.
Так, для розрахунку відпусткових (середнього заробітку) у серпні ми використовували період 01.08.2016 р. — 31.07.2017 р. А для обчислення компенсації 2-х днів у вересні ми використовуємо період 01.09.2016 р. — 31.08.2017 р. Зазвичай оплату останньої відпустки (в частині, що припадає на дні серпня 2017 р.) включають до розрахункового періоду.
Олексій КРАВЧУК, д. ю. н., доцент, аудитор