Як розрахувати суму грошової компенсації за невикористану відпустку працівнику при звільненні та відобразити її у Звіті з ЄСВ? Чи відображається сума компенсації окремою сумою у таблиці 6? Як оподатковується така сума?
Розрахунок суми компенсації
Згідно зі ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Сума компенсації за невикористані відпустки розраховується аналогічно, як і сума відпусткових відповідно до Порядку №100. Це має такий вигляд:
ЗП за 12 к. м. : (365 - 11) х кількість днів щорічної відпустки (з урахуванням додаткових) = сума компенсації ,
де:
ЗП за 12 к. м. — обчислюється середня заробітна плата виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Якщо працівник пропрацював у роботодавця менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку (п. 2 розділу II Порядку №100). Виплати, що включаються і не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, передбачені у розділі III Порядку №100;
(365 - 11) — визначається кількість календарних днів у розрахунковому періоді. Згідно з нормою ст. 78-1 КЗпП святкові і неробочі дні (додатково див. ст. 73 КЗпП) не враховуються. Також вилучається з розрахункового періоду час, протягом якого працівник згідно з законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. Наприклад, це може бути відпустка без збереження заробітної плати (п. 2 розділу II Порядку №100).
Отже, сумарний заробіток ділиться на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових та неробочих днів, а також на кількість календарних днів, коли заробіток не зберігався.
Приклад 1 Відповідно до журналу обліку щорічних та додаткових відпусток працівників робітник, який звільняється, не відгуляв відпустку за минулий робочий рік — кількість календарних днів відпустки 24 к. д.
Заробітна плата працівника з червня 2017 р. до липня 2016 р. становить 37200 грн.
Середня заробітна плата за день становить: 37200 : (365 - 11) = 105,08 грн.
Сума компенсації за невикористану відпустку становить: 105,08 х 24 = 2521,92 грн.
Оподаткування грошової компенсації за невикористану відпустку
Грошова компенсація за невикористану відпустку, як компенсаційні виплати, передбачені законодавством, утворюють фонд додаткової заробітної плати відповідно до пп. 2.2.12 Iнструкції №5. Отже, така сума оподатковується всіма «зарплатними податками»: утримується ПДФО та військовий збір та нараховується ЄСВ.
До доходу у вигляді заробітної плати може застосовуватись податкова соціальна пільга (далі — ПСП)1, якщо розмір усіх складових місячної заробітної плати не перевищує граничної суми доходу, який дає право на ПСП, — у 2017 році це 2240 грн. ПСП надається відповідно до пп. 169.3.4 ПКУ з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи. Звичайна ПСП — це 50% від прожиткового мінімуму. У 2017 році це (1600 х 50%) = 800 грн. Але потрібно врахувати, що ПСП надається тільки за одним місцем нарахування (виплати), за умови подання заяви від працівника у довільній формі.
1 Якщо працівник одночасно протягом звітного податкового місяця отримує стипендію та/або грошове чи майнове (речове) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету, ПСП не застосовується (пп. 169.2.3 ПКУ).
Пам'ятайте!
Згідно з пп. «в» пп. 169.4.2 ПКУ, під час проведення остаточного розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини, роботодавцю слід провести перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП за наявності. Фактично такий перерахунок здійснюється з метою перевірки правильності оподаткування. Адже «перехідні» відпусткові та лікарняні, які оподатковувались ПДФО (їх частина), відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Мало того, якщо роботодавець здійснить такий перерахунок та виправить недоплату шляхом доутримання податку в останньому місяці роботи працівника, штрафні санкції згідно з п. 119.2 ПКУ не застосовуються.
Враховуючи, що сума грошової компенсації за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата, ця сума є базою для нарахування ЄСВ у розмірі 22%. Факт звільнення працівника відображається у Звіті з ЄСВ.
За п. 8 розділу IV Порядку №435, таблиця 5 подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду розірвано трудовий або укладено договір із застрахованою особою, у графі 11 «дата закінчення» зазначається день звільнення працівника, а в графі 13 — підстава звільнення з посиланням на статтю згідно з КЗпП (див. зразок 1).
Зразок 1
У таблиці 6 відображаються відомості про суми нарахованої заробітної плати у звітному місяці в розрізі кожного працівника. На практиці при заповненні цієї таблиці під час виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні постає запитання, чи потрібно у графі 10 «Код типу нарахувань» зазначати код типу нарахувань? Пункт 9 розділу IV Порядку №435 вимагає заповнювати графу 10 лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 — 13. Для виплати компенсації за невикористану відпустку окремого коду немає. Сума грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки відображається у складі загальної суми заробітної плати відповідного місяця і у графі 15 зазначається кількість календарних днів перебування у трудових відносинах (див. зразок 2).
Зразок 2
Таку виплату не треба плутати із виплатою відпусткових, які вносяться до графи 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» із кодом типу нарахувань 10 у графі 10 у розрізі окремого місяця, що припадає на дні відпустки у цьому місяці.
Приклад 2 5 липня 2017 р. працівника звільнено з основного місця праці. При звільненні виплачується сума заробітної плати за липень 2017 р. у розмірі 480,00 грн та сума грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 2521,92 грн (за умовами прикладу 1). Сума нарахованого ЄСВ становить: 480,00 + 2521,92 = 3001,92 х 22% = 660,42 грн.
Зверніть увагу, що база для нарахування ЄСВ у місяці звільнення є меншою від мінімального розміру заробітної плати, як наслідок, сума ЄСВ відрізняється від мінімального страхового внеску (3200 х 22% = 704,00 грн). Проте за умовами прикладу працівник у липні відпрацював не повний місяць, а лише 3 дні, тому доплачувати до розміру мінімального внеску не треба. Пояснюється це вимогою п. 8 розділу III Iнструкції №449.
Сума єдиного внеску доплачується до мінімального за умови перебування у трудових відносинах працівника повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця згідно з п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Згідно зі ст. 3-1 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (у 2017 році — не нижчим за 3200 грн). У цьому випадку доплату до розміру мінімальної нараховувати не треба, адже заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Співвідношення відпрацьованого часу до граничного розміру мінімальної зарплати дотримано.
Роботодавець повинен заповнити таблицю 5 та таблицю 6 так, як показано у зразку 1 та зразку 2.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Iнструкція №449 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 (у редакції наказу Мінфіну від 28.03.2016 р. №393).
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»