Лист Державної фіскальної служби України від 02.06.2016 р. №12039/6/99-99-22-07-03-15
Про розгляд листа [щодо окремих норм Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13, та методик перевірки РРО на відповідність]
Суттєво. У разі складання акта про повернення товару (послуги) із зазначенням інформації про цей товар (послугу) у фіскальному касовому чеку видачі коштів можна зазначати лише назву операції виплати без назви товару (послуги).
! СГ, що застосовують РРО
Державна фіскальна служба України розглянула лист <...> щодо окремих норм Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за №220/28350 (далі — відповідно Наказ №13 та Положення №13), та методик перевірки РРО на відповідність і повідомляє.
До п. 1, 2 щодо роботи реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО) з платіжним терміналом (з'єднаного або поєднаного з РРО) при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. №878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО, повинні здійснити перехід на обов'язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості РРО, а у разі наявності одного РРО суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.
Розділом II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за №220/28350 (далі — Положення №13), визначено вимоги до фіскального касового чека РРО на товари (послуги).
Пунктом 6 розділу II Положення №13 визначено обов'язкові реквізити касового чека на товари (послуги) при застосуванні платіжного термінала у разі проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до п. 1.32-1 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжний термінал — електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.
Враховуючи, що питання, які стосуються застосування платіжних терміналів, зокрема з'єднаних або поєднаних з РРО, належать до компетенції Національного банку України, ДФС пропонує із зазначеного питання звернутися до НБУ.
До п. 3, 4 стосовно реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) у разі застосування при проведенні розрахунків із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала слід зазначити.
Розділами II і III Положення №13 визначено обов'язкові реквізити та форму фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів. Форми №ФКЧ-1 та №ФКЧ-2 наведено відповідно у додатках 1 та 2 до Положення.
Пунктом 6 розділу II Положення №13 передбачено, що у разі застосування при проведенні розрахунків із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з'єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов'язкові реквізити:
ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
ідентифікатор платіжного пристрою;
суму комісійної винагороди (у разі наявності);
вид операції;
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;
напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Слід зазначити, що вимоги щодо наявності у касовому чеку реквізитів платіжної картки, коду авторизації або іншого коду, що ідентифікує операцію в платіжній системі, а також підписів касира і держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) були передбачені як обов'язкові з 2004 року (попереднє Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614 зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 28.04.2004 р. №248).
Такі реквізити, як ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, сума комісійної винагороди (у разі наявності) та вид операції включені до Положення №13 на етапі погодження його проекту з центральними органами виконавчої влади для узгодження з вимогами Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №174.
При цьому згідно з п. 4 розділу I Положення №13 взаєморозміщення у додатках до Положення №13 написів та даних на полі документа є рекомендованим.
Таким чином, при доопрацюванні існуючих моделей і модифікацій РРО виробники мають можливість передбачити розміщення додаткових обов'язкових реквізитів касових чеків у доцільному з їхньої точки зору порядку.
До п. 5 щодо можливості друку обов'язкових реквізитів касового чека РРО (відповідно до вимог п. 6 розділу II Положення №13) у рядках коментарів (коли друк рядка починається символом #).
Нормами Положення №13 друк обов'язкових реквізитів касового чека у рядках коментарів не передбачено.
До п. 6 щодо достатності зазначення у фіскальному касовому чеку видачі коштів назви операції виплати без зазначення назви товару (послуги) відповідно до норм п. 2 розділу III Положення №13.
Згідно з абзацами шостим — восьмим та шістнадцятим п. 2 розділу III Положення №13 видатковий чек повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема, якщо кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, що рекомпенсується) не дорівнює одиниці виміру, — кількість, вартість поверненого товару (обсягу отриманої послуги, що рекомпенсується), вартість одиниці виміру товару (послуги) та назву операції виплати або назву товару (послуги) та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК».
Також відповідно до п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. №417 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за №16156/24148, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.
Тобто, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації наданої послуги перевищує 100 гривень, окрім друку РРО видаткового чека, складається акт видачі коштів, де, зокрема, обов'язково зазначаються відомості про товар (послугу), сума виданих коштів, номер, дата і час видачі фіскального касового чека на товари (послуги), який підтверджує купівлю товару (послуги) та який зберігається протягом трьох років.
Отже, у випадку складання та зберігання відповідного акта із зазначенням інформації про товар (послугу), що було повернуто, у фіскальному касовому чеку видачі коштів можливо зазначати лише назву операції виплати без назви товару (послуги).
До п. 7 щодо рядків фіскального касового чека за приймання та переказ готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі — ПТКС), у яких мають бути розміщені додаткові обов'язкові реквізити при розрахунках із використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Згідно з абзацами сімнадцятим, вісімнадцятим та двадцятим п. 2 розділу VI Положення №13 чек ПТКС повинен, зокрема, містити реквізити платника переказу. Якщо правилами (регламентом) отримувача коштів передбачено більш повну ідентифікацію платника, дозволяється друкувати необхідну ідентифікаційну інформацію (прізвище, ім'я, по батькові, номер договору, реєстраційний код тощо). Перед кожним реквізитом друкується його найменування, наприклад «Прізвище» або «Прізвище платника», при цьому кожний реквізит друкується з окремого рядка, сума комісійної винагороди, літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми комісійної винагороди, форму оплати, загальна сума операції у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО».
Також згідно з п. 4 розділу I Положення №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим.
Отже, якщо правилами (регламентом) отримувача коштів передбачено більш повну ідентифікацію особи, яка переказує кошти через ПКТС (прізвище, ім'я, по батькові, номер договору, реєстраційний код тощо), то кожний реквізит (ідентифікаційна інформація) у касовому чеку ПКТС друкується з окремого рядка. Перед кожним реквізитом друкується його найменування. Також у касовому чеку обов'язково зазначається, що оплату переказу коштів здійснено з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Також слід зазначити, що оскільки при цьому взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим, то взаємне розташування рядків із відповідними реквізитами касового чека визначається виробником касової техніки.
Щодо необхідності доопрацювання РРО, які перебувають в експлуатації і були включені до Державного реєстру до набрання чинності Наказом №13, для виконання вимог Положення №13 щодо форми розрахункових документів, що ними друкуються, слід зазначити.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр).
Згідно з абзацом третім ст. 12 Закону №265 не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим від семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Норма щодо доопрацювання виробником (постачальником) РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до його використання також передбачена абзацом другим п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. №601.
Відповідно до п. 5 Наказу №13 вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру, до дня набрання чинності цим наказом (11.03.2016 р.).
При цьому для реквізитів, що мають друкуватися у касовому чеку при розрахунках електронним платіжним засобом (платіжною карткою) з використанням платіжного термінала, з'єднаного або поєднаного з РРО, така можливість не передбачена.
Отже, виробники касової техніки зобов'язані доопрацювати РРО користувачів, що перебувають в експлуатації, з метою виконання ними вимог чинних нормативно-правових актів.
Враховуючи викладене та з метою спрощення виробництва та використання РРО, а також для формування спільної позиції з порушених питань застосування РРО, ДФС пропонує Асоціації «УкрЕККА» розробити та подати на розгляд проекти відповідних законодавчих та нормативно-правових актів.
Перший заступник голови С. БІЛАН