До листа МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 04.05.2016 р. №10270/10/28-10-01-03-11
Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів — це, зокрема:
— передача майна у межах балансу платника ПДВ, що використовується у господарській діяльності для його подальшого використання з метою, не пов'язаною з господарською діяльністю такого платника податку;
— передача у межах балансу платника ПДВ майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню.
У цьому випадку за нормами п. 198.5 ПКУ платник ПДВ зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ (якщо під час придбання визнавався ПК з ПДВ). Не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду платник податку складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну (або зведену ПН). Базою оподаткування для товарів, згідно з п. 189.1 ПКУ, є вартість їх придбання.
Проте, як зауважують податкові органи у коментованому листі, операція з передачі не придатних для подальшої реалізації товарних залишків на повторну переробку з метою оподаткування ПДВ не розглядається як окрема операція з постачання товарів та не оподатковується податком, відповідно, норми п. 198.5 ПКУ «не працюють». Але для уникнення нарахування ПДВ потрібно врахувати ще один момент.
Передані на повторну переробку товарні залишки визнаються такими, що використані в господарській діяльності, якщо при реалізації підприємством нової продукції такі залишки включаються до складу її вартості і збільшують базу оподаткування ПДВ та згодом відшкодовуються у складі такої вартості покупцями.
Відповідно до п. 11 П(С)БО 161 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюються підприємством самостійно. Отже, для уникнення нарахування ПДВ до виробничої собівартості продукції повинні відноситися товарні залишки, які віднесено до категорії непридатних і передано на повторну переробку. Лише у цьому разі зберігається факт використання у господарській діяльності придбаних запасів.
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Згідно з п. 12 П(С)БО 16, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу продукції, що виробляється, купівельних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Пам'ятайте, що прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
Приклад Виробниче підприємство у галузі виробництва пластмасових виробів придбаває сировину для виробництва продукції, вартість якої 30000 грн, у т. ч. ПДВ. Сума податку відображена у складі ПК з ПДВ.
Під час виробництва продукції частина товарних залишків виявилася непридатною для продажу.
На підставі розпорядження по підприємству товарні залишки, які не придатні для подальшої реалізації, передані на повторну переробку. При реалізації підприємством нової продукції такі товарні залишки включаються до виробничої собівартості. Відповідно, при формуванні ціни на нову продукцію враховано перероблені залишки. Під час реалізації цієї продукції база оподаткування ПДВ визначається з урахуванням вартості непридатних залишків, і виробнича собівартість не є нижчою за звичайні ціни. Тому передані на повторну переробку товарні залишки визнаються такими, що використані в господарській діяльності. Як наслідок, база оподаткування операцій з постачання продукції визначається виходячи з їх договірної вартості, що відповідає нормам п. 188.1 ПКУ.
Насамкінець зауважимо, що передача не придатних для подальшої реалізації товарних залишків на повторну переробку не завжди не буде об'єктом оподаткування ПДВ. Так, якщо, наприклад, ідеться про залишки, які здають у металобрухт, постачання якого є звільненою від оподаткування операцією (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), то, на нашу думку, п. 198.5 (в цьому випадку пп. «б») діятиме і підприємство зобов'язане буде нарахувати ПДВ за фактом такого постачання.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»