Мінфін наказом від 10.03.2016 р. №344 затвердив Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій. Поговоримо про ключові характеристики таких перевірок.
Відповідно до п. 4 р. І коментованого Порядку перевірка контрольованих операцій є документальною позаплановою перевіркою. Справді, норми пп. 75.1.2 ПКУ зазначають, що питання трансфертного ціноутворення (далі — ТЦУ) не можуть бути предметом документальної планової перевірки, тож така категорія перевірок має статус позапланових.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. У частині строків проведення перевірки норми п. 78.6 перенаправляють нас до ст. 82 ПКУ. За загальним правилом, відповідно до п. 82.2 ПКУ, тривалість позапланових перевірок не повинна перевищувати для великих платників податків 15 р. д. плюс 10 р. д. на подовження перевірки, тобто з урахуванням подовження строк позапланової перевірки може становити максимум 25 р. д.
Тим часом норми пп. 39.5.2.8 ПКУ регламентують тривалість перевірки контрольованих операцій — до 18 місяців плюс 12 місяців на подовження перевірки, тобто разом перевірка контрольованих операцій може тривати до 30 місяців. Може скластися враження, що цей строк дещо суперечить загальній нормі тривалості позапланової перевірки (п. 82.2 ПКУ). Та хоча перевірки контрольованих операцій віднесені до позапланових документальних операцій, загальні строки тривалості такої категорії перевірок для ТЦУ-перевірок не діють. Так, за приписами п. 5 р. І та п. 1 р. IV коментованого Порядку, тривалість перевірки контрольованих операцій не повинна перевищувати 18 місяців, а подовження — максимум до 12 місяців, тобто загальний строк перевірки — до 30 місяців.
Зверніть увагу: є тільки 3 підстави, що дають право на проведення перевірки контрольованих операцій:
— отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому пп. 39.5.1.1 ПКУ;
— неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ПКУ звіту про контрольовані операції або документації з ТЦУ;
— отримано звіт про контрольовані операції, в такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю ТЦУ.
Прийняття рішення про проведення ТЦУ-перевірки теж має свої нюанси. Керівник ДПІ ініціює проведення перевірки, надіславши інформаційне повідомлення в ДФСУ з обґрунтуванням підстав для неї. ДФСУ має 7 днів, аби погодити таку перевірку або ні. Якщо перевірка погоджена з ДФСУ, керівник ДПІ видає наказ про проведення перевірки. Виходить, що норми п. 78.4 ПКУ, які регламентують право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків лише у разі, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під підпис копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, тут не працюватимуть?!
Строк на підготовку і подання заперечень до акта перевірки становить 30 к. д. з дати отримання платником податків акта перевірки, а податківці мають 30 р. д. на розгляд цих заперечень та підготовку висновків. Платник податків має право брати участь у розгляді заперечень, про це він повинен зазначити у запереченнях.
За результатом розгляду заперечень складається висновок довільної форми, в якому наводяться занотовані в акті висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та робиться висновок щодо обґрунтованості заперечень. Про оформлення ППР на підставі акта ТЦУ-перевірки в окремому порядку та механізму їх оскарження в профільному Порядку ані слова.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор