Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Затверджений наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. №524
Зареєстрований у Мін'юсті 24.06.2015 р. за №751/27196
Опублікований в «ОВУ» 28.07.2015 р.
Чинний з 28.07.2015 р.

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Суттєво. Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків містить критерії відбору за ступенем ризику для різних категорій суб'єктів господарювання.

! Платникам податків

I. Загальні положення

1. Цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі — план-графік).

У цьому Порядку поняття «кластерні об'єднання» вживається в такому значенні: група суб'єктів господарювання — юридичних осіб із централізованим управлінням виробничою, фінансовою та комерційною діяльністю.

2. Формування плану-графіка територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі — територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділі III цього Порядку.

Формування та коригування планів-графіків здійснюються засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

3. Узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року №805, з органами державного фінансового контролю проекти планів-графіків на наступний квартал подаються до ДФС територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу у вигляді електронного файла. Інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків, включеним до проекту плану-графіка, подаються засобами інформаційних систем ДФС у той самий термін.

Після остаточного узгодження електронних баз проектів планів-графіків територіальні органи ДФС надають департаментам податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб паперовий варіант плану-графіка з відповідними додатками з дотриманням вимог направлення документів із грифом «ДСК» та за потреби обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

4. До плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім — не частіше ніж раз на два календарні роки, високим — не частіше одного разу на календарний рік.

Необхідно враховувати також вимоги пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу у частині граничних термінів визначення податкового зобов'язання платника податків.

5. Затверджені плани-графіки є обов'язковими для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників до перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.

Датою початку виконання плану-графіка у частині проведення кожної документальної планової перевірки є перший день проведення цієї перевірки. При цьому необхідно забезпечити рівномірне навантаження на працівників підрозділів у частині термінів початку перевірок упродовж місяця.

II. Структура плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

1. План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1¹) складається з чотирьох розділів:

Розділ I. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб (відповідальні: підрозділи податкового та митного аудиту). Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок формується згідно з додатком 2 до цього Порядку;

¹ З додатками до Порядку можна ознайомитися на нашому сайті www.dtkt.ua. — Прим. ред.

Розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів (відповідальні: підрозділи податкового та митного аудиту). Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок формується згідно з додатком 2 до цього Порядку;

Розділ III. Документальні планові перевірки самозайнятих осіб (відповідальні: підрозділи доходів і зборів з фізичних осіб). Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок формується згідно з додатком 3 до цього Порядку;

Розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (відповідальні: підрозділи доходів і зборів з фізичних осіб). Зведена інформація про проведення документальних планових перевірок формується згідно з додатком 2 до цього Порядку.

2. Розділ I плану-графіка поділяється на підрозділи А, Б та С:

підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків.

Цей підрозділ плану-графіка поділяється на дві групи:

I група — основні підприємства, які належать до кластерних об'єднань платників податків;

II група — найбільші контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків — юридичні особи);

підрозділ Б. Платники податків, які мають ризики несплати податків та відбираються на регіональному рівні за результатами аналізу основних показників діяльності.

Цей підрозділ плану-графіка поділяється на дві групи:

I група — основні підприємства;

підрозділ С. Платники податків та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Цей підрозділ плану-графіка поділяється на дві групи:

I група — основні підприємства;

У кожній із зазначених груп розподіл платників податків — юридичних осіб провадиться за такими категоріями (відповідно до статті 55 розділу II Господарського кодексу України):

суб'єкти великого підприємництва;

суб'єкти середнього підприємництва;

суб'єкти малого підприємництва.

3. Розділ II плану-графіка поділяється на такі підрозділи:

I. Банківські установи;

II. Страховики;

III. Торговці цінними паперами;

IV. Інші небанківські установи;

V. Постійні представництва та представництва нерезидентів.

При формуванні розділу II плану-графіка одночасно з юридичними особами підлягають обов'язковому включенню всі наявні відокремлені підрозділи (незалежно від форми сплати податку на прибуток та часу реєстрації новоствореного відокремленого підрозділу).

Фінансові установи, включені до підрозділу I, повинні бути згруповані за категоріями: «великі платники податків» відповідно до Кодексу та «інші платники податків» із розподілом на юридичні особи та відокремлені підрозділи.

Фінансові установи, включені до підрозділів II, III та IV, повинні бути згруповані за категоріями: «великі платники податків», «суб'єкти малого підприємництва», «інші платники податків» відповідно до Кодексу та інших нормативно-правових актів із розподілом на юридичні особи та відокремлені підрозділи.

Постійні представництва та представництва нерезидентів належать до категорії «інші платники податків».

4. Розділ III плану-графіка поділяється на три групи:

Група 1. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

Група 2. Фізичні особи — підприємці, які обрали загальну систему оподаткування;

Група 3. Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

5. Розділ IV плану-графіка поділяється на три групи:

Група 1. Великі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників понад 300 осіб;

Група 2. Середні платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників від 100 до 300 осіб;

Група 3. Малі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників менше 100 осіб.

III. Порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб

1. До розділу I плану-графіка включаються підприємства реального сектору економіки, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагенти, які використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, провадять фінансово-господарську діяльність, повинні сплачувати податки та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які перебувають у стані зміни свого місцезнаходження.

При плануванні враховуються показники за результатами діяльності підприємств за попередній рік.

2. Формування переліку платників податків — юридичних осіб, що належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів для відбору до підрозділу А плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

3. До плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів.

4. Структурні підрозділи ДФС надають до 25 числа другого місяця кварталу пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів із обґрунтуванням необхідності включення.

Пропозиції від структурних підрозділів ДФС надсилаються до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал.

На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог абзацу другого цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційних систем ДФС та направлені за пропозиціями структурних підрозділів ДФС щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків — юридичні особи), у тому числі ті, які перебувають на обліку в інших територіальних органах ДФС.

При цьому щодо підприємств, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів визначаються критерії ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При включенні підприємств до підрозділів А, Б та С розділу I плану-графіка територіальним органам ДФС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків — головних підприємств, та направити їх переліки до відповідних територіальних органів ДФС, на обліку в яких перебувають ці підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств.

Відповідальність за повноту охоплення перевірками філій та структурних підрозділів платника податків, який консолідовано сплачує податок на прибуток, покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.

У разі невключення до плану-графіка окремих підприємств із переліку, надісланого ДФС, надається письмове пояснення причин невключення.

У разі виявлення у ході перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка, позапланових перевірок за наявності обставин, визначених статтею 78 розділу II Кодексу, або включення до плану перевірок на наступний квартал.

5. Формування переліку платників податків — юридичних осіб для включення до підрозділу Б розділу I плану-графіка проводиться на рівні територіального органу ДФС не пізніше як за місяць до початку наступного кварталу за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

1. Критерії відбору платників податків — юридичних осіб

1. Високого ступеня ризику:

рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

рівень сплати податку на додану вартість нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;

наявність відносин із контрагентами, які перебувають у розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій сягає понад 5 відсотків загального обсягу постачання;

наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання зі сумою податку на додану вартість понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого зіставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за відсутності заяви платника податків щодо порушення платником податку на додану вартість (контрагентом) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів-засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 відсотків обсягів постачання;

декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом одного податкового (звітного) періоду;

наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів ДФС щодо взаємовідносин із платниками податків:

які мають ознаки фіктивності;

які є учасниками конвертаційних центрів;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

стосовно яких розпочато досудове розслідування;

стосовно яких заведено оперативно-розшукову справу;

стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності;

які перебувають у розшуку;

які визнані банкрутами;

обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин із постачальниками, які зареєстровані суб'єктами спеціального режиму оподаткування (сільгоспвиробники) із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

декларування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні або нижче собівартості реалізованої продукції.

2. Середнього ступеня ризику:

формування платником податку на додану вартість податкового кредиту у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних;

сума інших витрат перевищує 30 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

здійснення експортних операцій товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі операцій понад 5 відсотків обсягів постачання;

декларування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;

наявність відхилень між значеннями основних показників фінансової та податкової звітності понад 10 відсотків;

сума адміністративних витрат перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг (консалтингові, супровідні);

подання покупцем заяви зі скаргою на порушення платником податку на додану вартість (постачальником товару) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та невключення ним сум податку на додану вартість до податкових зобов'язань;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 (далі — Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок);

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

сума витрат на збут перевищує 80 відсотків задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг (маркетингові дослідження, дослідження ринків збуту, супроводження товару);

наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

здійснення відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за результатами камеральних перевірок упродовж проміжку часу, що настає за періодом, охопленим останньою документальною плановою перевіркою;

наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або працівниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 відсотків загального обсягу постачання;

здійснення коригування платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за спецдекларацією з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість;

роздроблення податкового кредиту або зобов'язань з податку на додану вартість за окрему звітну дату з одним контрагентом на декілька накладних зі сумою податку на додану вартість менше від 10 тис. грн за відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

декларування фінансових витрат у сумі понад 5 відсотків загальної суми витрат з одночасним декларуванням витрат, пов'язаних із придбанням цінних паперів;

сума витрат з факторингу, задекларованих у додатку ІВ до декларації з податку на прибуток, перевищує дохід за факторингом, задекларований у додатку ІД до декларації з податку на прибуток;

наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів.

3. Незначного ступеня ризику:

проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;

наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;

зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному.

2. Критерії відбору платників податків — учасників зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до інформації з автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) та згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює:

оформлення митних декларацій у митних режимах за кодами 31, 51 згідно з класифікатором митних режимів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (далі — Наказ №1011), зі звільненням від оподаткування митними платежами;

оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів за кодами пільг 014, 099, 102, 112, 120, 137, 153, 202, 400, 401, 402, 403, 404, 500, 501, 502, 503, 517 згідно з класифікатором звільнень від сплати митних платежів, затвердженим Наказом №1011;

сплату «ліцензійних платежів» на рахунок нерезидента;

митне оформлення товарів суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності за ціною, що є нижчою, ніж митна вартість ідентичних/подібних товарів попередніх митних оформлень;

митне оформлення товарів із ризиком неправильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, що впливає на надходження митних платежів до бюджету;

декларування в одній партії товарів із високим податковим навантаженням та незначною вагою разом із товарами з низьким податковим навантаженням та великою вагою;

декларування складових митної вартості в декларації митної вартості з ризиком недостовірності зазначення числових значень (витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування, інженерні, дослідно-конструкторські роботи тощо).

IV. Порядок відбору до плану-графіка фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів

1. До розділу II плану-графіка включаються фінансові установи, постійні представництва (далі — постійні представництва), представництва нерезидентів (далі — представництва), що ведуть фінансово-господарську діяльність, використовують схеми мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування, повинні сплачувати податки та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або до яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які перебувають у стані переходу до іншого територіального органу ДФС.

При плануванні враховуються показники за результатами діяльності підприємств за попередній рік.

2. Територіальні органи ДФС проводять аналіз платників податків за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу та не пізніше 20 числа другого місяця кварталу надсилають до ДФС перелік підприємств, які пропонуються до плану-графіка, з обґрунтуванням необхідності їх включення.

Сформований ДФС перелік платників податків не пізніше 1 числа третього місяця кварталу надсилається до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал.

У разі невключення до плану-графіка окремих установ із переліку, надісланого ДФС, надається письмове пояснення причин невключення.

1. Критерії відбору банківських установ

1. Високого ступеня ризику:

сума страхового резерву за рахунок витрат становить понад 50 відсотків суми витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування;

перевищення прибутку до оподаткування у фінансовому обліку над прибутком, що підлягає оподаткуванню в податковому обліку;

наявність операцій факторингу (відступлення права вимоги);

наявність інформації щодо здійснення банківською установою операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;

здійснення операцій із цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

2. Середнього ступеня ризику:

обсяг податкових пільг з податку на прибуток та податку на додану вартість перевищує 0,2 відсотка мінімального розміру статутного капіталу для банківської діяльності;

рівень сплати податку на прибуток банківської установи нижчий за рівень сплати податку у відповідній галузі;

сума страхового резерву за рахунок витрат становить понад 30 відсотків суми витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування;

декларування оборотів за операціями з купівлі-продажу цінних паперів понад 20 відсотків мінімального розміру статутного капіталу для банківської діяльності;

декларування від'ємного фінансового результату за операціями з цінними паперами попереднього податкового (звітного) періоду;

здійснення правочинів із цінними паперами емітентів, щодо яких винесено постанову суду про припинення юридичної особи або визнання юридичної особи банкрутом;

наявність інформації від структурних підрозділів органів державної фіскальної служби, правоохоронних органів щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності або реєстрацію яких скасовано у судовому порядку, або щодо яких порушено кримінальну справу, або які перебувають у розшуку, або не подають податкову звітність, або визнані банкрутами.

3. Незначного ступеня ризику:

сума інших витрат перевищує 30 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

здійснення правочинів із цінними паперами емітентів, щодо яких є відомості про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи або немає підтвердження відомостей про юридичну особу;

виплата доходів (відсотки, роялті, лізинг) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податкових зобов'язань.

2. Критерії відбору небанківських установ

1. Високого ступеня ризику:

наявність операцій факторингу (відступлення права вимоги);

здійснення операцій із цінними паперами, обіг яких скасовано, зупинено за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України;

наявність інформації щодо здійснення небанківською установою операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

2. Середнього ступеня ризику:

рівень сплати податку на прибуток небанківської установи (крім неприбуткових установ і організацій) нижчий за рівень сплати податку у відповідній галузі;

декларування небанківськими установами обсягів операцій із цінними паперами понад 50 відсотків зареєстрованого статутного капіталу;

3. Незначного ступеня ризику:

сума інших витрат перевищує 30 відсотків суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

виплата доходів (відсотки, роялті, лізинг) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток у бік зменшення податкових зобов'язань (понад 10 відсотків);

відсутність у неприбуткових установ і організацій інших доходів, які підлягають оподаткуванню.

3. Критерії відбору платників податків — постійних представництв та представництв нерезидентів

1. Високого ступеня ризику:

наявність відносин із контрагентами, які перебувають у розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій сягає понад 5 відсотків загального обсягу постачання;

наявність розбіжностей у платника податків згідно зі Системою автоматизованого зіставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за відсутності заяви платника податків щодо порушення платником податку на додану вартість (контрагентом) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;

відсутність витрат, понесених представництвом, при декларуванні доходів, звільнених від оподаткування на підставі міжнародного договору;

наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів ДФС, що свідчить про ухилення від оподаткування, та щодо взаємовідносин із платниками податків, щодо яких: реєстрацію скасовано у судовому порядку; заведено оперативно-розшукову справу; порушено кримінальну справу.

2. Середнього ступеня ризику:

обсяги витрат становлять 70 відсотків або більше доходів при декларуванні допоміжного виду діяльності;

формування платником податку на додану вартість податкового кредиту у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

коригування платником податків податкової звітності з податку на прибуток та/або податку на додану вартість у бік зменшення податкових зобов'язань (понад 10 відсотків);

показники податкової звітності, які характеризують діяльність постійних представництв та представництв нерезидентів, свідчать про можливість заниження податкових зобов'язань або ризики несплати податків.

3. Незначного ступеня ризику:

надання іншими структурними підрозділами органів державної фіскальної служби інформації про факти порушення податкового законодавства, схеми мінімізації та ухилення, що використовувалися таким платником податків, та можливі втрати бюджету внаслідок несплати податків;

повторна реєстрація підприємства платником податку на додану вартість у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою територіального органу ДФС.

V. Порядок відбору до плану-графіка самозайнятих осіб

1. До розділу III плану-графіка відбираються платники податків — самозайняті особи, які є фізичними особами — підприємцями або провадять незалежну професійну діяльність, за умови що такі особи не є працівниками в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

2. До переліку самозайнятих осіб відбираються платники податків, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки, збори, інші платежі та взяті на облік як платники податків за основним місцем обліку або зареєстровані у контролюючих органах.

3. При відборі самозайнятих осіб до плану-графіка слід враховувати інформацію, наявну в інформаційних системах ДФС.

4. Критерії відбору самозайнятих осіб:

1) високого ступеня ризику:

перевищення суми доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), суми доходу від провадження господарської діяльності на 10 відсотків та більше;

перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10 відсотків та більше;

заниження податкового зобов'язання в обсязі, що становить 10 відсотків та більше суми задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 відсотків та більше суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

декларування сум доходу на рівні або менше від рівня витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг, становить 30 відсотків або більше задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю платника податків;

наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5 відсотків та більше;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20 відсотків та більше;

наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів із найманими особами згідно із законом;

2) середнього ступеня ризику:

кількість найманих працівників менша за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);

декларування від'ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних операцій;

декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту;

наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій) в обсязі, що перевищує 10 відсотків;

загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує обсяг, визначений статтею 181 розділу V Кодексу, більше як на 2 відсотки;

невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованій сумі загального оподатковуваного доходу або обсягам постачання з податку на додану вартість у розмірі, що перевищує 20 відсотків;

наявність відносин із контрагентами, які перебувають у розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій сягає понад 10 відсотків загального обсягу постачання;

ввезення на митну територію України підакцизних товарів в обсягах понад 50 відсотків задекларованої суми доходу за рік;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

заниження податкового зобов'язання в обсязі, що становить менше 10 відсотків суми задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за календарний рік, та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5 відсотків суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;

обсяг операцій із пов'язаними особами перевищує 20 відсотків задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.

VI. Порядок відбору до плану-графіка платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

1. До розділу IV плану-графіка відбираються платники податків — юридичні особи, які задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

2. Платники податків — юридичні особи, які мають ризик несплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, відбираються на регіональному рівні за результатами аналізу наявних ризиків.

3. При відборі до плану-графіка слід враховувати інформацію, наявну в інформаційних системах ДФС.

4. У разі одночасного відбору платника податків підрозділами податкового та митного аудиту та підрозділами доходів і зборів з фізичних осіб — платників податків до перевірки такий платник включається до розділу I плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

5. Критерії відбору платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

1) високого ступеня ризику:

несплата податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску або його сплата у розмірі меншому від 1 відсотка доходу за попередній звітний період платником податку — юридичною особою, дохід якої становить понад 1 млн грн;

нарахування заробітної плати у сумі, меншій від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, за наявності доходу за попередній звітний період у сумі 1 млн грн та більше;

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

відсоток утриманої суми податку на доходи фізичних осіб нижчий за 10 відсотків суми виплаченого доходу у вигляді заробітної плати;

наявність кредиторської заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 10 відсотків суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб у попередньому звітному періоді, але не менше 100 тис. грн;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення більше ніж на 30 календарних днів установлених строків подання звітності з єдиного внеску за шість або більше звітних періодів протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;

2) середнього ступеня ризику:

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) у сумі від 20 до 40 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

виплата громадянам протягом попереднього звітного кварталу доходів від продажу сільськогосподарської продукції (ознака доходу 148) у сумі понад 40 мінімальних зарплат без утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб;

кількість найманих працівників на сільськогосподарських підприємствах менше 5 осіб за наявності у власності та/або оренді земельних ділянок площею понад 10 га, доходу за попередній звітний період у сумі понад 1 млн грн;

кількість найманих працівників на підприємствах будівельної галузі менша за 5 осіб за наявності відведених у поточному та/або попередньому звітному роках земельних ділянок площею понад 0,5 га;

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди на 10 — 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 180 — 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) у сумі від 5 до 20 мінімальних зарплат без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;

кількість найманих працівників менша від кількості зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);

збільшення (зменшення) у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди менша від 10 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному;

порушення більше ніж на 30 календарних днів установлених строків подання звітності за три або більше звітних періоди протягом календарного року;

порушення встановлених строків сплати єдиного внеску на 30 — 180 днів.

Директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку М. ЧМЕРУК

Зміст

Головні новини

Головне за тиждень

Зараз коментують

Перевір свого контрагента:

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків