До листа Державної фіскальної служби України від 10.04.2015 р. №7695/6/99-99-19-03-02-15
Плата за веб-контент
ДФСУ в листі від 10.04.2015 р. №7695/6/99-99-19-03-02-15 (див. «ДК» №31/2015) розглянула справляння ПДВ з інформаційних послуг, що надаються нерезидентом через веб-сайт.
Постачання послуг на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому місце постачання окремих видів послуг визначається за місцем, у якому їх отримувач зареєстрований як госпсуб'єкт.
При визначенні місця постачання інформаційних послуг через Інтернет слід звернути увагу на пп. «д» п. 186.3 ПКУ, за яким місцем постачання телекомунікаційних послуг, а саме: послуг, пов'язаних із передаванням інформації будь-якого характеру за допомогою різних систем зв'язку, зокрема доступу до глобальних інформаційних мереж, є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Тож для українського абонента це отримання послуги на митній території України. До речі, місце надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у т. ч. з використанням комп'ютерних систем, згідно з пп. «в» п. 186.3 ПКУ також залежить від місця реєстрації покупця.
ДФСУ звертає увагу, що в операціях з надання постачальником-нерезидентом доступу до інформаційних продуктів на його веб-сайтах в Інтернеті резидент — отримувач таких послуг є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ. Враховуючи норми п. 180.2 та ст. 208 ПКУ, операція оподатковується ПДВ незалежно від того, чи отримувач послуг зареєстрований як платник ПДВ.
Отримувач послуг нараховує податок за основною ставкою — 20% на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ. Базою є договірна вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання. Визначена вартість перераховується в гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ.
Для отримувача — платника ПДВ датою виникнення ПЗ, відповідно до п. 187.8 ПКУ, є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, або дата оплати, залежно від того, яка з подій відбулася раніше. Платник ПДВ складає ПН, яка обов'язково реєструється в ЄРПН. У ній згідно з Порядком №9571 зазначається тип причини 14. У рядку «Особа (платник податку) — продавець» проставляється найменування (П. І. Б.) нерезидента2, у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» за послугами, які призначаються для використання у госпдіяльності, — умовний ІПН «500000000000». У разі якщо такі послуги не призначені для використання у госпдіяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ, відображається умовний ІПН «200000000000». У рядках, відведених для даних покупця, отримувач зазначає власні дані.
Підставою для віднесення сум ПДВ до ПК є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. У звітному періоді складання та реєстрації ПН в ЄРПН операція відображається у рядках 7 та 12.4 декларації з ПДВ.
Якщо отримувач — неплатник ПДВ, то ПН, ясна річ, не складається, проте подається Розрахунок податкових зобов'язань у вигляді додатка до декларації з ПДВ. ПЗ з ПДВ виникають у податковому періоді, в якому отримано послуги (п. 9 розділу І Порядку №9663). Отже, у разі оплати послуг авансом Розрахунок подається вже аж тоді, коли послуги буде отримано. Сума, проставлена у колонці 8, підлягає сплаті до бюджету не пізніше 10 днів після граничної дати подання Розрахунку.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.
2 Рядок «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця», у якому зазначалась країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), як обов'язковий реквізит з 01.07.2015 р. вилучено Законом від 16.07.2015 р. №643-VIII.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»