2015 рік приніс кардинальні зміни до алгоритму обчислення й адміністрування податку на прибуток. Податківці обрали тактику «мертвої тиші», очевидно, до літа 2016 року, коли більшості річних платників податку потрібно буде готувати річну декларацію з податку на прибуток за 2015 рік. Коротко нагадаємо, з чим маємо справу у 2015 році.
Норми п. 137.4 ПКУ визначають податковим (звітним) періодом з податку на прибуток календарний рік. Для платників, які за підсумками минулого 2014 року не отримали прибутку або отримали збиток, але за підсумками першого кварталу 2015 р. отримали прибуток, установлено виняток у частині звітних податкових періодів. Такі підприємства мають подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань (ч. 8 п. 57.1 ПКУ).
Строк подання декларації з податку на прибуток, у т. ч. розрахунку щомісячних авансових внесків, — 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком. Подання річної декларації передбачає подання разом із нею і розрахунку щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний 12-місячний період. У разі якщо йдеться про квартальне подання звітності, маємо 40 днів після закінчення звітного періоду на складання та подання декларації (пп. 49.18.2 ПКУ).
Протягом 2015 р. та січня — травня 2016 р. передбачено перехідний період для сплати авансових внесків, а вже з червня 2016 р. платники податку на прибуток сплачуватимуть авансові внески за новими правилами (п. 9 підр. 4 р. ХХ ПКУ). Весь 2015 рік щомісячні авансові внески сплачуються за нормами п. 57.1 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015 р., а щомісячні авансові внески за березень — травень 2016 року обчислюватимуться у розмірі не менш ніж 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.
Декларування
За підсумками 2015 р. підприємства подають декларацію з податку на прибуток до 1 червня 2016 р. (п. 57.1 ПКУ). За підсумками такої декларації авансові внески сплачуватимуться з червня 2016 до травня 2017 р. На сьогодні є всього лише проект декларації з податку на прибуток — http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63722.html. Однак, готуючи частину матеріалів у цьому спецвипуску, ми орієнтувалися саме на цей проект.
Бухгалтерський прибуток для податкового обліку
З 01.01.2015 р. об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування «бухгалтерського» прибутку, який підлягає оподаткуванню, на всі різниці, що виникають у підприємства відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Зверніть увагу: лише податкові різниці, визначені ПКУ. Цей перелік є вичерпним і жодним чином не підлягає розширенню з тих чи інших причин за бажанням окремих бухгалтерів. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про «бухгалтерський» прибуток? За своєю суттю це фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який визначений у фінансовій звітності платника податку на прибуток. Для податкового обліку цей фінрезультат має бути скоригований як у бік збільшення, так і в бік зменшення.
Але якщо торішній дохід, визначений за правилами бухобліку (за мінусом непрямих податків), не перевищує 20 млн грн1, платник податку має право визначати об'єкт оподаткування без коригування фінрезультату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Пам'ятайте: незалежно від обсягів доходів об'єкт оподаткування може бути зменшено на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (ч. 5 пп. 134.1.1 ПКУ).
1 До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (останній абз. пп. 134.1.1 ПКУ).
Рішення про відмову від коригувань фінрезультату платник податку на прибуток приймає самостійно один раз протягом періоду, в якому сума доходу не перевищує 20 млн грн. Про таке рішення платник податку зазначає у податковій звітності з податку на прибуток, яку подає за перший рік у такому періоді (групі років). Як тільки сума річного доходу перевищить 20 млн грн, згадане рішення втрачає силу, і платник податку на прибуток буде зобов'язаний коригувати фінрезультат до оподаткування починаючи з року, в якому сталося таке перевищення. Чи можна буде потім відмовитися від коригувань прибутку, припустімо, у наступному році, коли його річний дохід знову не перевищуватиме 20 млн грн, — наразі на це запитання немає відповіді.
Де беремо інформацію
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначається у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), який також відомий як форма №2. Актуальну форму цього звіту для великих підприємств затверджено НП(С)БО 1. З метою оподаткування нас цікавить конкретно розділ І «Фінансові результати» форми №2, адже саме з нього ми братимемо дані для визначення податку на прибуток.
Фінрезультат до оподаткування в бухобліку формується шляхом обчислення різниці між доходами та витратами. Деякі платники податку на прибуток можуть не коригувати цей показник і застосовувати ставку податку на прибуток безпосередньо до «бухгалтерського» прибутку, але на суть формування оподатковуваного прибутку за рахунок доходів та витрат у бухгалтерському обліку це не впливатиме.
Фінансовий результат до оподаткування, сформований протягом звітного року, формується на рахунку 79 «Фінансові результати». Дані розділу І форми №2 складаються на підставі даних рахунку 79, а підсумковий показник прибутку (збитку) у рядку 2290 (2295) форми №2 має відповідати сумі кореспонденції рахунків 79 та 44, коли формується результат діяльності підприємства за звітний рік — прибуток або збиток.
Нарешті різниці у складі витрат між бухгалтерським та податковим обліком нівельовано. Більше не треба доводити зв'язок із госпдіяльністю! Завдяки змінам тепер жодних коригувань на суму «негосподарських» витрат робити не потрібно. Абсолютно всі витрати, що обліковуються підприємством на рахунках класів 8 та 9, тепер беруть участь у формуванні фінансового результату без будь-яких обмежень. Певна річ, це дивує і бухгалтерів, і податківців. Чи не будуть останні висувати під час перевірок додаткових умов чи обмежень для витрат у податковому обліку (як податківці вміють у ручному порядку для окремих підприємств обмежувати склад витрат, усі добре знають), покажуть лише час та практика адміністрування податку на прибуток уже за підсумками 2015 року.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор