Лист Міністерства соціальної політики України від 02.02.2015 р. №102/13/84-15
Щодо надання працівникам, зайнятим на роботі з ненормованим робочим днем, щорічної додаткової відпустки (витяг)
Суттєво. Чинне законодавство на сьогодні не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
! Роботодавцям
Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист і з питань компетенції повідомляє.
<...>
Питання 4.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» працівникам із ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, у тому числі і за ненормований робочий день, встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Список професій, посад працівників із ненормованим робочим днем із зазначенням конкретної тривалості відпустки в межах її семиденної тривалості, тобто від 1 до 7 днів включно, затверджується на підприємстві як додаток до колективного договору.
Міністерством праці та соціальної політики України розроблено і наказом від 10.10.97 р. №7 (зі змінами від 05.02.98 р. №18) затверджено Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі — Рекомендації).
Згідно з пунктом 2 Рекомендацій ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Пунктом 5 Рекомендацій також визначено, що ненормований робочий день може застосовуватися насамперед для осіб, робота яких не піддається точному підрахунку в часі. При роботі з неповним робочим днем її тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день).
У разі коли працівник після закінчення роботи на основній посаді відразу приступає до виконання роботи за сумісництвом в одній установі, тобто він не має можливості періодично виконувати роботу понад встановлену тривалість робочого часу, то, на нашу думку, немає підстав для встановлення йому ненормованого робочого дня за основним місцем роботи. Відповідно він не матиме права і на отримання додаткової відпустки.
Слід зазначити, що рекомендації Мінсоцполітики не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативно-правовими актами. Чинне законодавство на сьогодні не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Що стосується листа Мінпраці від 03.03.2011 р. №162/13/84-11, то в частині надання роз'яснення про порядок встановлення працівникам ненормованого робочого дня для надання щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день його відкликано і скасовано листом від 21.12.2012 р. №495/13/116-12. <...>
Директор Департаменту О. ТОВСТЕНКО