За чинним законодавством фізособа — платник ЄП може торгувати вроздріб пивом як у пляшках, так і на розлив. І це, особливо влітку, товар, який приносить непоганий прибуток. Але цього літа, згідно із Законом №711, пиво стає алкогольним напоєм. Чи змінить це щось у підприємницькій діяльності платників ЄП?
Як це відбувається до 01.07.2015 р.
Згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ, не можуть бути платниками ЄП 1 — 3 груп особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Отже, перше, що ми бачимо в цій нормі: для підприємців роздрібна торгівля пивом та сплата ЄП — речі, які співіснують цілком законно. Нагадуємо, що, згідно з пп. 14.1.212 ПКУ, роздрібна торгівля — це, зокрема, і продаж пива безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у т. ч. на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання в громадському харчуванні. Тобто байдуже, в якому обсязі продається пиво, — має значення, кому і для чого.
Комерційне використання придбаного пива передбачає отримання економічних вигід від такої купівлі в майбутньому, наприклад унаслідок подальшого перепродажу такого пива. Зрозуміло, що, продаючи пиво, підприємець — платник ЄП не знає, з якою метою воно придбавається покупцями і як буде ними використовуватися. Тож поділ торгівлі пивом на роздрібну й оптову є вельми умовним та здійснюється, як правило, за непрямими ознаками, і рідко — за прямими доказами використання пива покупцями.
У будь-якому разі продавець не мусить збирати такі докази та з'ясовувати у покупців наміри щодо зробленої купівлі (хоча умови оподаткування цього продажу безпосередньо залежать від такого наміру!). А тому можна з певністю говорити про те, що підприємці — платники ЄП завжди вважають, що пиво у них купується виключно для особистого некомерційного використання, навіть якщо пиво продається покупцям-СГД.
З 01.01.2015 р. роздрібний продаж пива став ще одним об'єктом оподаткування акцизним податком (пп. 213.1.9 ПКУ). А акцизного податку немає серед тих, що їх платники ЄП не сплачують згідно зі ст. 297 ПКУ. Відповідно, нарахування, сплата і подання звітності з акцизного податку здійснюються платниками єдиного податку на загальних підставах. А отже, підприємці — платники ЄП з 01.01.2015 р. повинні сплачувати акцизний податок з вартості продажу пива (за ставкою 5% відповідно до пп. 215.3.10 ПКУ) і подавати декларацію з акцизного податку2 у строки, встановлені для місячного звітного податкового періоду.
А чи може юрособа — платник ЄП торгувати пивом? На перший погляд, ні, адже пиво за п. 215.1 ПКУ належить до підакцизних товарів. Але пп. 14.1.144 ПКУ відносить пиво до товарів із товарною позицією 2203 згідно з УКТ ЗЕД. І тільки пиво, яке належить до цієї товарної позиції, є підакцизним товаром. Безалкогольне пиво належить до товарної позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, а тому не є підакцизним товаром, тож ним можуть торгувати і юрособи — платники ЄП 3-ї групи.
Згідно зі ст. 1 Закону про обіг спирту3, пиво поділяється на те, яке належить до алкогольних напоїв (товарна група УКТ ЗЕД за кодом 2203, і саме про нього йдеться в пп. 14.1.144 ПКУ), і на безалкогольне пиво — насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об'ємною часткою спирту не більш ніж 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння чи виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі (належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 — води та інші безалкогольні напої). Останнє не є підакцизним товаром (бо не відповідає критеріям, установленим пп. 14.1.144 ПКУ, і не є пивом з метою оподаткування акцизним податком). Отже, юрособа — платник ЄП за умови реалізації безалкогольного пива не порушує пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.
2 Див. статтю «Нова декларація з акцизного податку» в «ДК» №7/2015.
Що змінюється з 01.07.2015 р.
З 1 липня 2015 р. набирають чинності зміни до ПКУ, які уточнюють визначення термінів «пиво» та «алкогольні напої». Напої з вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які містяться в товарній групі УКТ ЗЕД за кодом 2203, потрапляють до алкогольних напоїв (пп. 14.1.5 ПКУ). Саме за такими критеріями з цієї дати визначається пиво, яке потрапляє до підакцизних товарів (пп. 14.1.144, п. 215.1 ПКУ).
Відповідні зміни вносяться і до Закону про обіг спирту. З 01.07.2015 р. цей Закон регулює, зокрема, і торгівлю пивом — воно потрапляє до алкогольних напоїв (критерії, наведені у ст. 1 Закону про обіг спирту, збігатимуться з критеріями, встановленими пп. 14.1.5 ПКУ). Але поряд із цим зберігається і безалкогольне пиво (ст. 1 Закону про обіг спирту), яке, як і раніше, не є підакцизним товаром, не є алкогольним напоєм та не потребує ліцензії на право торгівлі.
Що зміниться при цьому для платників ЄП? Як і раніше, підприємці, торгуючи пивом уроздріб, сплачуватимуть акцизний податок та зберігатимуть право перебувати на спрощеній системі оподаткування, хоча з 01.07.2015 р. їм доведеться отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (згідно зі ст. 15 Закону про обіг спирту). А юрособи — платники ЄП зможуть торгувати безалкогольним пивом без ліцензії і сплати акцизного податку.
Але з отриманням ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не все так просто. Згідно зі ст. 15 Закону про обіг спирту, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень1 (на території сіл і селищ — 500 гривень) на кожен окремий, зазначений у ліцензії, ЕККА (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах ДФСУ. Нагадаємо, що за п. 296.10 ПКУ підприємці — платники 2 — 3 груп тільки при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також підприємці — платники ЄП 1-ї групи не застосовують РРО (іншим доведеться проводити готівкові розрахунки з покупцями через РРО). Ця норма починає діяти:
для платників ЄП 3-ї групи — з 1 липня 2015 року;
1 Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
для платників ЄП 2-ї групи — з 1 січня 2016 року.
Отже, частина фізосіб — платників ЄП не використовуватимуть РРО навіть з 01.07.2015 р. І тому є суперечність між Законом про обіг спирту і ПКУ, адже ПКУ не вимагає від підприємців — платників ЄП торгувати пивом виключно з використанням РРО, а Закон про обіг спирту вимагає наводити дані про РРО у документах, що подаються на отримання ліцензії на право роздрібного продажу. Чи зможуть у 2015 році фізособи — платники ЄП, зокрема 2-ї групи, без наявності в них РРО отримувати зазначені ліцензії, наразі невідомо. Тим, хто не бажає ризикувати, спочатку доведеться на кожне місце торгівлі придбати РРО і поставити його на облік у ДПІ.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»