Не встигла нова форма ПН, затверджена Наказом №9571, запрацювати на повну силу, як з'явилася її оновлена версія. Тобто у грудні 2014 р. працюємо з формою, затвердженою Наказом №957 в редакції, що діє з 01.12.2014 р., а з 01.01.2015 р. будемо працювати з оновленою формою ПН та дещо відкоригованим Порядком її заповнення. Отже, розгляньмо, що зміниться з нового року.
Електронна форма ПН
Відповідно до оновленого п. 2 Порядку №957, який тепер повністю гармонізовано з чинною на 01.01.2015 р. редакцією п. 201.1 ПКУ, податкова накладна та додатки до неї мають складатися та надаватися отримувачу (покупцю) виключно в електронній формі та з електронним підписом уповноваженої платником особи. З форми ПН та її додатків зникнуть позначки «Електронна», «Паперова». Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (п. 19 Порядку №957).
Пам'ятайте: податківці на сьогодні твердо стоять на позиції, що електронний цифровий підпис на ПН, який накладається при реєстрації в ЄРПН, та підпис особи, що фіксується при її видачі покупцю, обов'язково мають належати одній і тій самій посадовій особі платника ПДВ (листи ДПСУ від 04.03.2013 р. №3341/6/15-3115 та від 28.03.2013 р. №7454/7/15-33-17-04 (див. «ДК» №23/2013) та лист Міндоходів від 15.05.2014 р. №8629/6/99-99-03-02-15).
У формі ПН та додатків до неї не буде реквізитів печатки та підписів осіб, що її заповнили. З форми додатка 2 (Розрахунку коригування) має бути видалено поле з інформацією про дату отримання такого РК та зобов'язання включити його до реєстру виданих та отриманих ПН. Ці нововведення відповідають порядку електронного адміністрування ПДВ, тож відповідні реквізити вже не потрібні: вони були актуальні лише для паперових ПН.
Порядковий номер ПН
Пункт 5 Порядку №957 регламентує довільні форму та порядок обліку (нумерації) складених податкових накладних. У першій частині порядкового номера податкової накладної буде зазначатися лише цифровий номер, який відповідатиме послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду, без жодної прив'язки до Реєстру виданих ПН, як це було досі. З 01.01.2015 р. платники ПДВ уже не будуть зобов'язані вести цей реєстр та подавати його копії податківцям. Слід уважно стежити за тим, щоб номери не дублювалися в межах однієї дати, адже складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером не допускається. Таким чином, можна буде починати нову нумерацію ПН хоч щодня.
Для спецрежимників передбачено свій нюанс (див. п. 5 Порядку №957). Між дробами в полі номера ПН з 01.01.2015 р. можна буде поставити тільки цифру 2 або 3. Цифра 4, якою був позначений спецрежим, передбачений п. 1 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ для переробників м'ясо-молочної продукції, з нового року втрачає актуальність. Фактично грудень 2014 — останній звітний період, коли ця цифра може траплятися в номері ПН між дробами.
Вирівнювання заголовної частини
З Порядку №957 вилучають вимогу про обов'язкове вирівнювання реквізитів у клітинках по правому краю, адже це відбуватиметься автоматично. Цей нюанс позбавляє податківців права визнавати ПН із неправильним вирівнюванням неналежно складеними.
Одиниця виміру
Одиниця виміру товарів/послуг тепер відображатиметься у двох графах — 5.1, 5.2 (пп. 4 п. 15 Порядку №957), які мають заповнюватися відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО)1, чинного на дату складання податкової накладної:
у графі 5.1 проставляють умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО;
у графі 5.2 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
Так, наприклад, гривня має позначення «грн» та код 2454. Разом з тим КСПОВО не містить такої одиниці, як «послуга». На сьогодні залишається відкритим питання, чи можна при поставках послуг без кількісного вираження вписувати в гр. 5 «грн», а в гр. 6 — частину оплати чи надання таких послуг. Чекаємо на чіткі роз'яснення податківців.
Реєстрація в Єдиному реєстрі
З 01.01.2015 р. усі ПН та РК підлягатимуть реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Незалежно від суми та статусу контрагента, навіть ті, що не видаються покупцям з певним типом причини.
Зареєструвати ПН та РК можна буде лише в сумі, визначеній за спеціальною формулою, передбаченою п. 200-1.3 ПКУ та п. 9 Порядку №5692. Але разом з тим на час підготовки статті є інформація, що уряд відмовиться від ідеї застосовувати це правило вже з 01.01.2015 р. та зробить І квартал 2015 р. перехідним періодом без обмеження сум, на які можна буде зареєструвати свої ПН та РК та не застосувати до платників ПДВ штрафних санкцій, визначених нормами абз. 2 п. 1 ст. 120-1 ПКУ. Враховуючи систематичність та значну кількість правок до законодавства, повністю відмовлятися від ідеї електронного адміністрування уряд не готовий.
В оновленій формі РК з'явився новий реквізит: «Підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем», — поява якого зумовлена змінами в самому алгоритмі реєстрації РК. Як ми знаємо, п. 22 Порядку №957 у разі зменшення суми компенсації, вартості товарів/послуг відповідальним за реєстрацію РК визначає покупця (отримувача послуг). Для цього постачальник (продавець) складатиме у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого зробить відповідну помітку «X», та надсилатиме його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування має здійснюватися у порядку, визначеному законодавством. На сьогодні окремого затвердженого порядку чи алгоритму накладення підписів немає. Але є проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»3 (далі — проект Постанови №1246), де передбачено процедуру накладення електронних цифрових підписів при реєстрації в ЄРПН РК покупцем (отримувачем) товарів, послуг. Згідно із запропонованим проектом це здійснюватиметься в такому порядку:
— постачальник (продавець) після складання розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис та надсилає цей розрахунок коригування отримувачу (покупцю);
1 Затверджений наказом Держстандарту України від 09.01.97 р. №8.
3 http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2014-rik/63364.html
— отримувач (покупець) після отримання від постачальника (продавця) розрахунку коригування накладає на такий розрахунок коригування власний електронний цифровий підпис.
Далі вже покупець направляє РК на реєстрацію, а от квитанція надсилатиметься і отримувачу (покупцю), і постачальнику (продавцю).
Зверніть увагу: норми п. 22 Порядку №957 зобов'язують продавця (постачальника) реєструвати РК і до тих ПН, що виписані до 01.01.2015 р. і які за обсягом поставки під реєстрацію не підпадали (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). РК підлягатиме реєстрації тільки після реєстрації ПН, до якої виписано такий РК. Проектом Постанови №1246 на це відводиться лише одна доба з моменту здійснення госпоперації: постачальник (продавець) повинен протягом доби зареєструвати в Реєстрі таку податкову накладну (незалежно від дати її складання з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування до неї. На нашу думку, перевірити дотримання цього строку можна тільки під час безпосередньої документальної перевірки. Адже без неї податківці реально не володіють інформацією, коли було здійснено госпоперацію, що її супроводжує РК.
У разі коли покупець є неплатником ПДВ, РК має складатися та реєструватися постачальником (п. 21 та п. 9 Порядку №957). РК до ПН, що була складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких послуг (п. 22 Порядку №957).
Окремі випадки складання ПН
З 01.01.2015 р. діятиме оновлена редакція п. 188.1 ПКУ. База оподаткування ПДВ не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів — нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, коли здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни). Це правило не діятиме щодо поставок товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню, та газу, який постачається для потреб населення.
У зв'язку з цим маємо два нові типи причин, з яких ПН не видається покупцю:
15 — складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;
16 — складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.
Тобто фактично мусимо виписувати дві ПН: першу — на суму фактичної поставки і віддати її покупцю, другу — на суму перевищення ціни придбання, балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною продажу, в якій проставляється тип причини 15 або 16 і яка залишається у продавця. У комірках, відведених для даних покупця, в цьому разі зазначають дані продавця, а в графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» — «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №____» або «перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною постачання необоротних активів, указаних в податковій накладній №__» з обов'язковим зазначенням порядкового номера ПН, складеної на суму фактичної ціни поставки. У декларації з ПДВ (наразі орієнтуємося на форму, затверджену наказом МФУ від 23.09.2014 р. №966. Ймовірно, з нового року форма може змінитися) ці ПН відображаються в загальному порядку — в ряд. 1.1, 1.2 та ряд. 9.
Умовні ІПН
У «ДК» №47/2014 ми вже розповідали про окремі нюанси заповнення ІПН в ПН. Зараз наголосимо на нововведеннях, які запрацюють з 01.01.2015 р. Зміни стосуються поставок товарів та послуг неплатникам ПДВ, ПН, що виписуються за підсумками дня, і тих ПН, що їх складає покупець послуг від нерезидента на митній території України. Поставка товарів і послуг неплатникам ПДВ (тип причини 02) та ПН за підсумками дня (тип причини 11) тепер позначатимуться умовним ІПН не 400000000000, а 100000000000. А ПН, виписані на послуги від нерезидента на митній території України (тип причини 14), які призначаються для використання у госпдіяльності, міститимуть ІПН не 300000000000, а 500000000000.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор