• Посилання скопійовано

Що нового

Амортизація на мобілізований автотранспорт

! Платникам податку на прибуток

Державна фіскальна служба нагадала, що амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Оскільки у процесі мобілізації транспортні засоби не використовуються у господарській діяльності, то нарахування амортизації припиняється до повернення такого засобу власнику.

Виведення з експлуатації транспортного засобу з метою здійснення військово-транспортного обов'язку проводиться на підставі наказу керівника підприємства з посиланням на рішення місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.

Лист ДФСУ від 05.11.2014 р. №6273/6/99-99-19-02-02-15


Перевірка госпоперації: нюанси

! СГД

ДФСУ наголосила, що під час перевірки органи ДФС досліджують первинні документи, що їх мають платники, на предмет достовірності. При цьому обов'язковому дослідженню підлягає встановлення факту реальності певних господарських операцій, тобто чи мали вони місце насправді.

Крім того, іншим підходом, який використовують органи фіскальної служби, є встановлення наявності ділової мети у господарських операціях платників.

Сенс зазначеного підходу полягає у тому, щогосподарські операції обов'язково повинні бути пов'язані з наміром платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Інакше, на думку податкового регулятора, такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а отже, їх наслідки, не обумовлені діловою метою, не підлягають відображенню у податковому обліку.

Лист ДФСУ від 11.09.2014 р. №285/2/99-99-10-04-02-10


Статистика внутрішньої торгівлі: оновлено форми №1-торг та №3-торг

! Роздрібним торговцям

Держстат України продовжив оновлювати форми звітності зі статистики внутрішньої торгівлі.

Так, починаючи зі звіту за січень 2015 року потрібно буде звітувати за оновленою формою №1-торг (місячна) «Звіт про товарооборот», а зі звіту за І квартал 2015 року — за новою формою №3-торг (квартальна, річна) «Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі».

Ці звіти подають органу державної статистики за місцезнаходженням юридичні особи, відокремлені підрозділи юросіб, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі.

Терміни подання звітів не змінилися:

— ф. №1-торг — не пізніше 2 числа після звітного періоду;

— ф. №3-торг за квартал — не пізніше 25 числа після звітного періоду;

— ф. №3-торг за рік — не пізніше 28 лютого.

Наказ Держстату від 04.12.2014 р. №380


Податківці про строки митного оформлення товарів

! Суб'єктам ЗЕД

ДФС нагадала, що митне оформлення завершується протягом 4-х робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.

Зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у випадках, визначених ч. 2 ст. 255 МКУ.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому гл. 4 МКУ.

Лист ДФСУ від 05.12.2014 р. №13934/7/99-99-24-02-03-17


Оновлено перелік товарів, реалізація яких у селах може здійснюватися без РРО

! СГ, які використовують РРО

Мінінфраструктури затвердило Перелік товарів, при реалізації яких дозволяється проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій об'єктами поштового зв'язку в селах.

Отже, до переліку увійшли:

1. Тара та упаковка для поштових відправлень, фурнітура до них.

2. Паперові товари.

3. Друковані видання.

4. Мило туалетне й господарське.

5. Сірники, папір туалетний.

6. Канцелярські товари.

7. Галантерейні, парфумерно-косметичні та санітарно-гігієнічні товари.

8. Синтетичні мийні засоби.

9. Продовольчі товари нескладного асортименту, які не потребують додаткового технічного обладнання для зберігання (фасовані та етикетовані відповідно до законодавства): хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби, крупи, макаронні вироби, продукти швидкого приготування, чай, кава, згущене молоко, безалкогольні напої (включаючи мінеральні води), консерви, сіль, оцет, спеції, приправи.

10. Вироби текстильні готові для домашнього господарства та вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні.

11. Гумове та полімерне взуття.

12. Господарчі товари (свічки, поліетиленові тази, відра, бочки, посуд, пакети для сміття).

13. Насіння овочевих культур, квітів.

14. Фототовари (фотоплівка, фотопапір, фоторамки, фотоальбоми).

(Пункти 9 — 14 поширюються на діяльність об'єктів поштового зв'язку в селах із населенням не більше 1,0 тис. осіб).

Наказ Мінінфраструктури від 21.11.2014 р. №590
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


У разі реорганізації без зміни коду за ЄДРПОУ казначейські рахунки не закриваються

! СГД

Мінфін вніс зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Нагадаємо, що Порядок регламентує відносини між органами Держказначейства і розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізособами — підприємцями, а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, й органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків.

Внесеними змінами передбачено, що у разі реорганізації клієнта та/або зміни найменування без зміни коду за ЄДРПОУ рахунки закриватися не будуть. При цьому протягом десяти днів після внесення змін потрібно подати документи, передбачені для відкриття рахунків (окрім заяви про відкриття рахунків).

Натомість, якщо у разі реорганізації (приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення) код за ЄДРПОУ змінюється, то рахунки закриватимуться і відкриватимуться нові.

Окрім того, у новій редакції викладено Договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, який потрібно буде застосовувати з 1 січня 2015 року.

Наказ Мінфіну від 17.11.2014 р. №1139
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


Порядок обліку платників ЄСВ

! Платникам ЄСВ

Мінфін затвердив Порядок обліку платників єдиного внеску та Положення про реєстр страхувальників.

Згідно з його нормами, облік платників ЄСВ у фіскальних органах ведеться за:

— кодами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України — для платників, які включаються до такого реєстру;

— реєстраційними номерами облікових карток платників податків або серією та номером паспорта — для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснення платежів за серією та номером паспорта;

— реєстраційними номерами платників податків, які присвоюються інвесторам за угодою про розподіл продукції, дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав.

Дані з реєстру страхувальників про взяття/зняття з обліку платників ЄСВ, відомості про клас професійного ризику виробництва, відомості з ЄДР, а також зміни в облікових даних платників ЄСВ, внесені до реєстру страхувальників на підставі цього Порядку, не пізніше наступного робочого дня передаються ПФУ та фондам соцстраху в порядку взаємного обміну інформацією.

Також установлено, що платники ЄСВ, які мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території України, обліковуються з ознакою «суб'єкт вільної економічної зони «Крим».

Наказ Мінфіну від 24.11.2014 р. №1162
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


Оновлено окремі форми для реєстрації юросіб

! Юрособам

Мін'юст оновив форми деяких реєстраційних карток, а саме:

— реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи;

— реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації діючої (діючих) юридичної особи (юридичних осіб) у результаті злиття, поділу, виділу або перетворення;

— реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

— реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

— реєстраційної картки про створення відокремленого підрозділу юридичної особи;

— реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу.

Наказ Мінюсту від 03.12.2014 р. №2046/5
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


Банки можуть знищувати гроші у разі неможливості їх вивезення

! Банкам

Нацбанк затвердив зміни до Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі. Змінами, зокрема, уточнено, що банк у разі неможливості вивезення готівки та інших цінностей на підставі розпорядження Нацбанку пошкоджує готівку розчинами, що фарбують чи склеюють, штампом «Неплатіжна» або обрізанням/обпалюванням 50% від загальної площі або в інший спосіб, що забезпечить втрату платіжних ознак грошових знаків.

Про факт пошкодження або знищення готівки оформляється акт у довільній формі із зазначенням номіналу, кількості, суми готівки та способу пошкодження або знищення. Акт підписується всіма залученими до цієї роботи працівниками банку, а акт про знищення готівки підписується, крім працівників банку, членами комісії територіального управління, які були присутні під час знищення готівки.

Відшкодування банку коштів за знищену готівку здійснюється на підставі акта про знищення готівки, за пошкоджену готівку — у разі передавання до територіального управління пошкодженої готівки разом з актом про пошкодження готівки.

Постанова Національного банку України від 08.12.2014 р. №798
чинна з 12.12.2014 р.


Мінфін про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1

! Експортерам

Міністерство фінансів затвердило Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншого боку.

Так, сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред'явити як доказ, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

Сертифікат видається посадовою особою митниці під час здійснення експорту товару або після експорту товару у випадках, установлених Угодою.

Для отримання сертифіката експортер повинен пред'явити митниці:

— заяву, що містить декларацію від експортера за формою, визначеною у додатку ІІІ до Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, для видачі сертифіката;

— заповнений відповідно до вимог Угоди бланк сертифіката (оригінал сертифіката, дві паперові копії сертифіката та його електронну копію у разі заповнення сертифіката машинописом);

— документи, що підтверджують преференційне походження товарів, у разі якщо це перша поставка таких товарів до країн ЄС.

Рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката приймається протягом 3-х робочих днів з дня, що настає після реєстрації заяви у митниці, разом із необхідними документами.

Наказ Мінфіну від 18.11.2014 р. №1142
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


Порядок надання та анулювання статусу схваленого експортера

! Експортерам

Мінфін затвердив Порядок надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера.

Так, щоб отримати вищезазначений статус, підприємство-експортер подає до митниці за місцем своєї держреєстрації заяву, підписану керівником і засвідчену печаткою (за наявності) підприємства-експортера.

До заяви додаються належним чином засвідчені копії:

— зовнішньоекономічного договору, за яким товар(и) преференційного походження буде експортовано з України;

— документів про преференційне походження товару(ів) з України, що експортується(ються) на умовах угод.

У разі якщо підприємство-експортер не є виробником товару(ів), до заяви додаються декларації постачальника.

Уповноважений експортер повинен відповідати, зокрема, таким критеріям:

1) здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій із товарами преференційного походження з України не менше 1 року;

2) відсутність порушень правил визначення преференційного походження товарів, установлених угодами, виявлених за результатом верифікації сертифікатів про походження товару з України та/або декларацій;

3) товар, який експортується, відповідає правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.

Наказ Мінфіну від 07.10.2014 р. №1013
набере чинності з дня опублікування
(станом на 16.12.2014 р. не опублікований)


Затверджено порядок контролю якості ліків під час оптової та роздрібної торгівлі

! Торговцям ліками

КМУ затвердив Порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі.

Так, вхідний контроль якості лікарських засобів здійснюється за допомогою візуальних методів уповноваженими особами суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії.

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, та його територіальними органами.

Забороняється торгівля неякісними лікарськими засобами; лікарськими засобами, обіг яких заборонено в Україні; лікарськими засобами, не зареєстрованими в Україні; лікарськими засобами без сертифіката якості серії лікарського засобу; лікарськими засобами, які не пройшли державний контроль при ввезенні в Україну; медичними імунобіологічними препаратами, які не пройшли державний контроль; лікарськими засобами, термін придатності яких минув.

Суб'єкт господарювання протягом 3 років повинен зберігати та у разі потреби надавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади для перевірок документи, що підтверджують закупівлю, зберігання, транспортування, торгівлю, знищення або утилізацію лікарських засобів.

Наказ Міністерства охорони здоров'я від 29.09.2014 р. №677
чинний з 16.12.2014 р.

Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру