Недоплата ЄП
Приватний підприємець, платник єдиного податку 2-ї групи, у 2013 р. сплачував щомісяця 229,40 грн ЄП. Для цього він надав банку постійно діюче розпорядження про щомісячне списання з його поточного рахунка цієї суми. Це розпорядження діяло і в 2014 році — на таку саму суму. У вересні 2014 р. підприємець отримав усне повідомлення з ДПІ про необхідність сплати недоїмки в сумі 37,50 грн, адже з 01.01.2014 р. ставка ЄП становить уже 243,60 грн. Крім цього, його повідомили про можливий штраф у розмірі 85 грн. Чи правомірно буде застосовано цей штраф та чи повинна була ДПІ повідомити підприємця про недоїмку зразу після її виникнення?
Що потрібно було зробити ФОП?
Фізособа-підприємець (далі — ФОП) повинна сплачувати податки в строки та у розмірах, установлених ПКУ згідно з пп. 16.1.4 ПКУ. Тож вона мусить самостійно стежити за тим, щоби платежі здійснювалися вчасно та в повній сумі.
Згідно з п. 295.1 ПКУ, платник єдиного податку (далі — ЄП) сплачує податок авансом — не пізніше 20 числа поточного місяця. Тобто ЄП за січень треба сплатити до 20 січня, і т. д. ФОП 2-ї групи сплачують ЄП за фіксованою ставкою — від 2 до 20 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року згідно з п. 293.2 ПКУ.
Станом на 01.01.2013 р. мінімальну зарплату було встановлено ст. 8 Закону України від 06.12.2012 р. №5515-VI «Про державний бюджет України на 2013 рік» у розмірі 1147 грн, а на 01.01.2014 р. — у розмірі 1218 грн згідно зі ст. 8 Закону України від 16.01.2014 р. №719-VII «Про державний бюджет України на 2014 рік». Тож максимальна ставка ЄП у 2013 році становила: 20% х 1147,00 грн = 229,40 грн, а у 2014 році — 20% х 1218,00 грн = 243,60 грн. Різниця між цими сумами: 243,60 - 229,40 = 14,20 грн. За зміною розміру мінімальної заробітної плати ФОП має стежити самостійно та знати свою ставку ЄП — від 2 до 20% цієї суми.
Згідно з п. 295.1 ПКУ, можна сплачувати ЄП за кілька місяців наперед, наприклад за квартал або навіть до кінця поточного року (але не більше!). А що буде, якщо заплатити ЄП більше ніж на 12 місяців наперед? Ми вважаємо, що в цьому разі в обліковій картці платника ЄП обліковуватиметься переплата з ЄП, яка буде зарахована йому як сплата ЄП наступного року (див. п. 87.1 ПКУ), або платник ЄП може повернути її з бюджету згідно з пп. 17.1.10 ПКУ за правилами, встановленими ст. 43 ПКУ.
Банки не контролюють цього моменту, але вони можуть встановлювати певні умови виконання постійно діючих розпоряджень. Такі розпорядження на договірне щомісячне списання коштів виконуються банками протягом строку та на умовах, установлених у договорі (п. 6.5, п. 6.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. №22). Але в будь-якому разі переплата податку не є чимось забороненим.
У пп. 17.1.1 ПКУ сказано, що платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у т. ч. і через Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, свої права й обов'язки. Але для цього він повинен звернутися з відповідним запитом для отримання акта звірки, який показує стан розрахунків на певну дату і за будь-який період. Зверніть увагу, що ініціатива має виходити від платника податків.
Що повинні були зробити податківці?
Згідно з пп. 19-1.1.2 ПКУ, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків податкової звітності, а також своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків. Також, згідно з пп. 19-1.1.10 ПКУ, вони забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів. Отже, якщо платник ЄП вчасно не сплатив податку, податковий орган мав би відразу відреагувати.
Згідно з пп. 20.1.1 ПКУ, податківці мають право запрошувати платників ЄП або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ЄП. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, — не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник ЄП або його представник.
Крім цього, податківці мають право застосовувати до платників податків передбачені ПКУ штрафи за порушення податкового законодавства; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ згідно з пп. 20.1.19 ПКУ.
Нагадаємо, що грошове зобов'язання — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства (пп. 14.1.39 ПКУ). Податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 ПКУ).
Отже, якщо ФОП сплатив податок не повністю, у нього виникає податковий борг, який включає основну суму податку, штрафи та пеню. Згідно з п. 59.1 ПКУ, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу відповідно до Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків (наказ Міндоходів від 10.10.2013 р. №576, далі — Порядок №576). Але в абз. 2 п. 59.1 ПКУ та в п. 3.2 Порядку №576 передбачено, що така податкова вимога надсилається тоді, коли загальна сума податкового боргу перевищує 20 н. м. д. г. (нині це 340 грн). Отже, податківці не можуть надіслати податкову вимогу ФОП, якщо сума податкового боргу менша за 340 грн, але, звичайно, у межах доброзичливих відносин із платником податків вони можуть в усному порядку попередити його про проблеми з вчасною сплатою ЄП в повному обсязі (що і було зроблено).
Штрафні санкції
Відповідальність за несвоєчасну сплату податків передбачена ст. 126 ПКУ. Якщо сплату чергового платежу з ЄП було затримано на 30 к. д. або менше, нараховується штраф у розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми (у нашому випадку це 14,20 грн), а якщо затримка понад 30 к. д., то штраф буде вже 20%. Крім штрафу, нараховується ще й пеня згідно зі ст. 129 ПКУ. Черговість зарахування платежів на погашення основного податкового зобов'язання з ЄП та штрафних санкцій наведено в п. 131.2 ПКУ. У першу чергу погашається основна сума податку, потім — штрафна санкція за ст. 126 ПКУ, відтак — сума пені.
Так, у лютому 2014 р. спочатку зараховувався борг з основної суми податку в сумі 14,20 грн (недоплата за попередній місяць), на нього нараховувався штраф 20% (між датами 16 січня та 16 лютого проміжок 31 день), а також пеня. У наступні місяці сума боргу з основної суми податку включала вже недоплату 14,20 грн, суму попереднього штрафу в розмірі 10% або 20% та пені, які були погашені за рахунок чергового платежу в сумі 229,40 грн. Далі на цю суму нараховувалися нові штрафи в розмірі 10% або 20%, пеня і так далі. Отже, станом на серпень 2014 р. загальна сума податкового боргу сягнула вже 37,50 грн, про що і було повідомлено ФОП.
Адмінвідповідальність передбачена ст. 163-2 КУпАП за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Отже, для приватних підприємців не встановлено адмінвідповідальності за порушення, пов'язані з несплатою або неповною сплатою податків, тож застосування адмінштрафу в розмірі 85 грн до ФОП буде неправомірним.
Таким чином, усі штрафні санкції, що можуть бути нараховані платнику ЄП 2-ї групи, — це санкції згідно з ПКУ в сумі 37,50 грн. Перевірити розрахунок суми таких санкцій можна, використовуючи приписи ст. 126 та ст. 129 ПКУ, з урахуванням черговості погашення боргів, встановленої у п. 131.2 ПКУ.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»
