Лист Національного банку України від 26.03.2014 р. №29-207/12713
Щодо перерахування сум позитивної курсової різниці до Державного бюджету України
Суттєво. Банки не можуть перерахувати до бюджету суми додатної курсової різниці, що виникла у разі продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, без доручення клієнта.
! СГ
Національний банк України розглянув <...> звернення, надіслане Міністерством фінансів України, щодо перерахування сум позитивної курсової різниці до Державного бюджету України і зазначає таке.
Статтею 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон) Національному банку України надано право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Статтею 5 Закону визначено, що при порушенні резидентами встановленого строку, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, ця валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Норма пункту 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі — Положення №281) зобов'язує уповноважені банки продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Також ця норма Положення №281 дублює норму Закону щодо необхідності щоквартального перераховування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, що може виникнути за такою операцією, та віднесення на результати господарської діяльності резидента негативної курсової різниці.
Виходячи з викладеного, резиденти України перераховують позитивну курсову різницю, що виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України. Слід зазначити, що Законом або іншими законодавчими актами України на уповноважені банки не покладено обов'язок щодо здійснення такого перерахування без доручення клієнта.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» (далі — Закон про Національний банк) Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, який згідно з частиною другою статті 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон про Національний банк, а також Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не наділяють Національний банк повноваженнями визначати суму курсової різниці, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Враховуючи зазначене, пропонуємо звернутися за відповідними роз'ясненнями до Державної податкової служби України.
Водночас зазначаємо, що власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців в іноземній валюті, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання між сторонами повністю або частково не виконані, підлягають обов'язковому продажу відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 р. №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі — Постанова №453). Постановою Правління Національного банку України від 15.11.2013 р. №457 встановлено вимогу, згідно з якою надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів та у російських рублях, на які поширюються вимоги Постанови №453, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50 процентів.
В. о. заступника голови В. ПРИХОДЬКО