Матеріальна допомога працівнику
Розглянемо, яким чином можна надати матеріальну допомогу працівникові, зокрема, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. А також як правильно документально оформити і відобразити її в обліку.
Види допомоги
Оформлення й оподаткування матеріальної допомоги працівникам залежить від її виду. Адже матеріальна допомога може належати до фонду оплати праці, може бути разового характеру або цільовою. Такі види допомоги можуть оподатковуватися ПДФО та єдиним внеском, а можуть і не належати до оподатковуваного доходу працівника.
Надання матеріальної допомоги може бути обумовлено у колективному або трудовому договорі. Якщо ж ні, це не означає відсутності права на неї. У такому разі виплатити матеріальну допомогу можна за поданою заявою від працівника та погоджувальним наказом керівника підприємства.
До речі, визначення терміна «матеріальна допомога» у ПКУ немає. Але у ньому є такі поняття, як:
1) безповоротна фінансова допомога (пп. 14.1.257 ПКУ і пп. «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ). Отримана безповоротна фіндопомога підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 15% або 17%, відповідно до норм п. 167.1 ПКУ;
2) подарунок, зокрема і в грошовій формі (пп. 164.2.10 ПКУ, з урахуванням норм пп. 165.1.15 і 165.1.39 ПКУ). До такого доходу, отриманого від роботодавця, також застосовується ставка ПДФО 15% або 17% відповідно до п. 167.1 ПКУ;
3) допомога на лікування та медичне обслуговування за рахунок коштів роботодавця, відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ. Такий дохід не оподатковується за наявності документів, що підтверджують факт цільового використання такої допомоги (про що докладніше далі);
4) благодійна допомога. Оподатковується в порядку п. 170.7 ПКУ. Однією з форм матеріального забезпечення працівників може бути нецільова благодійна допомога, яка теж не оподатковується ПДФО (про це також докладніше далі).
Звичайно, бажано отримувати саме неоподатковувану матеріальну допомогу. Роботодавці теж віддають перевагу цьому виду матеріальної допомоги, адже вона не оподатковується ЄСВ. Проте, щоб її надати, роботодавець повинен перевірити, чи відповідає матеріальна допомога ознакам доходу, що не оподатковується ПДФО. Стосовно того, як довести, що допомога на лікування не оподатковується, ми уточнили вище — підготувати підтвердні документи (додатково див. «ДК» №19/2014). А як довести, що нецільова благодійна допомога не належить до фонду оплати праці підприємства? Про це й поговоримо.
Матеріальна допомога як зарплата
Заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці). Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата з метою розділу IV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Отже, з метою оподаткування, зокрема і ПДФО, зарплата працівника — це виплати, які є зарплатою у визначенні, наведеному в Законі про оплату праці.
Система організації оплати праці працює, зокрема, на підставі колективних договорів та/або трудових договорів (ст. 5 Закону про оплату праці). Відповідно, якщо виплата матдопомоги передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, трудовим договором тощо), складеними згідно з нормами трудового законодавства, то вона з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати.
Однією зі складових ФОП є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать усі виплати, передбачені у п. 2.3 Інструкції №5, зокрема: матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (пп. 2.3.3 Інструкції №5).
Критерії
Критерії визнання матдопомоги зарплатою:
1) її надання має бути передбачено колективним та/або трудовим договором тощо;
2) вона надається систематично, тобто частіше, ніж раз на рік;
3) вона надається всім або більшості працівників.
Але в Інструкції №5 не визначено, що є більшістю працівників для цього випадку. Тож слід користуватися математичними правилами: якщо матдопомога надається більш ніж половині працівників, це означає її виплату більшості працівників.
Нараховані витрати на оплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень, які належать до фонду оплати праці (далі — ФОП), за нормою п. 142.1 ПКУ відносять до складу витрат. У листі ДПСУ від 07.02.2012 р. №2330/6/15-1215 (див. «ДК» №16/2012) повідомляється: «Платник податку на прибуток має право включати до складу своїх витрат виплати найманим працівникам, що перебувають у трудових відносинах із таким платником податку, встановлені за домовленістю сторін <...>. При цьому суми матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV Кодексу, не включаються до витрат».
Отже, у цьому разі витрати на матдопомогу будуть віднесені до податкових витрат підприємства, а її сума буде базою для нарахування ЄСВ та ПДФО за загальними правилами, у складі загальної суми зарплати.
Дата сплати ПДФО за такою матеріальною допомогою залежить від форми її надання. Якщо нецільову благодійну допомогу, що підлягає оподаткуванню, виплачують готівкою з каси підприємства, податок сплачують (перераховують) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (пп. 168.1.4 ПКУ). Якщо допомогу працівник отримує на поточний чи картковий рахунок, ПДФО слід сплатити під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ).
У податковому розрахунку за формою №1ДФ1 нараховані доходи фізособі відображаються за ознакою доходу «101» як доходи у вигляді заробітної плати.
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. №49.
Матеріальна допомога разового характеру
Матеріальна допомога разового характеру, що її підприємство надає окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відповідно до п. 3.31 Інструкції №5 не належить до фонду оплати праці. Тож витрат у податковому обліку у зв'язку з наданням такої матдопомоги підприємство не матиме (бо це не передбачено р. ІІІ ПКУ).
Згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ, надання такого виду допомоги не є базою для нарахування й утримання ЄСВ, адже така допомога не виплачується відповідно до Закону про оплату праці. Крім того, у п. 14 розділу І Переліку №1170 уточнюється, що ЄСВ не нараховується на матдопомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Належність матеріальної допомоги до п. 14 розділу I Переліку №1170 підтверджується заявою особи або наказом, в яких зазначено підставу для надання цієї матеріальної допомоги.
Підпункт 170.7.1 ПКУ поділяє благодійну допомогу на цільову та нецільову. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання. Нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення будь-яких умов або напрямів.
До речі, у п. 170.7 ПКУ немає вимоги, що такі види допомоги надаються на підставі заяви від працівника, але від себе рекомендуємо такі заяви складати. Адже саме в цій заяві буде зазначено, на якій підставі, яку допомогу та в якій сумі (що має значення для утримання ПДФО) просить надати працівник.
Якщо нецільова благодійна допомога надається протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2014 році це 1710,00 грн), на підставі пп. 170.7.3 ПКУ ця сума не включається до доходу фізособи, що оподатковується ПДФО. А сума перевищення над зазначеним розміром включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника та підлягає оподаткуванню ПДФО за ставками 15% чи 17% згідно з п. 167.1 ПКУ.
Цікаво, що податківці у своїх роз'ясненІнях розглядають разову матеріальну допомогу та нецільову благодійну допомогу з метою її неоподаткування ПДФО як один і той самий вид доходу (див., зокрема, лист ДПАУ від 22.06.2011 р. №11552/6/17-0715, «ДК» №36/2011, коментар). Згідно із зазначеним листом, у податковому розрахунку за формою №1ДФ суму нецільової благодійної допомоги відображають з ознакою доходу «169» (як оподатковувану, так і не оподатковувану, одним рядком)1. Якщо зі суми доходу утримується ПДФО, у графах 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» показують суму нарахованого та перерахованого ПДФО податковим агентом (у тому податковому періоді, в якому відбулися відповідно утримання і сплата ПДФО).
1 Хоча подекуди податківці роз'яснюють, що у формі №1ДФ частину благодійної допомоги, що не оподатковується ПДФО, слід відображати з ознакою доходу «169», а оподатковувану частину — з ознакою доходу «126» як додаткове благо (див. http://rv.minrd.gov.ua/media-ark/local-news/131630.html). На нашу думку, таке роз'яснення суперечить правилам заповнення форми №1ДФ, адже для нецільової благодійної допомоги визначено лише одну ознаку доходу «169».
Дата сплати ПДФО податковим агентом — підприємством залежить від форми надання матеріальної допомоги. Якщо нецільова благодійна допомога, що підлягає оподаткуванню, виплачується готівкою з каси підприємства, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (пп. 168.1.4 ПКУ). Якщо допомогу працівник отримує на поточний чи картковий рахунок, ПДФО слід сплатити під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ).
Цільову благодійну допомогу у будь-якій сумі, що надається згідно з пп. 170.7.4 ПКУ, не включають до оподатковуваного доходу фізособи. Зверніть увагу: якщо плату за лікування працівника (або члена його сім'ї першого ступеня споріднення) працедавець перераховує безпосередньо медичному закладу, то, згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 ПКУ, сума таких коштів (без обмеження її розміру) є цільовою благодійною допомогою і не оподатковується ПДФО. Але цей підпункт ПКУ встановлює інше обмеження — щодо видів медичних процедур та ліків, на які вона може бути витрачена.
Така допомога не буде базою і для нарахування єдиного внеску на підставі п. 13 розділу ІІ Переліку №1170 як «витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я».
Для підтвердження несплати ПДФО та ЄСВ слід мати документи, які б підтверджували цільовий напрям благодійної допомоги, що фактично і є підставою не сплачувати податки та внески. В УПК №235 контролюючий орган наводить перелік підтвердних документів.
Чим підтвердити цільовий характер надання коштів на оплату лікування або медичного обслуговування
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
УПК №235
Працівник підприємства складає заяву у довільній формі з проханням про отримання цільової матеріальної допомоги на лікування. У підтвердних документах підприємства потрібно правильно зазначити адресата отриманої оплати платних послуг з лікування та призначення платежу.
У податковому розрахунку за формою №1ДФ виплачену цільову допомогу показують з ознакою доходу «169».
Безповоротна фіндопомога
Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, безповоротна фінансова допомога — це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Тобто за визначенням безповоротна фіндопомога — це дарунок. А дарунки відповідно до пп. 165.1.15 ПКУ не оподатковуються з урахуванням положень р. IV ПКУ (тобто лише у тій частині дарунків, щодо яких р. IV ПКУ передбачено, що вони не оподатковуються). Так, пп. 165.1.39 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДФО частини вартості дарунків1, але за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. А це означає, що суми безповоротної фінансової допомоги, наданої у грошовій формі, відносять згідно з пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу працівника. При цьому безповоротна фінансова допомога визнається додатковим благом працівника і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 15% або 17%, що залежить від загального місячного доходу працівника разом зі сумою фіндопомоги.
1 Якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.39 ПКУ).
У податковому розрахунку за формою №1ДФ суму безповоротної фінансової допомоги відображають з ознакою доходу «126» — як додаткове благо.
Дата сплати ПДФО залежить від того, як надається допомога. Якщо безповоротну фіндопомогу працівник отримує з каси підприємства, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем виплати (пп. 168.1.4 ПКУ). Якщо суму отримано на поточний чи картковий рахунок фізособи, ПДФО слід сплатити під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ).
Єдиний внесок не нараховується, адже за своїм визначенням така фіндопомога не є базою для нарахування ЄСВ.
Приклад 1 Працівникові у 2014 році на підставі поданої ним заяви надано нецільову благодійну допомогу в розмірі 1700,00 грн. Розмір допомоги не перевищує встановленого граничного неоподатковуваного розміру 1710,00 грн, тому ПДФО не утримується.
Приклад 2 Працівникові у 2014 році на підставі поданої ним заяви надано нецільову благодійну допомогу в розмірі 4000,00 грн. Нарахована зарплата працівника у місяці надання допомоги становить 6000,00 грн. Розмір допомоги перевищує встановлений граничний розмір 1710,00 грн на 2290,00 грн, сума такого перевищення оподатковується ПДФО. Ставка ПДФО становить 15%, адже загальний місячний оподатковуваний дохід працівника становить 6000,00 + 2290,00 = 8290,00 грн, що не перевищує 12180,00 грн (межу застосування ставки ПДФО 15%). Сума ПДФО з виплаченої матдопомоги: 2290 х 15% = 343,50 грн.
Приклад 3 Працівник потрапив у ДТП і дістав важку травму. Підприємство перерахувало цільову благодійну допомогу на лікування працівника до приватного медичного закладу в розмірі 50000,00 грн. Для працівника підприємства це цільова благодійна допомога в сумі компенсації вартості платних послуг з лікування. ПДФО у цьому випадку не утримується. Працівник має надати роботодавцю підтвердні документи щодо його потреби в лікуванні, документи про надання медичних послуг, зокрема договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи. Роботодавець зберігає в себе їх копії.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
- УПК №235 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку за кордоном за рахунок благодійної організації, затверджена наказом Міндоходів від 10.04.2014 р. №235.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»