Накладна з Криму та додаток 8

Накладна з Криму та додаток 8

Підприємство отримало ПН від контрагента з Криму. ПН виписана 31.03.2014 р., на той момент постачальник був платником ПДВ за законодавством України. Отримали ПН на початку квітня, при цьому контрагент стверджував, що вона зареєстрована в ЄРПН. Бухгалтер, не перевіряючи реєстрацію ПН в ЄРПН, включила ПДВ за цією ПН до ПК з ПДВ за березень, повіривши постачальнику. Але потім, після закінчення всіх строків, ми дізналися, що ця ПН не була зареєстрована в ЄРПН. Відповідно, в додатку 8 ми цю ПН не зазначили, хоча інших контрагентів зазначили. Як виправити ситуацію?

Про реєстрацію ПН

Згідно з п. 201.10 ПКУ, при постачанні товарів/послуг платник ПДВ — продавець зобов'язаний надати покупцю ПН та за потреби зареєструвати її в ЄРПН.

Зареєструвати ПН (або РК) в ЄРПН слід протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Покупець може звіряти дані отриманої ПН на відповідність із даними ЄРПН. Для цього він повинен скласти запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді та надіслати його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі (п. 13 Порядку №1246). На запит покупець отримає витяг з ЄРПН (про ПН чи РК). Витяг з ЄРПН надсилається покупцю не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту (п. 17 Порядку №1246).

Якщо немає факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг ПН в ЄРПН та/або порушено порядок заповнення ПН, то покупець не має права включити суму ПДВ до ПК.

Для того щоб залишити право на ПК, покупець подає до декларації з ПДВ¹ за звітний період заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8 до декларації з ПДВ) зі скаргою на постачальника. З 01.01.2014 р. таке право зберігається за платником ПДВ протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН. До заяви додають копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

¹ Форма затверджена наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678.

Декларацію з ПДВ та додаток 8 подають у більшості випадків в електронному вигляді, а ось копії підтвердних документів слід подати до податкової окремо до закінчення граничного терміну подання звітності з ПДВ: 20 (при місячному звітному періоді) або 40 (при квартальному) календарних днів з дати закінчення звітного періоду.

Тож якщо ПН виписали в березні, то в додатку 8 її можна зазначити не пізніше ніж у декларації за травень.

Виправлення помилки

Відповідно до ст. 50 ПКУ, в разі виявлення помилки в декларації з ПДВ, що її особа — платник ПДВ подавала в минулих звітних періодах, слід самостійно виправити таку помилку. При цьому в такій ситуації потрібно враховувати строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, які становлять 1095 днів з граничного строку подання декларації.

Помилки, допущені в декларації з ПДВ, виправляють через уточнюючий розрахунок (далі — УР) за формою, чинною на час його подання. До речі, стаття 50 ПКУ покладає обов'язок самостійного виправлення на платника ПДВ, навіть якщо самостійно виявлена помилка не призвела до заниження ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету (наприклад, якщо слід зробити виправлення та зменшити податкові зобов'язання з ПДВ).

Платник податку може подати УР як самостійний документ (окремо від декларації з ПДВ) або ж як додаток до поточної декларації з ПДВ. Пам'ятайте, що в разі подання УР як самостійного документа штраф згідно зі ст. 50 ПКУ становитиме 3% від суми недоплати, а от при поданні УР як додатка — 5%.

Не забувайте і про пеню за ст. 129 ПКУ, яку нараховують на суму заниження ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету за весь період такого заниження. Докладніше читайте в «ДК» №36/2013.

Отже, краще подавати УР як самостійний документ, особливо в разі стягнення недоплати до бюджету. Адже тоді слід нарахувати штраф у розмірі лише 3% від суми недоплати (див. ст. 50 ПКУ).

Пам'ятайте: під час документальних планових та позапланових виїзних перевірок платник ПДВ не має права подати УР до поданих раніше декларацій з ПДВ за будь-який період, що перевіряється (п. 50.2 ПКУ). Навіть попри те, що виправлення помилки не призводить до нарахування ПЗ з ПДВ, адже жодних винятків із цього правила в ПКУ немає. Подати УР можна в проміжку між отриманням направлення на перевірку та початком самої перевірки.

За умовами ситуації покупець — платник ПДВ мав право на збереження суми ПК (бо не було факту реєстрації в ЄРПН), і для цього слід було подати додаток 8. Але покупець, не скориставшись своїм правом на перевірку факту реєстрації ПН в ЄРПН, неправомірно відобразив суму ПДВ за такою накладною у складі ПК.

Тут є такі варіанти розвитку подій.

Оскільки ПН помилково не було включено до додатка 8 та, відповідно, суми ПДВ за такою ПН неправомірно відображалися у складі ПК, потрібно зменшити ПК з ПДВ через подання УР на суму ПН від контрагента з Криму. Зняття ПН може призвести до збільшення (або виникнення) ПЗ до сплати до бюджету.

А отже, можуть бути штраф у розмірі 3% (5%) від суми заниження та пеня згідно зі ст. 129 ПКУ. Сплачують суму недоплати, суму штрафу та пені до подання УР.

Звісно, при поданні УР треба буде вже зробити виправлення як в основній частині УР (зменшення ПК з ПДВ) (рядок 10.1 декларації з ПДВ та інші рядки, які впливають на ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету або від'ємне значення, що переноситься в наступні періоди), так і в додатку 5 з позначкою в графі «уточнюючий», де слід забрати помилково зазначену ПН. Переписувати дані всього додатка 5 не треба. У розділі ІІ додатка Д5 робимо виправлення на суму уточнення з відповідним знаком («+» чи «-»). У нашому випадку в додатку зазначаємо лише помилковий запис. А саме: в колонці 2 — ІПН продавця; в колонці 3 — період виписування ПН, інших документів, що дають право на ПК; колонці 4 — обсяг постачання, а в колонці 5 — суму ПДВ. Суми проставляємо зі знаком «-».

Але тут варто згадати п. 201.10 ПКУ, де сказано, що ПН у додатку 8 можна показати (тобто таке право зберігається) протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.

Тож, на нашу думку, ПН, яку «знято» з декларації за березень, можна спробувати поставити в декларації за звітний період виявлення помилки шляхом формування додатка 8 вже з правильними показниками (звісно, за умови що не минуло 60 к. д.). Але тут варто пам'ятати, що ви вже раз показували в декларації з ПДВ таку ПН, при цьому допустивши помилку (а власне, неправомірно поставили собі за такою ПН ПК з ПДВ)). Тож цілком можливо, що податківці під час перевірки будуть проти такого трактування п. 201.10 ПКУ. Тому будьте обережні.

Нормативна база

• Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
• Порядок №1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»