Уся правда про печатки
Печатки дуже довго були неодмінним атрибутом при укладенні правочинів, засвідченні копій документів, складенні та поданні різного роду заяв, клопотань щодо отримання дозвільних документів, роз'яснень держорганів або іншої інформації. І ось саму згадку про печатку забрали зі значної кількості нормативних актів. Як це позначиться на господарській діяльності? Спробуймо спрогнозувати розвиток подій.
Між іншим, питання скасування печаток порушується вже не вперше. Серед останніх законопроектів, які зазіхали на роль печаток у господарському житті, можемо назвати щонайменше два: законопроекти від 11.03.2011 р. №8215 та від 07.06.2013 р. №2258а. Останній уже став Законом №1206, але набере чинності щойно з 06.11.2014 р. Про нього ми й поговоримо, адже він спрямований на спрощення не лише ведення бізнесу (зокрема, й «скасування» печаток), а й його започаткування.
З одного боку, законодавство не передбачає ситуацій, коли угода не містить печатки, якщо йдеться про сторону угоди, яка є госпсуб'єктом у розумінні ст. 55 ГКУ (скажімо, чинні закони про РРО, нотаріат, ЦП, заставу та про автомобільний транспорт).
З другого, якщо для юрособи це питання є зрозумілим, то фізособи-підприємці нечасто користуються правом мати печатку, навіть зважаючи на спрощений порядок її отримання (тобто без дозволів МВС).
Печатки і їхня роль
Що таке «печатка»?
Штампи і печатки — це спеціальні форми-кліше, на яких містяться рельєфні або заглиблені дзеркальні відображення текстів, малюнків, інших позначок та які призначені для отримання відбитків на папері, сургучі, воску, металі, інших матеріалах.
З практики застосування термінів,
слів та словосполучень у юриспруденціїЯка роль відведена печаткам на документах?
Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.
Пункт 5.26 Вимог №55
А якщо йдеться про фінансово-господарську діяльність?
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Абзац 2 ч. 2 ст. 207 ЦКУ
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частина 1 ст. 181 ГКУ
Відмовитися від печатки іноді буває складно через позицію судових інстанцій. В окремих випадках суди прирівнюють наявність печатки до обов'язкових вимог визнання правочину дійсним — див. постанови ВГСУ від 01.11.2011 р. у справі №21/235-09 та від 13.11.2013 р. у справі №918/132/13-г. Наприклад, у першій зі згаданих постанов ВГСУ зазначає: «...Підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено, — письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо того, що наявність печатки на спірному договорі є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа».
Отже, наявність печатки фактично прирівняна до волевиявлення осіб при укладенні правочину, що впливає і на його дійсність.
І це в той час, коли юрособи-нерезиденти в деяких країнах світу взагалі не застосовують печаток у госпдіяльності, у т. ч. й при укладенні ЗЕД-контрактів, що, до речі, не впливає на належність їх виконання.
Тож постає цілком логічне запитання: чому б і нам нарешті не санкціонувати застосування усталених міжнародних звичаїв ділового обороту в національному праві?
Санкціонували... Щоправда, у прийнятому Законі №1206 все ж таки йдеться лише про загальне правило незастосування печаток, а не про беззастережну вимогу: адже або за стороною зберігається можливість нейтралізувати це правило умовами договору, або законодавець може змінити його окремою законодавчою нормою.
Наприклад, оновлена редакція ст. 62 ГКУ, яка набере чинності з 06.11.2014 р., дає визначення терміна «підприємство» — це юридична особа, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Господарський договір згідно з оновленою редакцією ст. 181 ГКУ, яка набере чинності з 06.11.2014 р., викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (про печатки — жодного слова). Аналогічні зміни стосуються і ч. 2 ст. 207 ЦКУ щодо укладення правочину та скріплення його лише підписами осіб, уповноважених на це установчими документами, довіреністю, законом, іншими актами цивільного законодавства.
Яким чином це реалізовуватиметься на практиці?
Очевидно, сторони тепер мали б домовлятися у договорі, чи використовуватимуть вони печатки при укладенні договору та документів на його виконання. Інакше спекуляцій не уникнути — знову ж таки, доведеться йти до суду та встановлювати не лише автентичність підписів та повноважень осіб, які їх поставили, а й вирішувати спори щодо юридичної сили документів, складених без печаток (якщо в договорі про це не зазначено, а сам договір печатку міститиме).
Цікаве питання з векселями: з дати набрання законної сили законом печатка юрособи буде вже не потрібна і на векселі. Ми не виключаємо, що у разі скріплення печаткою договорів та документів, складених на їх виконання, видача векселя в розрахунок за таким договором, можливо, обійдеться без печатки. А якщо йдеться про індосамент? Наразі питання відкрите.
Інший приклад — довіреності. Тепер довіреність від юрособи видаватиметься без печатки (ст. 246 ЦКУ у редакції з 06.11.2014 р.). Проте це не стосується випадку оформлення довіреності до судів загальної юрисдикції та адміністративних судів — їх слід оформляти з печаткою за її наявності (ч. 3 ст. 58 КАСУ в редакції з 06.11.2014 р.). І це викликає щонайменше занепокоєння — уявімо, наприклад, що всі документи фінансово-господарської діяльності, подані до адмінсуду, скріплені печаткою. Чи прийме суд без печатки довіреність на представництво інтересів юрособи в суді? На нашу думку, ні. Адже наявність печатки у підприємства потребуватиме печатки й на довіреності. Хіба що підприємство надасть акти про знищення печатки після набрання чинності Законом №1206.
Ще Законом №4014 до ст. 201 ПКУ були внесені зміни, що передбачали проставлення печатки на податковій накладній за її наявності. Закон №4014 передбачав, що відповідні зміни набирають чинності з дня набрання чинності законом щодо встановлення принципу провадження господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печаток. Та от халепа: такого принципу Законом №1206 спеціально не проголошено. Щоправда, можна стверджувати, що це випливає зі змісту Закону №1206 — тож податкова накладна скріплюватиметься печаткою за її наявності.
Насамкінець зазначимо, що чи не найголовнішим із чинників, які спонукали скасування печаток на законодавчому рівні, була проблема рейдерських захоплень підприємств. Як сказано у пояснювальній записці голови Держпідприємництва України М. Бродського до законопроекту, захоплення чужого майна (бізнесу) проти волі його власника в Україні набуло вкрай загрозливих масштабів. Установлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (наприклад, фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо) фактично означає встановлення контролю над госпсуб'єктом. Ми цілком поділяємо таке шляхетне прагнення, проте не можемо не зазначити, що наразі складно спрогнозувати, як саме відсутність печатки може убезпечити підприємства від рейдерських атак.
Утім, оскільки використання печаток прямо не заборонено жодним законом, наскільки ведення госпдіяльності буде менш проблематичним — покаже час.
Які спрощення щодо ведення та започаткування бізнесу?
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (п. 1.6 Порядку №1846/5). Проте госпсуб'єктам і досі доводиться звертатися до держреєстраторів за отриманням витягів, виписок, довідок, іншої інформації з ЄДР та сплачувати за це немалі кошти. Закон №1206 наразі вимагає, щоб Укрдержреєстр забезпечував на своєму офіційному сайті безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру, копіювання та роздрукування таких відомостей (нова редакція ч. 2 ст. 7 Закону про держреєстрацію).
Це стосується як відомостей, потрібних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, так і відомостей про контрагента для укладення цивільно-правових договорів (дані щодо осіб, які мають право підписувати такі договори, а також щодо місцезнаходження, припинення юрособи чи перебування у процедурі банкрутства). Оскільки така перевірка контрагента закріплена тепер на законодавчому рівні, то платникам податків слід подбати про отримання відповідних витягів з ЄДР на веб-сайті Укрдержреєстру щоразу при підготовці та укладенні госпдоговорів. Хоча не забуваймо, що за плату можна буде отримати витяг чи довідку на відповідну дату для підтвердження, скажімо, повноважень керівника, який підписав угоду.
Увага! Скасовано плату за реєстрацію юрособи чи фізособи-підприємця (ст. 10 Закону про держреєстрацію). Госпсуб'єкти вноситимуть плату лише за зміни до установчих документів юрособи (51 грн) та зміну імені чи місця проживання фізособи-підприємця (17 грн).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
- Закон №1206 — Закон України від 15.04.2014 р. №1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу».
- Закон №4014 — Закон України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
- Вимоги №55 — Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55.
- Порядок №1846/5 — Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, затверджений наказом Мін'юсту від 14.12.2012 р. №1846/5.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»