Середньозважений курс валют
НБУ Постановою №180 запровадив з 04.04.2014 р. новий порядок визначення офіційного курсу НБУ гривні щодо іноземної валюти. Проаналізуємо, як цей новий порядок вплинув на бухгалтерський і податковий облік суб'єктів господарської діяльності (далі — СГД).
До долара США тепер цей курс встановлюється залежно від середньозваженого курсу на підставі даних, що сформувалися на міжбанківському валютному ринку. Своєю чергою, курс гривні до долара США впливає і на розрахунок офіційного курсу до низки інших валют. Досі офіційний курс НБУ починав діяти з наступного дня після дня затвердження. Тепер, як повідомляється в листі НБУ від 03.04.2014 р. №19-012/14290, офіційний курс на поточний робочий день встановлюватиметься НБУ після 12.00 і діятиме з моменту його встановлення. У п. 10 Положення №496 уточнюється, що офіційний курс гривні до іноземних валют (банківських металів) використовується резидентами та нерезидентами України для здійснення бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою. А як бути СГД, які провадять валютні операції протягом дня? І як бути з визначенням податкових зобов'язань з податків та зборів? Ось це і спробуємо з'ясувати. Відразу зазначимо, що ця стаття не стосуватиметься банків: вона написана для нефінансових СГД, які займаються валютними операціями.
Податковий облік
В умовах нового порядку встановлення НБУ курсу валют найбільш урегульованими законодавством на сьогодні є митні операції.
По-перше, Законом №1200, що набрав чинності 19.04.2014 р., були внесені зміни до ПКУ, завдяки яким у ньому з'явилася нова стаття 39-1. Вона говорить, що з метою визначення податкових зобов'язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений НБУ, який діє на нуль годин дня подання митної декларації, а у разі якщо митна декларація не подається, — дня визначення податкових зобов'язань. Посилання на цю статтю з'явилися в п. 190.1 і пп. 191.1.3 ПКУ, які регулюють оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України (в т. ч. міжнародні поштові й експрес-відправлення, ввезення товарів у несупровідному багажі), а також у п. 214.2 і п. 218.2 НКУ, які регулюють оподаткування акцизним податком таких товарів.
По-друге, Законом №1201, що набрав чинності з 26.04.2014 р., було внесено зміни до МКУ — в ньому з'явилася стаття 3-1, аналогічна за змістом до статті 39-1 ПКУ. Таким чином, визначення бази оподаткування податками й обов'язковими платежами на сьогодні не викликає запитань — достатньо знати курс НБУ, встановлений на нуль годин дня подання митної декларації.
А ось щодо послуг, отриманих від нерезидента, ситуація законодавчо так чітко не врегульована. Відповідно до п. 190.2 ПКУ, для послуг, що поставляються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, які включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Така вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань. Проте прив'язки до статті 39-1 ПКУ в цьому пункті немає. Що формально означає: перш ніж виписати податкову накладну та відобразити зазначену операцію в обліку, СГД — одержувач послуг повинен дочекатися опублікування офіційного курсу НБУ, коли б він не був опублікований.
Чому ж законодавці не врахували змін у порядку визначення офіційного курсу валют у цьому та всіх інших випадках? Наприклад, при визначенні податкових доходів та витрат, що виникають при купівлі-продажу товарів, робіт, послуг (а також іноземної валюти), курсових різницях, витратах щодо закордонних відряджень та зарплати, яка нараховується і виплачується працівникам-нерезидентам в іноземній валюті?
Мабуть, тому що визначення бази оподаткування при митних операціях потрібне негайно, під час подання митної декларації. А решту показників, як свідчить практика, можна визначити і потім- наприклад, увечері, в день проведення валютних операцій, коли офіційний курс валют уже опубліковано.
Проте у Міндоходів виявилася своя думка з цього питання. У листі від 10.04.2014 р. №8414/7/99-99-19-03-01-17 контролюючий орган зазначає, що з метою визначення податкових зобов'язань з податків та зборів (у тому числі митних платежів) протягом усієї доби застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів, що встановлюється НБУ, який діє на нуль годин відповідної доби. Тобто Міндоходів вважає, що курс, установлений НБУ, на нуль годин має застосовуватися у всіх операціях податкового обліку, а не тільки на митниці. І свою точку зору Міндоходів довело до відома не лише платників податків, а й податкових органів усіх рівнів. А це означає, що це роз'яснення використовуватиметься (до внесення змін до законодавства або відкликання цього листа) під час податкових перевірок. Попри те що формально воно суперечить нормам ПКУ, які не містять такої вимоги, а навпаки, як і раніше, посилаються на курс НБУ, що діяв на дату проведення тієї чи іншої операції (крім митних).
Як же бути платникові податків? Кого слухатися — НКУ чи Міндоходів? На наш погляд, рекомендація Міндоходів, викладена в цьому листі, є зручною для платників податків, бо не вимагає чекати визначення курсу НБУ і дозволяє відображати операції в податковому обліку відразу ж, у міру їх виникнення. Проте, по-перше, листи Міндоходів не мають нормативної сили, а мають лише рекомендаційний характер (і вже тим більше не мають більшої юридичної сили, ніж ПКУ). По-друге, використовувати ці рекомендації можна протягом дня тільки до визначення офіційного курсу НБУ. А вже після того, як цей курс визначено, навряд чи якийсь платник податків ризикне порушувати норми ПКУ, навіть керуючись цим листом.
Найобережніші платники податків можуть звернутися до ДПС із вимогою надати індивідуальну податкову консультацію з цього питання відповідно до ст. 52 ПКУ. Нагадаємо, що згідно зі ст. 53 ПКУ, якщо ДПС у такій консультації повторить точку зору Міндоходів, то платник податків зможе сміливо застосовувати її на практиці. Адже індивідуальна податкова консультація, надана в письмовому або електронному вигляді, звільняє платника податків від відповідальності під час податкової перевірки, у разі якщо він її дотримував, навіть якщо згодом Міндоходів або ДПС передумає та змінить свою точку зору з цього питання.
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 5 П(С)БО 21, операції в іноземній валюті при первісному визнанні відображають у валюті звітності (гривнях) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів та витрат). Той самий порядок перерахунку в гривні стосується й отриманих авансів (п. 6 П(С)БО 21), і визначення курсових різниць за монетарними статтями. Таким чином, СГД і в бухгалтерському обліку має ту саму проблему, що і в податковому — порядок визначення офіційного валютного курсу НБУ змінився, а в П(С)БО 21 зміни внесені не були.
При цьому, як сказано вище, НБУ вніс зміни до п. 10 Положення №496, які говорять про те, що у бухгалтерському обліку слід застосовувати офіційний курс валют, установлений відповідно до Постанови №180. Проте, згідно з п. 4 ст. 7 і ст. 41 Закону про НБУ, НБУ регулює бухгалтерський облік тільки для банків (це підтверджують окремі норми і Закону про бухоблік).
Щодо митних платежів ситуацію законодавчо врегульовано (СГД відображатиме у бухгалтерському обліку ті податкові платежі, які визначені ним на митниці відповідно до ПКУ та МКУ), а ось щодо решти операцій для нефінансових СГД — ні. Не дав наразі офіційного роз'яснення, як бути в такій ситуації, і Мінфін України (зазначений раніше лист Міндоходів поширюється тільки на податковий облік СГД).
Що робити у такому разі? Вважаємо, найбільш правильно користуватися як валютним курсом офіційним курсом гривні до валют, установленим НБУ на дату здійснення господарських операцій.
А тим СГД, які здійснюють операції до 12.00, слід або користуватися курсом НБУ, встановленим на попередній день (як чинним до моменту встановлення нового офіційного курсу НБУ), або чекати встановлення офіційного курсу валют і лише після цього оформляти відповідні первинні документи та відображати операції в обліку.
Адже, згідно з п. 2.2 Положення №88, первинні документи повинні бути складені у момент здійснення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. У цьому випадку відомо, що курс валют встановлюється один раз на день, а не змінюється протягом дня. Отже, до встановлення офіційного валютного курсу первинні документи скласти неможливо. Згідно з п. 2.2 Положення №88, СГД складе (дооформить) первинні документи і відобразить на їх підставі операції в бухгалтерському обліку вже після встановлення офіційного курсу НБУ на дату здійснення операції.
Звичайно, можливим є і третій варіант, про який вже сьогодні говорять деякі фахівці. СГД може прийняти рішення (та затвердити його відповідним наказом керівника) вести однаковий облік валютних операцій як у податковому, так і в бухгалтерському обліку. Точніше, використовувати в бухгалтерському обліку, як і в податковому обліку, тільки офіційний курс гривні до валюти, встановлений НБУ на нуль годин на дату здійснення валютної операції (або дату балансу для розрахунку курсових різниць). Проте, вважаємо, доти, доки не з'являться відповідні зміни до П(С)БО 21 або хоча б роз'яснення з боку Мінфіну, що дозволяють обрати такий варіант бухгалтерського обліку, ризикувати з подібним спрощенням обліку можуть лише найсміливіші СГД. Утім, оскільки перевірка ведення бухгалтерського обліку СГД — це явище скоріше виключне, ніж звичайне (ДПС здійснює контроль лише за податковим обліком на підприємстві, відповідно до ст. 19 ПКУ), обрання будь-якого із зазначених варіантів бухгалтерського обліку валютних операцій не спричинить фатальних наслідків і штрафних санкцій.
До того ж, як і в податковому обліку, СГД має право робити виправлення, в тому числі в фінансовій звітності, через певний час, коли буде встановлено, що обраний СГД порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті суттєво вплинув на відображення статтей балансу і розрахунок фінансового результату господарської діяльності певного періоду.
Тобто коли згодом Мінфін видасть офіційне роз'яснення щодо того, як правильно слід визначати той самий валютний курс на дату здійснення операції в іноземній валюті, а обраний СГД спосіб буде іншим, то СГД зможе внести виправлення у власний бухгалтерський облік (зокрема, із оформленням бухгалтерської довідки) і фінансову звітність.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.
- Закон про НБУ — Закон України від 20.05.99 р. №679-XIV «Про Національний банк України».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон №1200 — Закон України від 10.04.2014 р. №1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства».
- Закон №1201 — Закон України від 10.04.2014 р. №1201-VII «Про внесення змін до Митного кодексу України».
- Постанова №180 — Постанова Правління НБУ від 31.03.2014 р. №180 «Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів».
- Положення №496 — Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затверджене постановою НБУ від 12.11.2003 р. №496.
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
- П(С)БО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. №193.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»