Керівник підприємства прийняв рішення надавати працівникам при отриманні щорічної основної відпустки в 2014 році, крім суми відпусткових, ще й матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати. Щоправда, виплачувати таку допомогу не відразу, а в тому місяці, в якому дозволяють матеріальні ресурси підприємства, виділені на фонд оплати праці.
Працівник пішов у відпустку в січні 2014 р., але січневого фонду оплати праці забракло для виплати матдопомоги, тож її виплатили наприкінці лютого. Які місяці для розрахунку матеріальної допомоги слід брати у цьому випадку? Як показати таку матдопомогу в податковому обліку?
Розрахунок суми допомоги
Спочатку про сам розрахунок суми матеріальної допомоги. Так, чинним законодавством не встановлено правила розрахунку матеріальної допомоги, яку добровільно виплачують працівникам підприємства. Тут усе залежить від того, що прописали у внутрішньому наказі (розпорядженні) по підприємству. Тож у наказі про надання матеріальної допомоги на оздоровлення варто чітко зазначити, як саме розраховувати середньомісячну зарплату для виплати такої допомоги.
Звичайно, керівництво може скористатися і загальновідомими правилами розрахунку середнього заробітку, визначеними у Порядку №100. Наприклад, у наказі про надання матдопомоги на оздоровлення можна прописати, що вона виплачується у середньомісячному розмірі, який розраховується за правилами розрахунку середньої зарплати для оплати щорічної відпустки (див. пп. 2 та 3 Порядку №100).
Оскільки обов'язкова виплата такої допомоги не встановлена чинним законодавством, — усе на розсуд керівника.
Податковий облік
Насамперед з'ясуймо, чи належатиме така матдопомога до фонду оплати праці.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №5, інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це складова фонду оплати праці. У пп. 2.3.3 Інструкції №5 додатково уточнюється, що до ФОП включаються й інші заохочувальні та компенсаційні виплати. А саме: матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31 Інструкції №5).
І навпаки, згідно з п. 3.31 Інструкції №5, до ФОП не потрапить матдопомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
Додатково варто пригадати, що, згідно з пп. 14.1.48 ПКУ, заробітна плата з метою розділу IV ПКУ складається з основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Структура заробітної плати визначається ст. 2 Закону про оплату праці. Вона містить, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства (тобто надаються за рішенням працедавця або за домовленістю між ним та працівниками). Згідно зі ст. 5 Закону про оплату праці, організація оплати праці здійснюється на підставі, зокрема, колективних або трудових договорів. Отже, щоб матдопомога точно потрапила до ФОП, потрібно, щоб вона була обумовлена у колективному або трудовому договорі.
Відповідно до п. 142.1 ПКУ, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізосіб, що перебувають у трудових відносинах із таким платником податку, які включають й інші види заохочень.
Тож виходить: щоб суми матдопомоги на оздоровлення у податковому обліку потрапили до витрат (як витрати на оплату праці), варто їх виплату прописати не тільки у наказі, а й у колдоговорі або трудовому договорі. Інакше є ризик, що під час податкової перевірки такі виплати вважатимуть додатковим благом працівника. І тоді податківці будуть заперечувати право працедавця віднести такі виплати до податкових витрат за ПКУ.
Не менш важливим є виконання вимог пп. 2.3.3 Інструкції №5, а саме: систематичність виплати такої матдопомоги, а також те, щоб вона надавалася не одному працівнику, а всім або більшості працівників. Це досягається шляхом зазначення у колективному договорі, що матдопомога на оздоровлення виплачується всім або більшості (понад 50%) працівників (із зазначенням посад або відділів таких працівників) при наданні їм щорічної відпустки.
На податковому обліку витрат на оплату праці ми додатково не спинятимемося. Бухгалтери правила оподаткування таких виплат і так чудово знають.
Якщо матдопомогу виплачують просто згідно з наказом і керівництво не передбачає встановлювати обов'язковість її виплати щороку в колдоговорі чи трудовому договорі, то, на думку автора, така матдопомога не є заробітною платою, а є додатковим благом. Підпунктом 14.1.47 ПКУ передбачено, що до додаткового блага, зокрема, належать матеріальні цінності, якщо такий отримуваний дохід не є заробітною платою та не пов'язаний із виконанням обов'язків трудового найму. Ще однією підставою вважати, що матдопомога не належить до ФОП, є невідповідність такої матдопомоги критеріям, установленим пп. 2.3.3 Інструкції №5. Тож така сума матдопомоги не потрапить до податкових витрат за п. 142.1 ПКУ.
Мало того, такий дохід потрапить до загального місячного оподатковуваного доходу фізособи саме як додаткове благо за пп. 164.2.17 ПКУ. Тож перед виплатою матдопомоги з неї слід утримати ПДФО у загальному порядку за ставкою 15 або 17% і сплатити до бюджету у порядку, встановленому п. 168.4 ПКУ. У звітності за формою №1ДФ така матдопомога відображається з ознакою доходу 126 «Додаткове благо».
Щодо ЄСВ, то сплачувати його з матдопомоги на оздоровлення не треба, за умови що такі виплати не є витратами на оплату праці. Адже, відповідно до п. 3.31 Інструкції №5, до фонду оплати праці не потрапляє матдопомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування. Крім того, така допомога не оподатковується ЄСВ згідно з п. 14 Переліку №1170.
Такого висновку доходив свого часу і ПФУ в листі від 08.02.2012 р. №2929/03-30 (див. «ДК» №21/2012): «Відповідно до пункту 14 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. №1170, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховується на матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, незалежно від того, скільки разів на рік працівнику виплачується зазначена допомога. Тобто допомога була надана у непередбачених (екстрених) випадках, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, а її розмір визначався адміністрацією підприємства. Належність матеріальної допомоги до пункту 14 розділу I Переліку підтверджується змістом заяви особи або змістом наказу, в яких зазначена підстава для надання цієї матеріальної допомоги».
Але для повної впевненості варто отримати відповідне роз'яснення щодо цього питання з вашого відділення Міндоходів. Адже цілком можливо, що податківці вважатимуть таку матдопомогу зарплатною виплатою і вимагатимуть сплати ЄСВ.
Нормативна база
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Інструкція №5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, наказ Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.
- Перелік №1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»