Трапляється, що в межах господарської діяльності (не для здійснення розрахунків з нерезидентами у межах торгового обороту) СГД потрібно ввезти або вивезти іноземну валюту через митний кордон України. Але як це правильно зробити? Які документи при цьому потрібно оформляти? Чим загрожує СГД порушення порядку провезення через кордон іноземної валюти?
Правила провезення готівкової валюти встановлено Iнструкцією №148. Перш ніж розглядати питання, що виникають при ввезенні-вивезенні валюти через кордон України, встановимо, що таке готівкова іноземна валюта у розумінні Iнструкції №148 (п. 3).
Готівкова іноземна валюта — це іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, які перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної держави. Проте до них же Iнструкція №148 відносить і банкноти та монети, які вже вийшли з обігу або перебувають у процесі вилучення з обігу, — але за виконання умови можливості обміну таких банкнотів і монет на ті грошові знаки, які перебувають в обігу. Також до готівкової іноземної валюти належать дорожні чеки, виражені у валюті.
Яку суму іноземної готівкової валюти може провезти через кордон України фізособа (у т. ч. підприємець)? Як оформляється таке провезення? Чи потрібно подавати на митниці які-небудь документи, що підтверджують походження валюти?
Без письмового декларування: фізособа має право ввезти та/або вивезти через митний кордон України готівкову іноземну валюту на суму не більше 10000 євро (або її еквівалента).
З письмовим декларуванням: фізособа має право ввезти та/або вивезти через митний кордон України готівкову іноземну валюту більше 10000 євро (або її еквівалента).
Як бачимо, межі у сумі готівкової валюти, яку можна провезти через митницю, немає. Але якщо декларувати валюту, яку провозять через кордон, обов'язково, то потрібні і документи про отримання такої валюти у банку (або в іншій фінансовій установі).
Які це можуть бути документи? Як пояснив НБУ в листі від 17.09.2008 р. №13-121/4100-12591, «крім видаткового касового документа, документом, що підтверджує зняття коштів з рахунків банків, може бути довідка банку, складена в довільній формі». Якщо ж йдеться про ввезення готівкової валюти у сумі, що перевищує еквівалент 10000 євро, таке ввезення «здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття коштів з рахунків іноземних банків (фінансових установ), що складені в довільній формі». Якщо фізособа провозить валютні дорожні чеки, то документами, на підставі яких здійснюється провезення таких чеків, є документи про зняття з рахунків валюти, за яку отримуються такі чеки.
Термін дії таких документів — 30 календарних днів від дня видачі.
При цьому, з погляду НБУ, висловленого у цьому листі, слід дотримуватися таких умов:
— валюта, яку провозять через кордон, має бути саме тією валютою, яку було знято і зазначено у таких документах;
— документи про зняття валюти не здаються до митних органів, а лише пред'являються їм;
— чеки банкоматів і платіжних терміналів не є документами, що підтверджують зняття валюти з рахунків банків (фінансових установ).
Яку суму іноземної готівкової валюти може провезти через кордон України юрособа (через свого працівника чи іншу довірену фізособу)? Як оформляється таке провезення? Чи потрібно подавати на митниці будь-які документи, що підтверджують походження валюти?
Юрособа може ввозити або вивозити готівкову іноземну валюту у необмеженій кількості. Тобто і тут максимальну суму валюти, яку юрособа може провезти через митний кордон України, не встановлено.
Але при цьому будь-яку суму іноземної готівкової валюти, яку вивозить або ввозить представник юрособи (працівник чи інша уповноважена особа) за розпорядженням такої юрособи, він повинен письмово задекларувати у повному обсязі. При цьому на власну валюту, що належить фізособі (представникові юрособи) особисто, та валюту, що належить підприємству, така уповноважена фізособа складає окремі митні декларації.
Зверніть увагу: уповноважена особа юрособи, якій належать або використовуються нею за договором оренди, фрахту тощо транспортні засоби, за допомогою яких надаються послуги з перевезення пасажирів (рейси), за які розрахунок здійснюється у готівковій іноземній валюті, може ввозити/вивозити таку валюту на підставі відповідних касових документів. А підставою для ввезення/вивезення готівкової іноземної валюти капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація1.
1 Генеральна (загальна) декларація — документ, що містить загальні відомості про судно, зокрема відомості про суднову касу (п. 3 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою КМУ від 21.05.2012 р. №451). Форму такої декларації затверджено як додаток 1 до Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 р. №430.
Але ці ситуації, як і ввезення-вивезення готівкової іноземної валюти фізособою за дорученням юрособи, — це радше виняток, ніж правило. Адже, як зазначено у ст. 7 Декрету №15-93, розрахунки між нерезидентами і резидентами в іноземній валюті у межах торгового обороту повинні здійснюватися тільки через уповноважений банк, тобто у безготівковій формі. Iншими словами, юрособа має право через уповноважену фізособу ввезти або вивезти готівкову іноземну валюту через митний кордон України. Але використовувати таку валюту для придбання за кордоном товарів, робіт, послуг через уповноважену особу юрособа-резидент не може. Якщо ж юрособа порушує вимогу, встановлену ст. 7 Декрету №15-93, до неї може застосовуватися штраф, передбачений п. 2.2 Порядку №542: у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків.
Яку відповідальність несе особа, яка ввезла/вивезла готівкову іноземну валюту, що підлягала обов'язковому декларуванню, без такого декларування або відобразила в декларації не всю суму ввезеної/вивезеної валюти?
Зазначимо, що Iнструкція №148 лише описує порядок декларування, але не встановлює можливі види відповідальності за його порушення.
Чимало фахівців вважають, що у цьому випадку повинна застосовуватися штрафна санкція, встановлена п. 2.7 Положення №49. Вона передбачає відповідальність за невиконання резидентами вимог чинного законодавства щодо термінів і порядку декларування валютних цінностей та іншого майна. Цією нормою передбачено два види штрафів:
— за порушення термінів декларування — накладення штрафу у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожен звітний період;
— за порушення порядку декларування — накладення штрафу у розмірі 20 н. м. д. г. (340 грн).
Виходячи з суті порушення очевидно, що для цього випадку підходить другий вид штрафу. Але все не так просто, оскільки у наступному абзаці п. 2.7 Положення №49 зазначено, що порушенням порядку декларування для застосування такої штрафної санкції є подання недостовірних даних або перекручення даних, відображених у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей і майна, що перебувають за межами України. Але за митною декларацією важко дійти висновку про намір приховати дані про валютні цінності за кордоном. З погляду автора, цей вид штрафів відноситься до іншої декларації, в якій відображаються валютні цінності, а саме декларації, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 25.12.95 р. №207.
Тому, на думку автора, у цьому випадку повинні застосовуватися інші штрафні санкції. Митний кодекс України (розділ 68) встановлює відповідальність за порушення порядку провезення через кордон товарів. I, згідно з п. 57 ст. 4 Митного кодексу України, до товарів належать, зокрема, і валютні цінності, а отже, й іноземна валюта, що ввозиться/вивозиться через митний кордон України.
На практиці митні органи у разі виявлення незадекларованої готівкової валюти, що підлягає обов'язковому декларуванню, застосовують статтю 471 Митного кодексу України — у випадку якщо фізособа вибрала спрощений порядок проходження митного контролю без подання митної декларації, але не намагалася приховати фактичну суму наявної у нього готівкової валюти. З цього приводу можна подивитися, наприклад, рішення апеляційного суду Запорізької області (постанова від 09.01.2013 р. №33-681/12). У ньому описувалися дії митників у такій ситуації — вилучення готівкової валюти, що вивозиться, на підставі протоколу про порушення митних правил із передачею на зберігання до каси Запорізької митниці. Нагадаємо, що ст. 471 МКУ передбачає за таке порушення відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 100 н. м. д. г. (1700 грн) і конфіскацію валюти, яку фізособа намагалася провезти через митний кордон України без належного декларування.
Якщо фізособа подала декларацію, але не зазначила всю суму валюти, яку потрібно було задекларувати (або зазначила у ній товари, а валюту ні), то застосовується ст. 472 Митного кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність у розмірі 100% вартості такої валюти (хоча у статті не зазначено, як саме визначатиметься така вартість, але очевидно, що розраховуватиметься вона за курсом НБУ на дату виявлення порушення) і конфіскацію такої валюти.
Зверніть увагу: якщо під час митного контролю буде встановлено факт умисного приховування готівкової іноземної валюти, що підлягає обов'язковому декларуванню, то порушник нестиме відповідальність, встановлену ст. 483 МКУ. У цьому випадку порушник сплатить штраф у розмірі 100% вартості такої валюти (а у разі рецидиву протягом року штраф становитиме вже 200% вартості такої валюти), буде проведено конфіскацію валюти, а також товарів, транспортних засобів зі спеціально виготовленими тайниками для приховування такої валюти.
Чи може підприємство надіслати своєму працівникові за кордон валютні кошти поштою (не через уповноважений банк)? Якщо так, то в якій сумі? Як оформляється такий валютний переказ?
Iнструкція №148 дозволяє юрособам, не користуючись послугами уповноваженого банку, здійснити поштовий переказ валютних цінностей. Нагадаємо, що через уповноважений банк СГД зобов'язані проводити розрахунки в межах торгового обороту. Якщо пересилання валютних цінностей не пов'язане із придбанням товарів, робіт, послуг, то посередництво уповноваженого банку з пересилання таких коштів не є обов'язковим.
Таке пересилання має бути оформлене міжнародним поштовим відправленням або міжнародним експрес-відправленням з дотриманням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270, Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, постанови КМУ від 25.12.2002 р. №1948.
Максимальний розмір таких поштових відправлень становить суму, що не перевищує еквівалента 300 євро (на одне відправлення, кількість відправлень протягом доби Iнструкцією №148 не обмежена). Якщо ж юрособі якимсь чином вдасться надіслати одним поштовим відправленням суму, що перевищує 300 євро, то таку суму буде видано одержувачеві частково: суму в еквіваленті 300 євро він отримає, а різницю буде повернено відправникові.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- Декрет №15-93 — Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
- Iнструкція №148 — Iнструкція про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджена постановою Правління НБУ від 27.05.2008 р. №148.
- Положення №49 — Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. №49.
- Порядок №542 — Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 04.10.99 р. №542.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»