У розділі II додатка 5 до декларації з ПДВ помилково вся сума податкового кредиту відобразилася як придбання необоротних активів. Чи є порушення та як тоді виправити помилку?
У розділі II «Податковий кредит» додатка 5 («Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів «Д5»)1 розшифровують такі рядки податкової декларації з ПДВ: 10.1, 10.2, 14.1, 15.1, 15.2. У колонках 4 та 5 розділу II додатка 5 відображають обсяги постачання (без ПДВ) та суму податку в розрізі постачальників (із зазначенням у колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника). Отже, для формування показників у додатку 5 важливим є правильне заповнення саме колонок 4 і 5. Показники з цих колонок підсумовують у загальному рядку «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації)...» розділу II додатка 5. Відповідно суми з рядків 10.1 та/або 15.1 декларації з ПДВ, що формують дозволений ПК, розшифровують у додатку 5.
1 Додаток затверджено наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492.
Увага: дані за придбаними необоротними активами відображають загалом, як решту операцій з придбання з ПДВ, що надають право формування ПК, у розрізі постачальників і також автоматично підсумовують у загальному рядку «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації)...».
А ось наступний рядок розділу II додатка 5 «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» виконує роль інформаційного. Дані до цього рядка заносять вручну та вибірково після аналізу операцій за необоротними активами, суми за якими потрапили до ПК з ПДВ у цьому періоді. Фактично сума з рядка «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розділу II додатка 5 окремо у декларації з ПДВ не відображається. Яку роль цей рядок виконує для податкових органів? Найімовірніше — пояснення виникнення значної суми ПДВ у складі ПК. Адже, як правило, вартість основних засобів немала, тож нерідко при придбанні ОЗ у звітному періоді не виключене і виникнення від'ємного значення різниці між ПЗ та ПК поточного періоду.
За умовами запитання, платник ПДВ помилково продублював усю суму податкового кредиту з рядка «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації)...» у наступному інформаційному рядку, де зазначається інформація щодо придбання необоротних активів. Які наслідки такого порушення? Та чи є взагалі порушення, відповідно чи робити платнику ПДВ виправлення? Загалом таке некоректне заповнення додатка 5 не впливає на показники основної частини декларації з ПДВ цього періоду. Як наслідок, помилка не вплинула на визначення податку до сплати до бюджету. Тож факту заниження податкового зобов'язання за нормами п. 50.1 ПКУ та п. 123.1 ПКУ немає.
Максимум, що загрожує платнику ПДВ у такій ситуації, — це адмінштраф до посадових осіб платника ПДВ. За ст. 163-1 КпАП, порушення керівниками й іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85,00 грн до 170,00 грн).
Але рекомендуємо навіть таку незначну помилку виправити. Адже не виключено, що під час камеральної перевірки (перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком) у контролюючого органу виникнуть запитання щодо податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства. За такої ситуації на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платнику доведеться надати пояснення. I якщо він протягом цього строку не надасть пояснень (нерідко вимагають і документального підтвердження), то за нормами п. 78.1 ПКУ це може бути однією з підстав для документальної позапланової перевірки.
За нормою п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Тому навіть попри те, що заниження ПЗ немає (а відповідно і штрафних санкцій), на платника ПДВ покладено обов'язок виправити самостійно виявлену помилку.
Такий випадок можна виправити шляхом подання «уточнюючого» додатка 5. У цьому разі потрібно звернути увагу на правильне відображення показників. Наприклад, у відповідному звітному періоді є дві операції з придбання, і ПДВ за такими операціями потрапляє до ПК:
1) придбано товар на суму 1200 грн (з ПДВ);
2) придбано ОЗ вартістю 6000 грн (з ПДВ).
Тож у розділі II додатка 5 загальний обсяг постачання (без ПДВ), рядок «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації)...»: колонка 4 — 6000 грн, сума ПДВ у колонці 5 — 1200 грн.
Платник у рядку «Усього за місяць (рядки 10.1 + 15.1 декларації)...» і помилково у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розділу II додатка 5 у колонках 4 та 5 відобразив однакові суми. У декларації з ПДВ показники показано правильно, тому недоплати ПЗ з ПДВ до бюджету немає.
Для виправлення такої помилки слід подати Уточнюючий розрахунок як окремий документ або ж як додаток до поточної декларації з ПДВ. А це означає, що до УР потрібно сформувати «уточнюючий» додаток 5 з відповідним виправленням. До речі, у самому УР усі показники будуть без змін. У графі 4 УР — показники декларації звітного періоду, який виправляється. У графі 5 — показники з графи 4, адже показники самої декларації не уточнюються. Відповідно графа 6 УР буде порожня.
Виправлення додатка 5, на погляд автора, можна провести таким чином: в уточнюючому додатку 5 у розділі II у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» слід сторнувати суми, не пов'язані з придбанням ОЗ. Відповідно у колонці 4 цього рядка зазначити суму 1000 зі знаком «-», у колонці 5 зі знаком «-» буде сума ПДВ у розмірі 200 грн. Решта рядків уточнюючого додатка 5 будуть з прочерками (або незаповнені, якщо УР подається в електронному вигляді).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»