Лист Мінсоцполітики від 28.03.2013 р. №2-1/06/187-13
Щодо роботи за сумісництвом (витяг)
Суттєво. Обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема й колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним.
! Працедавцям
<...>
При прийомі на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачено. За загальним правилом це й неможливо у зв'язку з тим, що трудова книжка перебуває на підприємстві, в установі або організації за місцем основної роботи працівника і видача її працівникові в період роботи не передбачена.
Відповідно до пункту 3 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. №43 (далі — Положення), працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред'явити власникові або уповноваженому ним органу паспорт.
При прийомі на роботу, що потребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагати від працівника пред'явлення диплома або іншого документа про здобуту освіту чи професійну підготовку.
Згідно з пунктом 9 Положення запис до трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
Пунктом 12 Положення визначено, що відповідальність за порушення порядку прийому на роботу за сумісництвом відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положення покладається на власника або уповноважений ним орган державного підприємства, установи, організації, який приймає працівника на роботу за сумісництвом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України обмеження щодо сумісництва можуть вводитися законодавством, зокрема й колективним договором, а також трудовим договором, який є для працівника основним. Порушення обмежень на сумісництво, встановлених законодавством, колективним або трудовим договором, є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. За відповідних обставинах можливе застосування і такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи.
Також слід зазначити, що згідно з пунктом 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (зі змінами), якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога з тимчасової непрацездатності надається за місцем роботи за сумісництвом на підставі копії листка непрацездатності, виданого в установленому порядку, завіреної підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи, і довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Питання щодо поєднання професій (посад) регулюється Постановою Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. №1145 «Про порядок і умови поєднання професій (посад)» та Iнструкцією із застосування Постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. №1145 «Про порядок і умови поєднання професій (посад)», затвердженою постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Міністерства фінансів СРСР і ВЦРПС від 14.05.82 р. №53-ВЛ (відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. №1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» зазначені нормативні акти діють у частині, що не суперечить чинному законодавству).
Зазначена Iнструкція визначає поєднання професій (посад) як виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).
Згідно з пунктом 1 Положення сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Якщо працівник працює за сумісництвом, але звільняється з основної роботи, робота за сумісництвом може стати основним місцем роботи.
Оскільки робота за сумісництвом виконується на підставі трудового договору, то з працівником за його заявою розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом і укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу про це.
Якщо за основним місцем роботи до трудової книжки працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з цієї роботи.
Заступник директора Департаменту правового забезпечення — начальник відділу О. ТУЛIНА