23.05.2013 р. ВРУ було прийнято законопроект на базі проекту №2990 від 14.05.2013 р.1 Цей нормативний акт набирає чинності 01.09.2014 р. і покликаний запровадити в Україні інститут кримінальної відповідальності для юросіб. Уся бізнес-спільнота і юристи в один голос говорять про недосконалість цього нормативного акта та відсутність в Україні правового поля для ефективної реалізації таких механізмів. Крім того, на сьогодні і так є чимало дієвих важелів впливу на юросіб. Пропонуємо вашій увазі експрес-огляд ключових аспектів цього законопроекту.
Кримінальна відповідальність поширюватиметься на юросіб усіх організаційно-правових форм і форм власності, крім органів державної та місцевої влади, державних фондів соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізосіб, а також юросіб, створених ними, які утримуються за рахунок певного бюджету, міжнародних організацій.
1 Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» від 14.05.2013 р. №2990.
Фактично метою законопроекту є набуття юрособою статусу повноцінного учасника кримінального провадження. Як бачимо, держоргани, органи місцевого самоуправління (юрособи публічного права) виводяться з-під дії цього закону та кримінальної відповідальності. Під прицілом — весь бізнес.
Найбільш значуща проблема тут полягає у тому, що механізму кримінального провадження для юросіб чинним законодавством не виписано.
Кримінальне провадження щодо юрособи буде вестися невіддільно від провадження щодо фізособи, яка від імені та в інтересах такої юрособи скоїла злочин. Окремої підслідності справ щодо юросіб не буде, тож тут багато що визначатиметься залежно саме від кваліфікування слідчими того чи іншого правопорушення. Крім того, це означає, що вина юрособи ставиться у пряму залежність від вини її конкретної посадової чи уповноваженої особи.
Законопроектом також передбачено право представника юрособи, щодо якої ведеться провадження, на забезпечення його безпеки.
Передбачено такі види штрафних санкцій у ККУ:
1) штраф 5000 — 175000 н. м. д. г., тож сума штрафу становитиме 85000 — 2975000 грн залежно від тяжкості злочину. З урахуванням майнового стану юрособи суд може призначити штраф із розстроченням платежу терміном до 3 років;
2) конфіскація майна;
3) ліквідація юрособи.
Штраф та ліквідація майна можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна — тільки як додаткова. Ліквідація юрособи застосовуватиметься судом лише у разі скоєння злочинів, передбачених ст. 258 — 258-5 ККУ (фінансування тероризму та здійснення терористичних актів).
Коментованим законопроектом визначено конкретний перелік порушень, за вчинення яких посадовими або іншими уповноваженими особами, що мають право діяти від імені юрособи (наприклад, керівником, засновником, учасником), на юрособу покладатиметься кримінальна відповідальність:
— легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ККУ);
— використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів (ст. 306 ККУ);
— підкуп службової особи юрособи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ч. 1 та 2 ст. 368-3 ККУ);
— підкуп особи, яка надає публічні послуги (ч. 1 та 2 ст. 368-4 ККУ);
— пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 ККУ);
— зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ);
— вчинення, сприяння або фінансування терористичного акта (ст. 258 — 258-5 ККУ).
Але зверніть увагу: коментований законопроект не прописує чітких критеріїв ознак, які б свідчили про той факт, що кримінальне правопорушення вчинено саме в інтересах юрособи.
Крім цього, законопроектом встановлено підстави для звільнення юрособи від кримінальної відповідальності (закінчення строку давності, ст. 96-5 ККУ).
Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру
1. Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, вказаного у статті 96-3 цього Кодексу, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) три роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
2) п'ять років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
3) десять років — у разі вчинення тяжкого злочину;
4) п'ятнадцять років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Стаття 96-5 ККУ у варіанті, запропонованому законопроектом №2990
На сьогодні є чимало запитань щодо практичного застосування нововведених механізмів притягнення до кримінальної відповідальності юросіб. Так, незрозуміло, як підприємство працюватиме, коли стосовно нього вестиметься кримінальне провадження, що буде з працівниками цієї юрособи, яким чином реально буде вестися досудове розслідування щодо юросіб, які процесуальні дії можуть бути застосовані до такої особи, які повноваження матимуть органи досудового слідства. Якщо такі справи вестимуться районними слідчими, то залишається питання щодо їх компетенції та розуміння суті бізнес-процесів на підприємстві. Залишаються відкритими питання про те, як бути підприємству, коли кримінальне провадження щодо нього припиниться, як йому потім далі працювати та налагоджувати втрачені бізнес-зв'язки.
Це вже не перша спроба законотворця запровадити кримінальну відповідальність для юросіб: з 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України від 11.06.2009 р. №1507-VI «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», але діяв він лише 4 дні — був скасований з 05.01.2011 р. Коментований законопроект запозичив основні положення згаданого закону.
Навіть поверхового аналізу коментованого законопроекту достатньо для того, щоб зробити висновок: у цьому нормативному акті недостатньо чітко простежується межа між кримінальною відповідальністю юрособи та банальним тиском на бізнес. I майбутнє застосування цього закону, на нашу думку, — це «ручне керування» малим та середнім бізнесом. Адже розміри штрафів навіть із розстроченням у 3 роки є непідйомними для більшості підприємств.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»,
Ольга САМСОНЕНКО, «Дебет-Кредит»