Новий термін «сукупний дохід» з'явився у національному бухгалтерському законодавстві завдяки НП(С)БО 11. Цей стандарт регламентує актуальний порядок та форми фінзвітності, у т. ч. для тих підприємств, які ведуть бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. Але форма звіту про фінрезультати єдина для всіх, а отже, повинна заповнюватися і тими підприємствами, які ведуть облік за національними стандартами. Саме для них написана ця стаття.
Iнформація про сукупний дохід відображається у звіті про фінансові результати, який унаслідок змін, внесених НП(С)БО 1, дістав й іншу назву — звіт про сукупний дохід.
У цьому звіті повинна відображатися інформація про доходи, витрати, прибутки та збитки (розділ I) і сукупний дохід підприємства (розділ II) за звітний період.
Таким чином, відповідно до визначення сукупного доходу в п. 3 НП(С)БО 1, результатом заповнення звіту про фінансові результати буде відображення змін у власному капіталі підприємства за звітний період унаслідок господарських операцій (що впливають на збільшення або зменшення чистого прибутку, збитків підприємства) та інших подій (що впливають на зміну решти видів власного капіталу підприємства, наприклад операції з отримання безоплатних необоротних активів). Єдиний вид операцій, які не повинні відображатися у звіті про фінансові результати, — це операції з власниками, що спричинили зміни власного капіталу підприємства.
Результати госпоперацій, що вплинули на зміну суми чистому прибутку (збитку) підприємства, відображають у розділі I звіту про фінансові результати, а тих, що вплинули на зміну інших показників власного капіталу підприємства, — у розділі II даного звіту. Розглянемо кожен із показників розділу II окремо.
Дооцінка (уцінка) необоротних активів (рядок 2400). Нагадаємо, що до необоротних активів у бухгалтерському обліку відносять основні засоби, нематеріальні активи та капітальні інвестиції на їх придбання (створення). Така дооцінка (уцінка) проводиться у порядку, встановленому п. 16 — 21 П(С)БО 72, п. 19 — 24 П(С)БО 83.
1 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. №73.
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.99 р. №242.
Наприклад, підприємство здійснило дооцінку основних засобів на суму 5000,00 грн. Відобразиться така дооцінка у бухобліку проведенням Д-т 10 «Основні засоби» К-т 423 «Дооцінка активів» на суму 5000,00 грн при нарахуванні дооцінки. Саме у звітному періоді, в якому буде зроблено таке проведення, слід відобразити у рядку 2400 звіту про фінансові результати суму 5000,00 грн.
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів (рядок 2405). Фінансовим інструментом є контракт, укладення якого одночасно спричинює виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства та фінансового зобов'язання або інструменту власного капіталу в іншого, що дає право на частку в активах такого підприємства, які залишаються після вирахування сум за всіма його зобов'язаннями). Прикладом фінансового інструменту можуть бути кошти і їхні еквіваленти, депозити і кредити, позики, векселі, облігації, фінансові інвестиції в акції інших підприємств. А порядок їх дооцінки (уцінки), або хеджування, встановлено п. 38 — 41 П(С)БО 131. Відображати проведену дооцінку в рядку 2405 потрібно у тому звітному періоді, в якому буде зроблено проведення Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 35 «Короткострокові фінансові інвестиції», 30 «Каса», 31 «Рахунки у банку» К-т 423.
Накопичені курсові різниці (рядок 2410). Якщо підприємство має фінансові інвестиції у господарські одиниці за межами України2 і щодо них слід нараховувати курсові різниці, такі різниці є накопичуваними (п. 9, 12 П(С)БО 213) відображаються у рядку 2410.
Приклад Підприємство зробило грошовий внесок у валюті до статутного фонду дочірнього підприємства за межами України. Вартість внеску — 10000 доларів США (курс НБУ на дату платежу — 8,00 грн/дол.). При цьому робиться проведення: Д-т 14 К-т 312 на суму 80000,00 грн/10000 доларів США.
На дату балансу курс НБУ становить 8,10 грн/дол. Курсова різниця (10000 х (8,10 - 8,00) = 1000,00 грн), що виникла, списується проведенням: Д-т 14 К-т 425 «Iнший додатковий капітал». I саме у звітному періоді, в якому зроблено таке проведення, сума накопиченої курсової різниці відображається у рядку 2410 звіту про фінансові результати.
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств (рядок 2415). У цьому рядку відображають зміни частки іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій в яких ведеться за методом участі у капіталі (п. 12, 21 П(С)БО 124). Зумовлено таке окреме відображення у розділі II звіту про фінансові результати тим, що, відповідно до п. 8 П(С)БО 12, у всіх інших інвесторів сума зменшення (збільшення) фінансових інвестицій на дату балансу відображається у складі інших доходів (витрат).
Iнший сукупний дохід (рядок 2445). Що ж залишається на частку іншого сукупного доходу? Решта змін у власному капіталі підприємства, не розглянутих вище (доходи і витрати, не відображені у розділі I звіту про фінансові результати). Наприклад, вартість безоплатно отриманих від інших осіб необоротних активів або за договором оренди цілісних майнових комплексів (див. опис субрахунків 424 «Безоплатно отримані необоротні активи» та 425 «Iнший додатковий капітал» рахунка 42 «Додатковий капітал» в Iнструкції №2915).
1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну України від 30.11.2001 р. №559.
2 Згідно з П(С)БО 21 господарською одиницею за межами України є дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.
3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. №193.
4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. №91.
5 Iнструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291.
Що ж далі? Після того як бухгалтер відобразив у розділі II всі вищеперелічені зміни у власному капіталі та підрахував їх загальну суму у рядку 2450, йому потрібно відобразити (а для цього спочатку розрахувати) суму податку на прибуток, що припадає на суму іншого сукупного доходу, відображеного у цьому розділі. Наприклад, при безоплатному отриманні необоротних активів у податковому обліку відразу ж визнається податковий дохід (тимчасом як у бухгалтерському обліку він визнається поступово, у міру списання амортизації таких необоротних активів).
Далі слід розрахувати інший сукупний дохід після оподаткування, тобто за мінусом податку на прибуток (різниця між рядками 2450 і 2455).
I лише після цього визначається сукупний дохід підприємства (рядок 2465). Він дорівнює сумі показників, відображених у рядку 2350 (чистий прибуток) та у рядку 2355 (чистий збиток) розділу I, а також у рядку 2460 (інший сукупний дохід після оподаткування) розділу II.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»