Наближається кінець фінансового звітного року, і керівники деяких підприємств приймають рішення про виплату працівникам винагороди за підсумками роботи за рік — так званої 13-ї зарплати. А бухгалтерам тим часом треба знати, який порядок її розрахунку, якими нормативно-правовими документами користуватися при оформленні та нарахуванні та яким чином провести таку винагороду в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
Документальне оформлення
Основними нормативно-правовими актами, що регламентують форми та системи оплати праці, умови і розміри запровадження надбавок, доплат, премій та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, є КЗпП, Закон про оплату праці, а також Iнструкція №5. Так, відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці, вищезазначені показники організації оплати праці встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Щодо обов'язковості укладення колективного договору варто звернути увагу на лист Мінпраці від 03.10.2005 р. №7825/0/14-05/015-15, де зазначено, що колективний договір укладають на добровільних засадах, а отже, немає й відповідальності за його відсутність на підприємстві.
Через те що чинним законодавством не передбачено прямих норм, які б визначали конкретний порядок нарахування та виплати винагороди за підсумками роботи за рік, такі норми кожне підприємство розробляє та затверджує самостійно. Отже, рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік приймається безпосередньо на підприємстві та закріплюється внутрішнім нормативним документом. У разі відсутності на підприємстві колективного договору згадані виплати можуть регламентуватися Положенням про систему оплати праці або Положенням про преміювання.
Наприклад, Положення про преміювання може складатися з урахуванням критеріїв диференціації розмірів винагород або премій, а також визначати порядок та строки їх виплат. У ньому слід зазначити умови та/або розміри винагороди за підсумками роботи за рік. Так, розмір винагороди можна встановлювати відповідно до стажу роботи на підприємстві або у відсотковому відношенні до посадового окладу, або ж в однаковому (фіксованому) розмірі для всіх працівників тощо. У будь-якому разі рішення про виплату винагороди за підсумками роботи за рік затверджується наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Оподаткування та облік
Згідно з пп. 2.3.2 Iнструкції №5 винагороди за підсумками роботи за рік входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Водночас пп. 14.1.48 ПКУ визначено, що заробітна плата з метою розділу IV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платникові податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Отже, сума нарахованої винагороди за підсумками роботи за рік як складова зарплати працівника та його загального місячного оподатковуваного доходу (пп. 164.2.1 ПКУ) буде оподатковуватися ПДФО на загальних підставах за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ (15% — 17%). База оподаткування визначатиметься згідно з п. 164.6 ПКУ, тобто нарахована заробітна плата буде зменшена на суму ЄСВ та на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Відповідно до п. 142.1 ПКУ, до складу витрат платника податку на прибуток включаються витрати на оплату праці фізосіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, що включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ). Таким чином, оскільки винагороди за підсумками роботи за рік передбачені або колективним договором, або ж у разі його відсутності Положенням про преміювання1, то нараховані суми таких винагород підприємство має право повністю врахувати у складі податкових витрат.
1 З яким працівників також ознайомлюють, бо воно встановлює істотні умови їхньої праці. У разі внесення змін до Положення про преміювання працедавці повинні повідомляти про це працівників за 2 місяці до початку дії змін (ст. 32 КЗпП). На думку автора, цього достатньо, щоб вважати умови оплати праці, зазначені у Положенні про преміювання, встановленими за домовленістю сторін. Адже у разі незгоди працювати за новими істотними умовами працівник має право звільнитися на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.
Нараховують ЄСВ на суми зазначених винагород також на загальних підставах у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ для роботодавців та їхніх працівників ЄСВ нараховується (утримується) виходячи зі суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (до складу яких, власне, і входять винагороди за підсумками роботи за рік). При цьому ставка нарахування ЄСВ для працедавців залежить від встановленого для них класу професійного ризику (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). Водночас для підприємств, де працюють інваліди, ЄСВ становить 8,41% від нарахованого ФОП працюючих інвалідів. А ставка утримання ЄСВ для працівників дорівнює 3,6% від суми нарахованої зарплати (ч. 7 ст. 8 Закону про ЄСВ).
У бухгалтерському обліку операції з нарахування винагород за підсумками роботи за рік відображатимуть за кредитом субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» та дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 залежно від обов'язків та функцій, які виконують працівники. В аналогічному порядку ці виплати потраплять до відповідного рядка витрат у декларації з податку на прибуток (як витрати операційної діяльності або інші — адмінвитрати, витрати на збут тощо).
Приклад У грудні менеджеру зі збуту з окладом 4000 грн на підставі колективного договору та наказу керівника нараховано винагороду за підсумками роботи за рік в розмірі 50% окладу. Бухгалтерський та податковий облік наведено в таблиці.
Таблиця
Нарахування винагороди за підсумками роботи за рік
№
з/п |
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
1.
|
Нараховано зарплату за грудень |
93
|
661
|
4000,00
|
—
|
4000*
|
2.
|
Нараховано винагороду за підсумками роботи за рік |
93
|
661
|
2000,00
|
—
|
2000
|
3.
|
Нараховано ЄСВ (умовний розмір ЄСВ — 37%) |
93
|
651
|
2220,00
|
—
|
2220
|
4.
|
Утримано ЄСВ 3,6% |
661
|
651
|
216,00
|
—
|
—
|
5.
|
Утримано ПДФО |
661
|
641/ПДФО
|
867,60
|
—
|
—
|
6.
|
Виплачено зарплату та винагороду працівникові |
661
|
301
|
4916,40
|
—
|
—
|
* Зарплата менеджера зі збуту є складовою витрат на збут та, відповідно, інших витрат, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ). |
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»