Лист ДПСУ в м. Києві від 18.05.2012 р. №2964/10/06-406
Щодо витрат на охорону праці, техніку безпеки
Суттєво. Платник податку має право віднести до витрат на охорону праці вартість об'єктів МНМА (за своїм рішенням у першому місяці їх використання) тільки один раз.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба у м. Києві на виконання доручення Державної податкової служби України від 07.05.2012 р. №12932/7/15-1417 розглянула <...> листа від 10.04.2012 р. №19 і в межах своїх повноважень повідомляє.
До 1 серпня 2011 року відповідно до абз. «є» пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі — ПКУ) витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства, підлягали включенню до загальновиробничих витрат, які у складі інших витрат враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
З 1 серпня 2011 року згідно із Законом України від 07.07.2011 р. №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» пп. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, як складова загальновиробничих витрат, виключений. Натомість загальновиробничі витрати (пп. 138.8.5), складовою частиною яких залишилися витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства (абз. «є» пп. 138.8.5), віднесено до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (Закон України від 14.10.92 р. №2694-XII «Про охорону праці», із змінами та доповненнями, далі — Закон №2694).
Ст. 19 Закону №2694 встановлено, що суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
КМ України відповідно до статті 19 Закону №2694 прийняв Постанову від 27.06.2003 р. №994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» (із врахуванням змін і доповнень від 30.03.2011 р. №321), якою затверджено Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат (далі — Перелік №994).
При цьому п. 2 Переліку №994 установлено, що:
— зазначені у переліку заходи та засоби з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат юридичної особи та фізичної особи — підприємця, що відповідно до законодавства використовують найману працю, здійснюються та придбаваються з урахуванням вимог підпункту «є» підпункту 138.10.1 пункту 138.10 статті 138 та підпункту 140.1.1 статті 140 Податкового кодексу України;
— суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з ужиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі витрат лише один раз;
— у податковому та бухгалтерському звіті сума асигнувань та фактичні витрати на зазначені цілі наводяться окремим рядком.
Відповідно до п. 1 Переліку №994 до заходів з охорони праці віднесено приведення основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці щодо, зокрема:
— систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;
— систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо;
— систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі — споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів.
Згідно із п. 144.1 ст. 144 ПКУ витрати на придбання основних засобів підлягають амортизації.
Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення (абз. «б» пп. 138.10.1 п. 138.10 ПКУ) до 01.08.2011 р. є складовою загальновиробничих витрат, які у складі інших витрат враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Амортизація основних фондів загальногосподарського використання (абз. «б» пп. 138.10.2 п. 138.10 ПКУ) як до 01.08.2011 р., так і після 01.08.2011 р. є складовою загальновиробничих витрат, які у складі інших витрат враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Основні засоби — матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень (п. 14 підрозділу 4 розділу XX ПКУ).
Згідно із класифікацією груп основних засобів та інших необоротних активів (ст. 145 ПКУ) для малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11 п. 145.1 ст. 145 ПКУ) відсутні мінімально допустимі строки їх амортизації.
Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості (пп. 145.1.6 п. 145.1 ст. 145 ПКУ).
Враховуючи вимоги п. 2 Переліку №994, за якими суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з ужиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, повинні враховуватися у складі витрат лише один раз за умови їх належного документального оформлення, та беручи до уваги норми п. 144.1 ст. 144 ПКУ, за яким основні засоби підлягають амортизації, платник податку вправі віднести до витрат на охорону праці лише вартість об'єктів МНМА (за своїм рішенням у першому місяці їх використання) за умови, що раніше такий платник не ніс витрат з приведення систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, установок для кондиціювання повітря, систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень у тих приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях, за якими придбані такі МНМА.
<...>
Заступник голови О. ОНИЩЕНКО