• Посилання скопійовано

Огляд змін для «сільгосппдв»

З настанням літа платників податків ледь не захлиснула лавина податкових новацій. «Дебет-Кредит» на своїх сторінках вже не раз детально аналізував зміни до ПКУ. Сьогодні звернемо увагу на зміни, які стосуються сільгоспвиробників — платників та неплатників ПДВ.

Згадаймо собі, що платники ПДВ, які працюють у сільському господарстві, залежно від умов господарювання можуть застосовувати такі варіанти оподаткування:

1) резиденти, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, за умови відповідності критеріям, встановленим п. 209.6 ПКУ, можуть обрати спеціальний режим оподаткування (ст. 209 ПКУ). За такими «спецрежимними» операціями сума нарахованих до сплати податкових зобов'язань з ПДВ не сплачується до бюджету, а повністю спрямовується на виплату відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей (п. 209.2 ПКУ). За зазначеними операціями до органів ДПС подають скорочену ПДВ-декларацію (її форма затверджена Наказом №1492);

2) якщо сільгосппідприємство є платником ПДВ і відповідає критеріям ст. 209 ПКУ, але не обрало спеціальний режим, воно відповідно до п. 209.18 ПКУ повністю залишає у своєму розпорядженні суму ПДВ за реалізовані ним молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, і спрямовує її на підтримку власного виробництва тваринницької продукції (пп. 209.17.3 — 209.17.8 ПКУ). Зазначені операції відображаються у спеціальній ПДВ-декларації (також затверджена Наказом №1492);

Як визначити сільськогосподарське підприємство

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пункт 209.6 ПКУ

3) переробні підприємства — платники ПДВ у період до 1 січня 2015 року застосовують п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та сплачують дотації за отриману від виробників м'ясомолочну продукцію, виготовлену з поставлених ними молока і м'яса в живій вазі. Відповідно до пп. 3 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, результати переробної діяльності обліковуються окремо та відображаються у переробній ПДВ-декларації (форма затверджена Наказом №1492). Механізм виплати дотацій регламентовано пп. 6 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Докладніше про це — далі.

Як бачимо, сільгоспвиробники-платники ПДВ залежно від умов ведення сільськогосподарської діяльності можуть обрати ту чи іншу з наведених вище норм ПКУ. Законами №4834 та №4915 для двох з них було внесено зміни, що стосуються суб'єктів спецрежиму з ПДВ та переробників сільгосппродукції. Суть цих змін розглянемо далі.

Зміни для суб'єктів спецрежиму

Як ми зазначали вище, застосування «спецрежимного» оподаткування (п. 209.2 ПКУ) полягає в тому, що суму ПДВ, нараховану на вартість поставлених сільгосптоварів (послуг), сільгосппідприємство не сплачує до бюджету, а повністю спрямовує для відшкодування суми «вхідного» ПДВ постачальникам (за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей). Зазначені суми ПДВ акумулюються на спеціальних рахунках, які до 01.07.2012 р. можна було відкривати виключно в установах банків. А от з 1 липня відповідно до змін, внесених до п. 209.2 ПКУ пунктом 68 розділу I Закону №4834, такі рахунки можна відкривати також і в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Акумулювання коштів здійснюється відповідно до положень Порядку №11.

Наступна зміна (п. 3 і 4 розділу I Закону №4915) пов'язана із введенням в дію нового МКУ та стосується супутніх послуг. Визначення таких послуг, яке було наведене у пп. 14.1.242 ПКУ, вилучено з ПКУ. Одночасно з цим поняття супутніх послуг виключено з тих положень ПКУ, які відповідають за оподаткування ЗЕД1, у тому числі і з п. 209.4 ПКУ, яким регламентовано бюджетне відшкодування для експортерів — суб'єктів спецрежиму. Таким чином, з 1 липня 2012 року згідно з оновленим п. 209.4 ПКУ право суб'єкта спецрежиму — виробника на бюджетне відшкодування стосується тільки вивезення сільгосптоварів власного виробництва у митному режимі експорту.

Зазнав косметичних змін і п. 209.6 ПКУ: у ньому поняття «виробничі потужності» та «капітальні активи» замінено поняттям «основні фонди». Проте така заміна виявилася не зовсім вдалою, адже у пп. 14.1.138 ПКУ дається визначення лише поняття «основні засоби». Основні ж фонди як складова податкового обліку відійшли у минуле разом із Законом про прибуток. Хоча з приводу цього можна зауважити, що досі чинним є Державний класифікатор ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» (далі — КОФ), затверджений наказом Держстандарту від 19.08.97 р. №507. Класифікацію у ньому побудовано за ознаками функціонального призначення згідно з постановою КМУ від 06.09.96 р. №1075 «Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)»2. Як бачимо, КОФ вже давно є морально застарілим, тож чекаємо оновлень у чинному законодавстві.

1 Супутні послуги виключено також з таких положень ПКУ: п. 39.13 (звичайна ціна при імпорті), п. 195.2 (нульова ставка ПДВ при експорті), п. 200.16, ст. 337 (угоди про розподіл продукції).

2 Втратила чинність згідно з постановою КМУ від 11.05.2006 р. №617.

Ще одне нововведення було внесено п. 68 розділу I Закону №4834 до пп. «а» пп. 209.15.1 ПКУ. Стосується воно часткового використання придбаних виробничих факторів у «спецрежимній» діяльності та в іншій діяльності сільгосппідприємства. Відповідно до внесених змін, з 1 липня 2012 року у випадку використання виготовлених та/або придбаних товарів/послуг, основних засобів (маємо на увазі все ж основні засоби, а не фонди!) частково для виготовлення сільгосптоварів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, сума «вхідного» ПВД розподіляється виходячи «з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів» (що перегукується з вимогою перебування на спецрежимі, встановленою п. 209.6 ПКУ). Нагадуємо, що раніше у цьому випадку виходили з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільгоспвиробництва та відповідно в інших операціях. Крім того, зазначений пп. «а» пп. 209.15.1 ПКУ доповнено новим абзацом такого змісту: «У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання».

Приклад У липні 2012 р. сільгосппідприємство-платник ПДВ (суб'єкт спецрежиму) придбало у сільгоспвиробника-платника ПДВ закваску для виробництва кисломолочних продуктів на суму 12000 грн (з ПДВ) — для використання у «спецрежимній» діяльності. У декларації з ПДВ (переробній) за липень 2012 р. було відображено ПК у сумі 2000 грн. У серпні частину закваски для виробництва кисломолочних продуктів на суму 1500 грн (з ПДВ) довелося списати (було виявлено, що внаслідок неналежного зберігання вона була зіпсована, тобто стала непридатною для використання). Тому у переробній ПДВ-декларації за серпень слід відкоригувати (зменшити) ПК на суму 250 грн.

Зміни щодо виплати м'ясо-молочних дотацій

Найактуальнішими, на нашу думку, є зміни, що стосуються виплати сільгосппереробниками м'ясомолочних дотацій (що передбачено п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Згадаймо, що такі платники ПДВ позитивну різницю між сумою ПЗ та ПК за реалізовані молоко, молочну сировину, молочні продукти, м'ясо, м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна) власного виробництва сплачують до спеціального фонду Держбюджету та на спецрахунок, відкритий ними в органі Держказначейства. Відповідно до абз. 2 пп. 6 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ переробне підприємство суму ПДВ, перераховану на спеціальний рахунок, «використовує виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі».

Та чи належать до кола отримувачів дотацій фізособи — суб'єкти господарювання, які поставляють зазначеним переробним підприємствам молоко та м'ясо у живій вазі?

До 01.07.2012 р. у п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ йшлось про сільгосптоваровиробників (визначених ст. 209 ПКУ) і фізосіб, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва. Проте у ст. 209 ПКУ не міститься визначення сільгосптоваровиробників та не окреслене коло фізосіб, зайнятих у тваринництві, які мають право на отримання дотацій. Був лише лист ДПСУ від 13.06.2012 р. №9813/6/15-3315, у якому відзначалось, що «в положеннях підрозділу 2 розділу XX Кодексу мова йде про фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, тобто не є самозайнятими особами». I далі податківці стверджували, що операції з постачання м'ясо-молочної продукції, виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі фізособами — підприємцями, відображаються в загальній декларації з ПДВ (затверджена Наказом №1492). Цей лист, негативний для сільгоспвиробників, на нашу думку, не є однозначним — адже фізособи-підприємці є у першу чергу фізичними особами, а вже потім — підприємцями, зареєстрованими як суб'єкти господарювання.

З 01.07.2012 р. цю неузгодженість знято. Пунктом 97 розділу I Закону №4834 викладено у новій редакції п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Тепер у ньому замість сільгосптоваровиробників (визначених розділом V ПКУ) і фізосіб (які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва) отримувачами дотацій визначені:

— сільгосппідприємства (визначені розділом V ПКУ);

— інші юридичні і фізичні особи, у тому числі фізособи — підприємці, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва.

Як бачимо, Закон №4834 поставив усе на свої місця та узаконив право підприємців отримувати м'ясо-молочні дотації за поставлені ними молоко і м'ясо у живій вазі. Детальніше про порядок отримання таких дотацій читайте в «ДК» №36/2012.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI (чинний з 01.06.2012 р.).
  • Закон №4834 — Закон України від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».
  • Закон №4915 — Закон України від 07.06.2012 р. №4915-VI «Про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо узгодження їх окремих норм».
  • Порядок №11 — Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затверджений постановою КМУ від 12.01.2011 р. №11.
  • Наказ №1492 — Наказ Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру