Працівник за власні гроші придбавав товари (послуги), складав авансові звіти. Підприємство заборгувало певну суму і до дня звільнення не розрахувалося з підзвітною особою. Чи можна виплатити гроші після звільнення?
Відносини між роботодавцем і працівником, під час яких працівник від імені підприємства за готівку чи із застосуванням платіжної картки здійснює закупівлю товарів (робіт, послуг) із наступним поданням Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, є відносинами представництва. З огляду на сутність цих відносин, вважаємо за можливе поширити на них порядок регулювання відносин довірителя і повіреного за договором доручення, передбачений Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 1007 ЦКУ, довіритель за договором доручення зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, та відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Докладнішого порядку та строків відшкодування цих коштів законодавство не містить. Тому, на нашу думку, підприємство не тільки має право, але й зобов'язане відшкодувати колишньому працівникові суми, витрачені ним на придбання товарів, робіт, послуг, якщо таке придбання було здійснене за дорученням підприємства (або в подальшому ним схвалено — Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджено).
При цьому працівник (навіть колишній) має право в судовому порядку висунути до підприємства вимогу щодо стягнення з підприємства коштів. Для таких вимог діятиме загальний строк позовної давності — три роки.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор