Наше торговельне підприємство має кілька магазинів, в яких під час реалізації товарів використовуємо касові апарати. Чи обов'язково у фіскальному касовому чеку зазначати саме адресу магазину (господарської одиниці), де використовують РРО? Чи все ж таки можна зазначати адресу юрособи? Податківці стверджують, що має бути адреса магазину, та хочуть застосувати санкції. Чи правомірні їхні дії?
Відразу зазначимо: у фіскальному касовому чеку має бути зазначено адресу господарської одиниці (магазину), де застосовується такий РРО. Тож, радше за все, дії податківців є правомірними.
Згідно з п. 3.2 Положення №614,1 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (ф. №ФКЧ-1 (див. додаток 1 до Положення №614), серед обов'язкових реквізитів, має містити, зокрема, такий реквізит, як адреса господарської одиниці.
А от адреса господарської одиниці — це адреса, зазначена у дозволі на її розміщення (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею) (абз. 6 п. 1 Положення №614). Під господарською одиницею слід розуміти стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізують товари чи надають послуги та здійснюють розрахункові операції (абз. 4 п. 1 Положення №614).
Тож у фіскальному касовому чеку неодмінно має бути зазначено адресу господарської одиниці (у вашому випадку — магазину), де застосовується цей касовий апарат. На думку автора, як адресу господиниці для касового чека ліпше проставити саме ту, яку зазначено у реєстраційному посвідченні до конкретного РРО.
Кілька слів про можливі санкції. За відсутності у касовому чеку обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням №614 (наприклад, у ньому зазначено адресу юрособи, а не господиниці), такий документ не вважається розрахунковим (п. 2.1 Положення №614). А підприємства, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані проводити їх на повну суму покупки (наданої послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів (п. 1 ст. 3 Закону про РРО2).
1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614.
2 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, при проведенні розрахункових операцій слід видати особі, яка отримує або повертає товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО). А отже, надрукований на вашому РРО касовий чек не буде розрахунковим документом, оскільки там немає всіх обов'язкових реквізитів.
Тож видавши покупцям касові чеки без відповідних реквізитів, ви порушили вимоги п. 1 ст. 3 Закону про РРО, за що можливе покарання згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Зокрема, цим пунктом передбачене покарання за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. При цьому санкції за цим пунктом залежать від того, скільки разів за календарний рік ви вчиняли подібні порушення.
Якщо ви вчинили одне з порушень, зазначених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, вам загрожують такі фінсанкції:
— 1 грн, — якщо порушення вчинено вперше у цьому календарному році;
— 100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (послуг), якщо порушення вчинене вдруге за рік;
— у 5-кратному розмірі вартості проданих із порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (послуг), — за всі наступні порушення.
Крім того, можливе і накладення адмінштрафу. Він загрожує особі, яка проводила розрахунки (касир, інша відповідальна особа), у розмірі від 2 до 5 н. м. д. г. (від 34 до 85 грн), та посадовим особам підприємства — від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн) за порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1 КпАП). За повторне протягом року порушення згаданої вище статті загрожують санкції у розмірі від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн) та відповідно від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 до 340 грн). Протокол про адмінправопорушення складають і подають до суду податківці (п. 1 ст. 255 КпАП).
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»