У лютому 2012 р. звільнився працівник, який пропрацював на підприємстві півроку. Під час звільнення йому не нарахували і не виплатили компенсацію за невикористану відпустку, хоча виплатили зарплату за місяць звільнення. Виходячи з відпрацьованого ним часу заповнили і видали на руки трудову книжку. Підприємство у березні 2012 р. подало звіт до ПФУ за ЄСВ за лютий 2012 р., в якому відображено лише нараховану працівникові зарплату і зазначено, що його було звільнено. 26.03.2012 р. працівник звернувся з вимогою виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку. Чи зобов'язано підприємство виплатити таку компенсацію без рішення суду? Що потрібно відобразити у звіті з ЄСВ? Адже працівника фактично звільнено.
Відповідно до статей 47 і 116 КЗпП підприємство було зобов'язане розрахуватися з працівником повністю під час звільнення.
Відповідальність за порушення такого обов'язку встановлено ст. 117 КЗпП. Вона свідчить, що якщо працедавець і працівник погодили суму недоплати і спорів щодо неї немає, працедавець зобов'язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Якщо ж сума, яку потрібно виплатити, викликає спори між колишнім працедавцем і працівником, їм потрібно звернутися до суду, який визначить і суму недоплати, і суму компенсації такої недоплати виходячи з термінів затримки на дату прийняття рішення.
Оскільки у вашому випадку вина підприємства є очевидною, рекомендуємо не доводити справу до суду і, доки терміни порушення є мінімальними, виплатити працівникові і компенсацію за невикористану відпустку, і середню зарплату за весь період затримки. Середньоденна зарплата за період затримки компенсацій працівникові обчислюватиметься виходячи з 2-х календарних місяців, що передували місяцю, в якому працівник звільнився (і почалася затримка щодо остаточного розрахунку з ним) відповідно до Порядку №1001.
Щодо ЄСВ і сум зарплати, що виплачуються колишньому працівникові після звільнення, то, відповідно до роз'яснення ПФУ, наведеного у листі від 03.03.2011 р. №4149/05-10 (див. «ДК» №30/2011), основним критерієм відображення сум доходів звільненого працівника у звіті по ЄСВ є те, нараховано такий дохід (зарплату) за відпрацьований час чи ні. На підставі п. 5 Переліку №11702 на виплати відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, ЄСВ не нараховується. Отже, щодо звільнених осіб на суму таких компенсацій не нараховується ЄСВ і вони не відображаються у звіті до ПФУ.
1 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
2 Постанова КМУ від 22.12.2010 р. №1170.
До таких самих виплат за невідпрацьований час, на наш погляд, належить і середня зарплата, що виплачується працівникові як компенсація за затримку у виплаті компенсації. Отже, вона не обкладається ЄСВ і також не повинна відображатися у звіті до ПФУ.
Приклад Працівник відділу збуту звільнився 29.02.2012 р. Цього ж дня з ним провели розрахунок, але при цьому забули нарахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку. 26.03.2012 р. працівник звернувся до бухгалтерії з вимогою виплатити компенсацію за невикористану відпустку і середній заробіток за період затримки у виплаті такої компенсації.
27.03.2012 р. бухгалтер нарахувала компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3000 грн (сума умовна) і середній заробіток за період затримки у виплаті компенсації у сумі 2177,55 грн. Середній заробіток обчислювався так: зарплата працівника за грудень 2011 р. — січень 2012 р. (62 к. д.) становила 5000 грн (сума умовна). Середньоденний заробіток становив: 5000 : 62 = 80,65 грн. Період затримки у виплаті компенсації — 27 к. д. (з 01.03.2012 р. до 27.03.2012 р.). Отже, середній заробіток за період затримки у виплаті компенсації становив 27 х 80,65 = 2177,55 грн.
Таблиця
Бухгалтерський і податковий облік виплат звільненому працівникові
|
№ з/п
|
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Нараховано зарплату працівникові за лютий 2012 р. |
93
|
661
|
2500
|
—
|
2500*
|
|
2.
|
Нараховано ЄСВ за лютий 2012 р. (ставка умовна) 2500 х 36,77% = 919,25 |
93
|
651
|
919,25
|
—
|
919,25
|
|
3.
|
Утримано ЄСВ за лютий 2012 р. 2500 х 3,6% = 90 Утримано ПДФО за лютий 2012 р. (2500 - 90) х 15% = 361,50 |
661
661 |
651
641/ПДФО |
90
361,50 |
—
|
—
|
|
4.
|
Сплачено ПДФО та ЄСВ до бюджету і ПФУ 919,25 + 90 + 361,50 = 1370,75 |
651,
641/ПДФО |
311
|
1370,75
|
—
|
—
|
|
5.
|
Виплачено зарплату працівникові під час звільнення із каси 2500 - 90 - 361,50 = 2048,50 |
661
|
301
|
2048,50
|
—
|
—
|
|
6.
|
Нараховано компенсацію за невикористану відпустку |
93
|
661
|
3000
|
—
|
3000**
|
|
7.
|
Нараховано середній заробіток за затримку у виплаті зарплати (компенсації) |
948
|
661
|
2177,55
|
—
|
—***
|
|
8.
|
Утримано ПДФО: із суми компенсації (дохід відноситься до лютого 2012 р.) 3000 х 15% = 450 грн; із суми середнього заробітку (дохід відноситься до березня 2012 р.) 2177,55 х 0,15 = 326,63 |
661
661 |
641/ПДФО
641/ПДФО |
450,00
326,63 |
—
— |
—
— |
|
9.
|
Сплачено ПДФО до бюджету 450 + 326,63 = 776,63 |
641/ПДФО
|
311
|
776,63
|
—
|
—
|
|
10.
|
Виплачено працівникові компенсацію за невикористану відпустку і середній заробіток 3000 + 2177,55 - 776,63 = 4400,92 |
661, 663
|
311
|
4400,92
|
—
|
—
|
| * Оскільки звільнений працівник був працівником відділу збуту, то витрати у вигляді його зарплати і в сумі ЄСВ, нарахованого за рахунок працедавця, є іншими витратами і відносяться до складу податкових витрат у місяці визнання таких витрат у бухобліку (за пп. 138.10.3 і п. 138.5 ПКУ). ** Оскільки компенсація за невикористану відпустку теж є зарплатою працівника, підприємство має право віднести цю суму до складу податкових витрат за тими самими пп. 138.10.3 і п. 138.5 ПКУ. *** Оскільки виплата середнього заробітку працівникові за затримку в розрахунку з ним під час звільнення для підприємства не відноситься до фонду оплати праці за п. 3.9 Iнструкції зі статистики заробітної плати і є свого роду штрафною санкцією, встановленою ст. 116 КЗпП, на наш погляд, у підприємства немає права на податкові витрати за таким видом витрат за пп. 139.1.11 ПКУ, хоча сторони і не зверталися до суду. |
||||||
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит