Підприємство перевозить товар для власних потреб, не використовуючи послуги перевізника. Чи обов'язково у цьому випадку мати товарно-транспортні накладні?
Згідно зі ст. 48 Закону про автотранспорт1, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті й у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких здійснюються вантажні перевезення. При цьому документами для юридичної особи, яка здійснює вантажоперевезення на договірних засадах, є:
1) для перевізника — ліцензія і документ, що свідчить про законне використання транспортного засобу;
2) для водія — посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна чи інший визначений законодавством документ на вантаж.
Документами для юрособи, яка здійснює вантажоперевезення для власних потреб, є:
1) для перевізника — документ, що свідчить про законне використання транспортного засобу;
2) для водія — посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна чи інший визначений законодавством документ на вантаж.
Таким чином, на перший погляд здається, що ТТН2 потрібна в обох випадках: і при перевезенні вантажу на договірних засадах, і при перевезенні для власних потреб.
Оформляти ТТН під час перевезення вантажів вимагають і Правила перевезень3, пунктом 11 яких визначено, що основними документами на перевезення вантажів є ТТН і подорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов плати за роботу автомобіля. При цьому Правила перевезень визначають ТТН як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи. Проте зауважимо, що Правила перевезень розроблено для учасників транспортного процесу, якими є вантажовідправник, вантажоодержувач і перевізник.
Отже, ТТН є обов'язковою у ситуації, коли надається послуга з перевезення вантажу, і жодний інший документ у цьому випадку не підійде. У випадку з перевезенням для власних потреб можливі варіанти. Так, згідно з Переліком №2074, для водія юрособи, що здійснює вантажоперевезення на договірних засадах, обов'язковими є такі документи: фотокопія ліцензії, товарно-транспортна накладна, посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, талон про проходження техогляду, страховий поліс цивільної відповідальності. Для водія юрособи, що перевозить вантаж для власних потреб, це накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж, посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль, талон про проходження техогляду, страховий поліс. Зрештою, і ст. 48 Закону про автотранспорт допускає використання «іншого визначеного законодавством документа на вантаж» при перевезенні власного вантажу.
1 Закон України від 05.04.2001 р. №2344-III «Про автомобільний транспорт».
2 Форма №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату від 29.12.95 р. №488/346.
3 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. №363.
4 Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 р. №207.
Таким чином, використовувати ТТН обов'язково тільки у разі перевезення вантажів на договірних умовах. У ситуації транспортування для власних потреб її можуть замінити накладна, товарний чек чи інший документ, що підтверджує право власності на товар.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»