Питанню захисту персональних даних на сьогодні присвячено вже багато роз'яснень держорганів. Але запитання виникають далі. Так, оцінивши проблему захисту даних фізосіб, володільці БПД тепер мають враховувати й їхній підприємницький статус. Про це докладніше далі у статті.
База персональних даних, яка включає в себе персональні дані фізосіб, які володілець такої бази має намір збирати, обробляти, зберігати тощо, має бути зареєстрована в Державному реєстрі шляхом подання відповідної заяви.
Суперечки з приводу того, кому треба реєструвати таку базу даних та які саме дані (тобто обсяг таких персональних даних) слід збирати, обробляти та зберігати, загалом знайшли своє логічне розуміння у держорганів. Настала друга фаза — тлумачення окремих норм цього Закону.
Отже, Мін'юст у листі від 05.01.2012 р. №18633-0-33-11/6.1 (див. «ДК» №10/2012) робить такі висновки щодо суб'єктів персональних даних, дані про яких мають захищатись відповідно до вимог Закону №22971:
1. Виходячи з визначення терміна «персональні дані», якщо за даними про фізособу-підприємця можна ідентифікувати або конкретно ідентифікувати таку особу, то така фізособа-підприємець є суб'єктом персональних даних.
1 Закон України від 01.06.2010 р. №2297-VI «Про захист персональних даних».
2. Зважаючи на визначення терміна «база персональних даних», структурована сукупність даних про фізособу-підприємця є базою персональних даних, яка підлягає обов'язковій реєстрації.
Держслужба листом від 05.01.2012 р. №09/46-12 (див. «ДК» №10/2012) підтримала Мін'юст.
Тож виявляється, що Закон №2297 захищає персональні дані не лише фізосіб, а й фізосіб-підприємців?
Мін'юст у своєму роз'ясненні від 14.01.2011 р. «Статус фізичної особи — підприємця: проблеми застосування законодавства» зазначає, що кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено і у статті 50 ЦК України.
Тобто громадянин, який хоче реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізособи, якого він набув з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки — «підприємець». При цьому юридичний статус «фізособа-підприємець» сам собою не впливає і жодним чином не обмежує будь-які правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та дієздатності.
Таким чином, на сьогодні тлумачення кола суб'єктів персональних даних значно розширено та доповнено: бази персональних даних про фізосіб-підприємців, дані про яких дають змогу ідентифікувати або конкретно ідентифікувати таку особу, підлягають державній реєстрації.
Позиція, звісно, досить цікава, проте вона викликає ще більше запитань, оскільки:
1) не роз'яснює, чи має бути така база зареєстрована окремо чи включена до бази даних фізосіб (контрагентів) як складова частина;
2) дещо розширює приписи закону щодо захисту персональних даних саме фізосіб (щодо іншого — підприємницького — статусу фізособи закон особливих приписів не містить, хоча ч. 6 ст. 24 Закону №2297 фізосіб-підприємців виділено в окрему категорію суб'єктів забезпечення захисту персональних даних у БПД).
Загалом будь-які дані про контрагентів зберігаються юрособами в переважній більшості випадків з метою ведення податкового та бухгалтерського обліку. такі персональні дані про підприємців, якщо й зберігаються, то, як правило, у бухгалтерських програмах, наприклад «1С-бухгалтерія». А такі програми, навіть у разі коли вони й містять персональні дані фізосіб, не є базами персональних даних та не підлягають реєстрації.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»