• Посилання скопійовано

Про розгляд листа [щодо оподаткування податком на прибуток страховика від провадження страхової діяльності за довгостроковими договорами страхування життя]

Лист ДПСУ від 29.12.2011 р. №10885/7/15-1217

Про розгляд листа [щодо оподаткування податком на прибуток страховика від провадження страхової діяльності за довгостроковими договорами страхування життя]

Суттєво. Об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя починаючи з 1 квітня 2011 року є, зокрема, прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя.

! Страховикам

Державна податкова служба України розглянула листи стосовно оподаткування податком на прибуток страховика від провадження страхової діяльності за довгостроковими договорами страхування життя, укладеними до 1 квітня 2011 року, та повідомляє.

Відповідно до пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя починаючи з 1 квітня 2011 року є, зокрема, прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя, визначений відповідно до цієї статті та з урахуванням вимог, установлених пунктом 156.1 цієї статті та підпунктом 153.1.7 пункту 153.1 статті 153, який оподатковується за ставкою, встановленою в пункті 151.2 статті 151 цього Кодексу, в разі виконання вимог до укладення таких договорів, визначених підпунктом 14.1.52 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Договір довгострокового страхування життя відповідно до пп. 14.1.52 ст. 14 ПКУ — це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

До набрання чинності ПКУ (01.01.2011 р.) поняття договору довгострокового страхування життя з метою оподаткування податком на прибуток було визначено Законом України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), зокрема, згідно з пунктом 1.37 ст. 1 цього Закону договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором.

Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

Закон №334 відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ХIХ ПКУ втратив чинність з 1 квітня 2011 року (крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону), тобто одночасно з набранням чинності розділом III ПКУ «Податок на прибуток підприємств» (п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Положення ПКУ не містять застереження щодо надання зворотної сили його нормам.

Поряд із цим ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, якщо довгострокові договори страхування життя, що були укладені до 1 квітня 2011 року, відповідають вимогам пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то оподатковуються страховиком відповідно до пп. 156.2.1 п. 156.2 ст. 156 ПКУ за ставкою, визначеною п. 151.2 ст. 151 ПКУ.

Заступник голови А. IГНАТОВ

До змісту номеру