Лист ДПСУ від 11.01.2012 р. №718/7/17-1217
Єдиний податок для іноземця
Якщо іноземець зареєструвався підприємцем, то він може обрати спрощену систему оподаткування за умови, що він відповідає критеріям, установленим Законом №40141. Українське законодавство не забороняє іноземцю стати підприємцем. Тож нагадаємо загальні вимоги для тих, хто хоче займатися підприємництвом.
Iноземець має право бути підприємцем
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦКУ фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
У ст. 26 Конституції України сказано, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають однакові з українцями права, свободи та обов'язки за деякими винятками, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України. Про це йдеться також у ч. 1 ст. 129 ГКУ в контексті ведення госпдіяльності в Україні. До того ж ст. 42 Основного Закону України підтверджує, що в Україні займатися підприємницькою діяльністю має право кожен.
Таким чином, українське законодавство не забороняє іноземцям займатися підприємництвом в Україні, щоправда, за умови їх перебування в країні на законних підставах. Аби перебувати на законних підставах, іноземцю необхідно зареєструвати в Україні паспорт або оформити посвідку на проживання (ст. 5 Закону №13822, а також ст. 4 Закону №37733).
Порядок реєстрації іноземця платником податків
Iноземцеві слід отримати РНОКП (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Для цього в ДПС слід заповнити бланк облікової картки за формою 1-ДР (додаток 1 до Положення №9544), де іноземець зазначає також податковий номер у країні громадянства. Нагадаємо, що відповідно до п. 2 розділу VII Положення №954 фізичні особи — іноземці та особи без громадянства подають облікову картку до органів ДПС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
РНОКП іноземець отримує протягом 10 р. д. від дня подання облікової картки до органу ДПС.
Реєстрація іноземця підприємцем
Реєстрацію підприємців провадить держреєстратор у виконкомі міської ради міста обласного значення або районного, районній у містах Києві і Севастополі державній адміністрації за місцем проживання особи (ст. 5 Закону №7555).
1 Закон України від 04.11.2011 р. №4014-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності».
2 Закон України від 11.12.2003 р. №1382-VI «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
3 Закон України від 22.09.2011 р. №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
4 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. №954.
5 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Для цього фізособа подає такі документи (ч. 1 ст. 42 Закону №755):
1) заповнену реєстраційну картку на проведення держреєстрації фізособи-підприємця;
2) копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків;
3) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення держреєстрації фізособи-підприємця (2 н. м. д. г., тобто 34 грн відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 10 Закону №755).
За умови що всі документи в порядку, держреєстратор зробить запис у Єдиному державному реєстрі про держреєстрацію фізособи підприємцем.
Iноземець реєструється «єдиноплатником»
Для того щоб стати «єдиноплатником», слід подати до органу ДПС заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675. Нагадаємо, що відповідно до пп. 298.1.2 ПКУ «зареєстровані в установленому порядку фізичні особи — підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку». Платники, що обрали третю групу, вважаються платниками ЄП з дня їх держреєстрації. Перейти на спрощену систему оподаткування можна один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу ДПС не пізніше ніж за 15 к. д. до початку наступного календарного кварталу1.
1 У 2012 році.
Жодних обмежень для іноземця щодо ведення діяльності за спрощеною системою звітності ні ПКУ, ні іншими законами не встановлено, про що зазначено, зокрема, в листі ДПСУ від 11.01.2012 р. №718/7/17-1217 (див. «ДК» №5/2012). У листі наголошено, якщо іноземець має центр життєвих інтересів в Україні або перебуває в Україні не більше ніж 183 дні на рік, то він вважається резидентом.
Крім того, відповідно до п. 177.12 ПКУ іноземці, зареєстровані підприємцями, є резидентами, отже, жодних обмежень щодо їхніх прав немає. Нагадаємо, що відповідно до п. 291.4 ПКУ фізосіб-підприємців, що мають право на застосування спрощеної системи оподаткування, залежно від деяких факторів, таких як чисельність працівників, вид діяльності та обсяг виручки, розподіляють за такими групами:
1) перша група — особи, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 грн;
2) до другої групи належать особи, які здійснюють госпдіяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, у яких протягом календарного року кількість працівників не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу — 1000000 грн;
3) третю групу формують особи, які займаються будь-якою діяльністю, що дає право на використання спрощеної системи, та які мають протягом календарного року не більше 20 працівників і обсяг доходу не більше 3000000 грн. При цьому підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, належать виключно до цієї групи.
Отже, залежно від того, як підприємець планує вести діяльність, він реєструється платником ЄП. Залежно від обраної групи підприємець-іноземець щомісяця сплачуватиме:
1) 1% — 10% МЗП при обранні першої групи;
2) 2% — 20% МЗП при роботі відповідно до критеріїв 2 групи;
3) 3% від доходу для платників ПДВ або 5% від доходу для неплатників ПДВ, якщо сплата податків планується за критеріями відповідності 3 групі.
Як і українським громадянам, нерезидентам слід дотримуватися вимог ПКУ, оскільки при перевищенні межі доходу, що визначає відповідність групі «спрощенців», доведеться сплатити 15% ПДФО з суми перевищення доходу і з наступного кварталу перейти або в іншу групу платників ЄП, або на загальну систему оподаткування (див. п. 293.8 ПКУ). Також при отриманні доходу, який не зазначено в свідоцтві, доведеться сплатити 15% ПДФО і з наступного кварталу оподатковувати дохід за загальними правилами. Суб'єкту господарювання, який подав до органу ДПС заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, протягом 10 к. д. видається свідоцтво платника єдиного податку. Свідоцтво є безстроковим, тобто поновлювати кожного року його не треба.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»