Оскільки отримати кредит у комерційному банку сьогодні не є справою одного дня, операції з фінансового лізингу стають доволі поширеними. Розгляньмо, як обліковують предмет такої оренди та лізингові платежі у світлі ПКУ. Про ремонти та повернення об'єкта фінлізингу читайте у наступних публікаціях.
Загальні положення
Правові відносини лізингу на законодавчому рівні регулюються такими документами: ЦКУ — ст. 806 - 809, ГКУ — ст. 292, Законом про фінансові послуги та Законом про фінлізинг. Ми не будемо докладно спинятися на юридичних моментах (зазначимо лише основні), а зосередимося на податковому та бухгалтерському обліку.
Суттю фінлізингу є надання лізингодавцем об'єктів лізингу лізингоотримувачу для використання у госпдіяльності з правом подальшого викупу. Унаслідок повного виконання умов договору фінлізингу право власності на об'єкт фінлізингу може перейти до лізингоотримувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону про фінлізинг: «За договором фінансового лізингу (далі — договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)». Фінансовий лізинг належить до фінансових послуг, це зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про фінансові послуги, тож відразу виникає запитання: чи можуть юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, здійснювати такі операції?
Звернімо увагу на ч. 4 ст. 5 Закону про фінансові послуги: «Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими у межах їх компетенції».
Відповідь дає п. 2.1 Положення №21: «Юридична особа має можливість надавати послугу з фінансового лізингу, якщо у предметі діяльності, визначеному установчими (засновницькими) документами, передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінансового лізингу та враховано вимоги законодавства щодо можливості суміщення фінансових послуг».
Додатково потрібна наявність:
1) внутрішніх правил з надання послуги з фінансового лізингу, затверджених уповноваженим органом юрособи, згідно з установчими документами;
2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо провадять діяльність з фінансового лізингу (укладання, супроводження та виконання відповідних договорів), мають вищу освіту за фінансовим, економічним або юридичним напрямом та не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг (додаток 1 до Положення №21)1;
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи2.
1 Для отримання довідки юридична особа подає до Держфінпослуг України документи за переліком, зазначеним у пункті 3.1 Положення №21.
2 Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦКУ).
Відповідно до ст. 4 Закону про фінлізинг, лізингодавцем може бути лише юридична особа. Договір фінансового лізингу має бути укладений у письмовій формі.
Iстотні умови договору фінлізингу
1) предмет лізингу;
2) строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
3) розмір лізингових платежів;
4) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Ч. 2 ст. 6 Закону про фінлізинг
У статті 3 Закону про фінлізинг сказано: «Предметом договору лізингу <...> може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів». Відповідно до ст. 12 Закону, предмет лізингу підлягає реєстрації у випадках та в порядку, передбачених законом, — це стосується нерухомості, транспортних засобів.
Наголосимо: відповідно до ч. 2 ст. 3 зазначеного закону, предметом лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Слід зазначити, що у податковому та бухгалтерському обліку амортизація на земельні ділянки та природні ресурси не нараховується. З метою оподаткування лізинг (оренда) вважається фінансовим (відповідно до пп. 14.1.97 ПКУ), якщо метою придбання є використання такого майна у госпдіяльності лізингоодержувача з нарахуванням амортизації.
Кожна госпоперація здійснюється СГД для отримання прибутку, тож за договором фінансової оренди лізингоотримувач сплачує лізингові платежі.
Лізингові платежі можуть включати:
1) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
2) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
3) компенсацію відсотків за кредитом;
4) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Ч. 2 ст. 16 Закону про фінлізинг
Сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її (це одна з умов пп. 14.1.97 ПКУ, щоб лізинг вважався фінансовим у податковому обліку).
У межах договору фінлізингу передається право на користування та володіння об'єктом договору, право власності залишається за лізингодавцем. Якщо лізингоодержувач бажає придбати у власність предмет фінансового лізингу, то для цього слід укласти з лізингодавцем окремий договір купівлі-продажу. Право власності на предмет фінансового лізингу в такому разі переходить до лізингоодержувача з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачено іншого. Наголошуємо: у податковому обліку фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг належить до постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ) і тягне за собою відповідні податкові наслідки, про що далі.
Згідно з визначенням, наведеним у пп. 14.1.97 ПКУ, «фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з цим Кодексом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу».
I хоча ПКУ відносить до лізингодавців також фізосіб, спеціальним нормативним документом є Закон про фінлізинг, у ст. 4 якого сказано, що лізингодавцем може бути лише юридична особа. Щодо лізингоодержувача заборони немає — ним може бути фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу.
Як зазначено у пп. 14.1.97 ПКУ, лізинг вважається фінансовим з метою обкладення податком, якщо орендний договір містить одну з таких умов:
— об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або у момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;1
— балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості такого об'єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
— сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
— майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене на замовлення лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Податковий облік у лізингодавця
Як випливає із зазначеного вище, фінансовий лізинг — це оренда, за якою майно передається з відстроченою оплатою за нього та з правом користування. Право власності на актив передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.
Предметом договору лізингу є матеріальний актив, що відповідає критеріям основних засобів. Але це зовсім не означає, що лізингодавець передає власний об'єкт ОЗ, який перебуває у нього на балансі. Це може бути актив, придбаний у стороннього постачальника (або виготовлений на замовлення), вартість якого більша за 1000 грн (з 01.01.2012 р. вартісний критерій становитиме 2500 грн). Вартість об'єкта, який передається у фінансову оренду, розглядається без урахування процентів (комісій), нарахованих або таких, що будуть нараховані згідно з договором. А метою придбання у лізингоодержувача є використання такого майна у госпдіяльності з нарахуванням амортизації.
Податок на прибуток. З 01.04.2011 р. стаття 153 ПКУ відповідає за оподаткування операцій особливого виду. Зокрема, згідно з п. 153.7, передача майна у фінлізинг у податковому обліку прирівнюється до продажу в момент такої передачі. Сума доходу визначається на підставі первинних документів: акта приймання-передачі, податкової накладної, договору тощо. Увага: розмір доходу залежатиме від природи виникнення активу. Якщо передається актив:
1) який спеціально придбавався для такої операції, доходом буде договірна вартість активу, встановлена договором, без урахування процентів, інших витрат, наприклад на реєстрацію (якщо це є обов'язковим відповідно до законодавства) чи страхування (якщо договором передбачено, що страхування здійснює лізингодавець), нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору. Одночасно з визнанням доходу, сума якого відобразиться у рядку 02 декларації з прибутку, виникає право на витрати, що також повинно підтверджуватися первинними документами — накладною, договором тощо. Сума витрат2 відображається у рядку 05.1 декларації з одночасним заповненням додатка СВ.
Якщо предмет фінлізингу придбавався з метою передачі лізингоодержувачу, проблем із визначенням витрат і заповненням додатка СВ не буде;
2) у разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент такої передачі перебувало у складі ОЗ орендодавця, — БВ основного засобу прирівнюється до нуля. Передача ОЗ у фінансовий лізинг прирівнюється до продажу, тож за нормами п. 146.13 ПКУ визнається дохід3 у сумі перевищення доходу (вартості, встановленої договором) від постачання предмета лізингу над балансовою вартістю ОЗ (балансова вартість ОЗ визначається відповідно до пп. 14.1.9 ПКУ). Дохід відображається у рядку 03 декларації з обов'язковим поданням додатка IД, у якому така сума відображатиметься у рядку 03.17. Суми амортизації до моменту передачі ОЗ у фінлізинг показуватимуться у додатку АМ з відповідним віднесенням до складу витрат (що залежить від напряму використання ОЗ).
1 Під терміном «строк фінансового лізингу» слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов'язаних зі зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигід або винагород, пов'язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що випливають з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу (орендарю) та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.
2 Пам'ятайте: собівартість формується відповідно до ціни придбання активу з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ПКУ).
3 Дохід від продажу об'єкта ОЗ з метою застосування ст. 146 ПКУ визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об'єкта основних засобів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу) — п. 146.14 ПКУ.
Виходячи з того, що п. 153.7 ПКУ, яким регулюється порядок обкладення податком операцій фінлізингу, посилається на правила продажу ОЗ за нормами ст. 146, вважаємо, що у разі якщо БВ предмета лізингу перевищує вартість за договором, різниця відноситься до витрат лізингодавця.
Доходи від операції фінлізингу у вигляді лізингових платежів, за мінусом вартості об'єкта фінлізингу, відносяться до інших доходів (пп. 135.5.2 ПКУ). Датою визнання є дата нарахування таких доходів відповідно до договору (п. 137.11, п. 153.7 ПКУ). Якщо, приміром, орендодавець отримав оплату у вигляді авансу за півріччя, але договором встановлено період нарахування лізингових платежів, що дорівнює кварталу, до складу витрат відноситиметься квартальна сума за датою нарахування, встановленою договором, без урахування авансу. Такі інші доходи — комісії, відсотки тощо — відображають у рядку 03 декларації з обов'язковим поданням додатка IД, в якому така сума буде відображатися у рядку 03.7.
Зверніть увагу: на думку автора, інші витрати орендодавця з укладання угоди про фінансову оренду, наприклад на юридичні послуги, можуть визнаватися іншими витратами того звітного періоду, в якому вони мали місце, лише за умови, що такі витрати не відносяться до складової лізингових платежів (не будуть компенсовані лізингоодержувачем). При виконанні таких умов такі суми мають право на визнання у періоді понесення у рядку 06.2 декларації з прибутку з одночасним поданням додатка АВ, в якому така сума буде проставлена у рядку 06.2.4.
Податок на додану вартість. Ми вже зазначали, що передача активу для операцій фінансової оренди прирівнюється до продажу. Відповідно до п. 187.6 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ в орендодавця буде дата фактичної передачі, що підтверджується первинними документами. Базою для нарахування ПДВ є договірна (контрактна) вартість, але не нижча від ціни придбання об'єкта лізингу (п. 188.1 ПКУ). Податкова накладна, відповідно до п. 6 Порядку №969, виписується за датою виникнення ПЗ. Особливих вимог для складання ПН при такій операції немає, можна лише зауважити, що у реквізиті «Вид цивільно-правового договору» буде записано «договір фінансової оренди». ПН відображається у Реєстрі виданих та отриманих ПН. У декларації з ПДВ суму буде відображено у рядку 1 із розшифруванням у додатку Д5.
Пам'ятайте: якщо сума ПДВ в одній ПН становить понад 100 тис. грн (до кінця 2011 р.), платник ПДВ зобов'язаний надати податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ПКУ).
З 01.01.2011 р. за ПКУ операції нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного платежу у межах договору фінансового лізингу не є об'єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.2 ПКУ). У цьому випадку ПН виписувати не треба. Але така операція має бути занесена до Реєстру виданих та отриманих ПН та відповідно до декларації з ПДВ до рядка 3 із заповненням додатка Д6. Розділ I Реєстру виданих та отриманих ПН слід заповнювати на підставі документів бухгалтерського обліку, які свідчитимуть про сплату або нарахування процентів (комісій) за подією, яка відбулася швидше. Це може бути або банківська виписка, або документ, який підтвердить нарахування процентів (комісій).
Податковий облік у лізингоодержувача
Податок на прибуток. У лізингоодержувача отримання об'єкта фінлізингу прирівнюється до придбання (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) основних засобів з метою амортизації. Орендарю потрібно визначити та зазначити у первинних документах: до якої окремої групи ОЗ належить придбаний актив, який строк корисного використання, який метод амортизації буде застосовуватися. Згідно з п. 146.2 ПКУ, амортизація нараховується щомісяця починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта ОЗ в експлуатацію. Дата визнання суми амортизації у складі витрат залежатиме від напряму використання самого об'єкта.
Якщо ОЗ використовується для реалізації (виготовлення продукції) товарів, датою визнання витрат буде дата отримання доходу. Такі амортизаційні відрахування формують собівартість реалізованого товару. Відображається амортизація у додатку АМ (якщо нарахована амортизація не має права визнаватися витратами у звітному періоді, такі суми відображають у гр. 11 таблиці 1 додатка АМ). При визнанні доходу амортизаційні відрахування відображають у гр. 6, 7 таблиці 1 додатка АМ з одночасним відображенням у додатку СВ. У декларації з прибутку такі суми проставляють у рядку 05.1.1
Використання основного засобу з адміністративною метою (наприклад, об'єктом фінансової оренди є комп'ютери для офісу) або для витрат на збут (об'єктом фінансової оренди є вантажний автомобіль) дає право на амортизаційні витрати за датою нарахування амортизації. Відображається амортизація у додатку АМ у гр. 8, 9, 10 таблиці 1 з одночасним відображенням у відповідних додатках АВ або ВЗ. У декларації з прибутку такі суми проставляють у рядках 06.2 або 06.3.
Витрати від операції фінлізингу у вигляді лізингових платежів, за мінусом вартості об'єкта фінлізингу, відносять до інших витрат (пп. 138.12.1 ПКУ). Датою визнання буде податковий період, в якому здійснено нарахування (п. 153.7 ПКУ). Пам'ятайте: авансова сплата лізингового платежу не має права бути врахованою у складі витрат. У декларації з прибутку суму витрат відображають у рядку 06.5 з одночасним заповненням додатка IВ, в якому суму орендних платежів буде віднесено до рядка 06.5.19.
Податок на додану вартість. Відповідно до п. 198.2 ПКУ, «датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем». Право на ПК у лізингоотримувача зберігається, якщо придбаний об'єкт фіноренди буде використовуватися в оподатковуваних операціях. Підставою для відображення ПК буде отримана від лізингодавця ПН. Така накладна відображається у Реєстрі виданих та отриманих ПН. Якщо об'єкт фіноренди придбано у неплатника ПДВ, розділ II Реєстру заповнюється з такими особливостями: у графі 5 розділу II зазначається вид документа «НП — документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість» (на підставі документів, що засвідчують постачання таких товарів2), у графі 7 — умовний IПН «400000000000».
Як було зазначено вище, сплата лізингових платежів, крім компенсації вартості об'єкта оренди, не обкладається ПДВ. Відповідно — жодних податкових наслідків.
Бухгалтерський облік у сторін
Операції фінансової оренди у бухобліку відображають за нормами П(С)БО 14 «Оренда».
Орендодавець визначає результати двох операцій:
1) фінансовий дохід орендодавця (пункти 10 — 15 П(С)БО 14). Особа відображає наданий у фінансову оренду об'єкт як дебіторську заборгованість орендаря у сумі:
— мінімальних орендних платежів;
— негарантованої ліквідаційної вартості3 за мінусом фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів).
1 З 01.08.2011 р. загальновиробничі витрати включаються до собівартості товарів (робіт, послуг), тому зазначену амортизацію слід відносити до собівартості у складі ЗВВ.
2 Відповідно до пп. 14.1.244 ПКУ до товарів належать матеріальні активи, зокрема ОЗ.
3 Визначення термінів «мінімальні орендні платежі» та «негарантована ліквідаційна вартість» наводиться у п. 4 П(С)БО 14.
Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю зазначеної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця. Приклад розрахунку фінансового доходу та розподілу між відповідними звітними періодами наведено у додатку 2 до П(С)БО 14.
Якщо орендодавцем є виробник об'єкта фінансової оренди, то дебіторська заборгованість орендаря відображається за п. 13, 14 П(С)БО 14;
2) інший дохід — реалізація необоротного активу (п. 19 П(С)БО 14). Одночасно з наданням активу в фіноренду залишкова вартість об'єкта вилучається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів).
Актив фінансової оренди, визнаний утримуваним для продажу, відображається орендодавцем відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», на субрахунку 286. Але якщо актив спеціально придбавався для лізингоодержувача, то він обліковується на субрахунку 281 (див. приклад).
Орендар відображає в обліку (пункти 5, 6 П(С)БО 14):
1) одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як придбаний актив та зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів1.
1 Справедлива вартість активу визначається у договорі фіноренди, визначення терміна «мінімальні орендні платежі» наводиться у П(С)БО 14.
Якщо в угоді про фінансову оренду не зазначено орендної ставки відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів та розподілу фінансових витрат орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря. Розрахунок теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів наводиться у прикладі 2 додатка 1 П(С)БО 14;
2) різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку та звітності лише у сумі, що стосується звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов'язань на початок звітного періоду.
Амортизацію об'єкта фінансової оренди орендар нараховує протягом періоду очікуваного використання активу. Таким строком є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або менший із двох періодів — строк оренди або строк корисного використання об'єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об'єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено).
Приклад Предметом договору фінансової оренди є легковий автомобіль, вартість якого становить 168000,00 грн з ПДВ. Розмір лізингових платежів (у складі відсотків та комісій) зазначено у договорі. Датою нарахування лізингових платежів є останній день звітного періоду — кварталу. Термін, на який надається право користування об'єктом фіноренди, становить 5 років — 20 кварталів. Для виконання умов договору лізингодавець придбаває автомобіль окремо.
Облік операцій сторін див. у таблиці 1 та таблиці 2.
Таблиця 1
Облік у лізингодавця
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Перераховано продавцю передоплату за автомобіль |
371
|
311
|
120000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Відображено ПК з ПДВ |
641/ПДВ
|
644
|
20000,00
|
—
|
—
|
|
3.
|
Отримано автомобіль |
281
|
631
|
100000,00
|
—
|
—
|
|
644
|
631
|
20000,00
|
—
|
—
|
||
|
4.
|
Зарахування заборгованостей |
631
|
371
|
120000,00
|
—
|
—
|
|
5.
|
Нараховано і сплачено збір до ПФУ (3%): 100000,00 х 3% = 3000,00 |
3771
651 |
651
311 |
3000,00
|
—
|
—**
|
|
6.
|
Реєстрація автомобіля в ДАI* |
3771
|
311
|
2000,00
|
—
|
—
|
|
7.
|
Збільшено собівартість |
281
|
3771
|
5000,00
|
—
|
—**
|
|
8.
|
Передано автомобіль у фінлізинг |
181
|
712
|
168000,00
|
140000
|
—
|
|
9.
|
Нараховано ПЗ з ПДВ |
712
|
641/ПДВ
|
28000,00
|
—
|
—
|
|
10.
|
Списано собівартість автомобіля |
943
|
281
|
105000,00
|
—
|
105000
|
|
11.
|
Нараховано частину компенсації вартості автомобіля 168000,00 : 20 = 8400,00 |
377
|
181
|
8400,00
|
—
|
—
|
|
12.
|
Нараховано лізинговий платіж без урахування частини компенсації вартості автомобіля |
377
|
733
|
6000,00
|
6000
|
—
|
|
13.
|
Отримано лізинговий платіж (частину компенсації вартості автомобіля, відсотки та комісію) 8400,00 + 6000,00 = 14400,00 |
311
|
377
|
14400,00
|
—
|
—
|
| * Предметом лізингу є транспортний засіб, його має бути зареєстровано на власника (лізингодавця), тобто витрати на реєстрацію — це витрати лізингодавця, але такі суми відповідно до п. 9 П(С)БО 9 сформують первісну вартість. ** Відповідно до п. 138.6 ПКУ відноситься до собівартості автомобіля. |
||||||
Таблиця 2
Облік у лізингоодержувача
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Отримано автомобіль у фінансову оренду |
152
|
531
|
140000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Нараховано ПК з ПДВ |
641/ПДВ
|
531
|
28000,00
|
—
|
—
|
|
3.
|
Реєстрація автомобіля за тимчасовим талоном у ДАI |
3771
|
311
|
2000,00
|
—
|
—*
|
|
4.
|
Віднесено до БВ автомобіля |
152
|
3771
|
2000,00
|
—
|
—
|
|
5.
|
Введено автомобіль в експлуатацію |
105
|
152
|
142000,00
|
—
|
—
|
|
6.
|
Списано заборгованість за автомобіль 168000,00 : 20 = 8400,00 |
531
|
685
|
8400,00
|
—
|
—
|
|
7.
|
Нараховано лізинговий платіж без урахування частини компенсації вартості автомобіля |
952
|
685
|
6000,00
|
—
|
6000
|
|
8.
|
Сплачено лізинговий платіж (частину компенсації вартості автомобіля, відсотки та комісію) 8400,00 + 6000,00 = 14400,00 |
685
|
311
|
14400,00
|
—
|
—
|
| * Відноситься до БВ автомобіля. | ||||||
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України.
- Закон про фінлізинг — Закон України від 16.12.97 р. №723/97-ВР «Про фінансовий лізинг».
- Закон про фінансові послуги — Закон України від 12.07.2001 р. №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
- Положення №21 — Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 22.01.2004 р. №21 «Про затвердження Положення про надання окремих фінансових послуг юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами».
- Порядок №969 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. №969.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»