ДПАУ наказом від 23.12.2010 р. №10011 затвердила нове Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (далі — Положення №1001). Розгляньмо докладніше, як змінилася процедура оскарження рішень податкових органів.
Платник податків, який вважає, що орган ДПС неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, установлених ПКУ чи іншими законами України, має право його оскаржити.
1 Наказ ДПАУ від 23.12.2010 р. №1001 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», чинний з 31.01.2011 р. (з документом можна ознайомитися в «ДК» №10/2011).
При цьому не підлягає оскарженню в адміністративному порядку:
1) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків;
2) рішення контролюючого органу, що оскаржене до суду;
3) дії та бездіяльність працівників органів ДПС (вони можуть бути оскаржені лише в суді).
Як оскаржувати?
Платник податків має право оскаржити податкове рішення:
1) в адміністративному порядку — шляхом подання скарги до податкового органу вищого рівня;
2) у судовому порядку.
Оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку
Що може бути оскаржене
В адміністративному порядку платник податків має право оскаржити:
1) податкові повідомлення, податкові повідомлення-рішення про визначення сум ПЗ;
2) будь-які інші рішення органів ДПС щодо податків і зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів (крім платежів, що їх контролюють митні органи), зокрема, рішення про:
— відмову у наданні розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання (боргу);
— опис майна в податковій заставі;
— застосування адмінарешту майна платника, а також про накладення адмінарешту;
— реалізацію майна в податковій заставі;
— відмову в праві на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.
Крім того, відповідно до п. 53.3 ПКУ платник податків має право оскаржити до суду податкову консультацію, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
До кого подавати скаргу
Платнику податків, що вирішив розпочати процедуру адміністративного оскарження рішення органу ДПС, слід звернутися до податкового органу вищого рівня із відповідною скаргою. При цьому скаргу на рішення:
— ДПI необхідно подавати до ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
— ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — до ДПА України;
— спеціалізованих органів ДПС, якщо вони підпорядковані центральному органу ДПС, — до центрального органу ДПС, в інших випадках скарги на рішення спеціалізованих органів ДПС подаються до органів ДПС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється!!!
Платник податків одночасно з поданням скарги податковому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти податковий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Строк подання скарги
Скарга подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, що оскаржується.
Рішення контролюючого органу, яким визначено грошове зобов'язання через причини, не пов'язані з порушенням податкового законодавства, оскаржується протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового рішення державної податкової служби.
Тридцятиденний термін для оскарження поширюється, у тому числі, на рішення про:
1) розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;
2) погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
3) встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;
4) поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
Зверніть увагу! Скарга, подана за межами встановлених строків, не розглядається, бо процедура адміністративного оскарження вважається завершеною. Якщо ж останній день її подання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем вважатиметься перший робочий день, що настає за вихідним (святковим).
У якій формі слід подавати скаргу?
Скарга подається у письмовій формі.
У скарзі платника податків зазначається:
1) найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення;
2) найменування органу ДПС, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, що оскаржується, дату і номер, назву податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та суму;
3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом ДПС у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу ДПС;
4) інформація про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу ДПС про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;
5) підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юрособи — платника податку. Якщо скарга в інтересах юрособи — платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юрособи — платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юрособи — платника податку;
6) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги; у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.
Випадки відмови в розгляді скарги
Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті 2 — 4 Положення №1001, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше 5 днів від дня отримання такої скарги. У такий самий строк її має бути надіслано за належністю відповідному органу, якщо після її отримання органом ДПС з'ясується, що податківці взагалі не уповноважені її розглядати. А якщо Ваше питання вже розглянуто по суті конкретним органом ДПС, повторно воно також не розглядатиметься (пункти 5, 6 Положення №1001).
Строк розгляду скарги
Орган ДПС, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. При цьому строк розгляду скарги платника податків може бути продовжений, але не більше ніж на 60 календарних днів.
Про продовження строку розгляду скарги платника податків має бути письмово повідомлено до закінчення 20-денного строку розгляду. Якщо рішення керівника органу ДПС про продовження строків розгляду скарги не було надіслане платнику податків до закінчення 20-денного строку, вона вважається повністю задоволеною на користь такого платника.
Зверніть увагу: якщо керівник органу ДПС (заступник керівника) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження (п. 130.1 ПКУ).
Права платника податків, пов'язані з оскарженням рішення органу ДПС
Платник податків, який подав скаргу на податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, має право:
1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги;
2) ознайомитися з матеріалами перевірки;
3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом ДПС, який розглядає скаргу;
4) бути присутнім при розгляді скарги;
5) користуватися послугами адвоката або представника, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
6) одержати рішення про результати розгляду скарги;
7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом неправомірних рішень;
9) відкликати подану скаргу в будь-який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги. Відкликання скарги проводиться за письмовою заявою особи, яка подала скаргу.
Це треба знати
Коли скарга вважається поданою?
Скарга вважається поданою в день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом. В разі надсилання скарги поштою — вона є поданою за датою отримання поштою від платника податків поштового відправлення зі скаргою.
Зверніть увагу! Скарга, яку подано з дотриманням вимог щодо її форми та строку подання, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до органу ДПС до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Адміністративне оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги платника податків
До кого звертатися?
У разі коли орган ДПС приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, останній має право звернутися зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Строк подання повторної скарги
Платник податків має право подати скаргу на рішення відповідного органу ДПС протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду первинної скарги.
Одночасно з поданням скарги органу ДПС вищого рівня платник податків зобов'язаний письмово повідомити орган ДПС, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
За результатами розгляду скарги платника податків орган ДПС приймає одне з таких рішень:
1) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;
3) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу ДПС, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;
4) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу. У цьому разі платник податків отримує окреме податкове рішення на збільшену суму. У разі зменшення суми зобов'язання платник отримує нове податкове рішення, а попереднє вважатиметься відкликаним (пункти 5.3, 5.5 Порядку направлення податкових повідомлень-рішень від 22.12.2010 р. №985);
5) залишає скаргу без розгляду та повертає автору, якщо вона анонімна чи подана повторно з одного і того самого питання, яке вже було розглянуто тим самим органом (ст. 8 Закону України від 02.10.96 р. №393/96-ВР «Про звернення громадян»).
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу ДПС (заступника керівника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу ДПС (заступника керівника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Процедура адміністративного оскарження закінчується:
1) днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, якщо таку скаргу не було подано у зазначений строк;
2) днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
3) днем отримання платником податків рішення ДПАУ або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, рішення якого є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;
4) днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. А отже, розпочинається перебіг 10-денного строку для сплати узгодженої суми зобов'язання (п. 57.3 ПКУ).
Однак, якщо платник податків звернувся до суду з оскарженням результатів адміністративного розгляду, сума грошового зобов'язання вважатиметься неузгодженою до прийняття рішення суду та набрання останнім законної сили.
Платнику податків при оскарженні рішень органів ДПС в адміністративному порядку варто знати, що:
1) обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом ДПС у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
2) у разі коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі ПКУ, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (конфлікт інтересів).
Зверніть увагу! Подання платником органу ДПС заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте податкове рішення, у яких він вимагає повного чи часткового перегляду результатів перевірки або скасування прийнятого податкового рішення, може стати підставою для позапланової виїзної перевірки. Зокрема, якщо платник у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки (пп. 78.1.5).
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»