• Посилання скопійовано

Як порахувати середньомісячну зарплату на одного працівника за квартал для розрахунку розміру внеску?

25 лютого 2026 р. КМУ затвердив Постанову №268 «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю», яка набрала чинності з 03.03.2026 – з дати опублікування в «Урядовому курʼєрі», про яке ми повідомили тут.

Але фактично діяти цей Порядок №268 почав заднім числом – з 1 січня 2026 року.

Вище ми вже навели формулу розрахунку середньомісячної зарплати. Вона є у п. 6 Порядку:

ЗПсер = ЗП кварт : К сер : П,

де

  • ЗПсер – середньомісячна зарплата на одного працівника за відповідний календарний квартал;
  • ЗПкварт – нарахована зарплата за календарний квартал;
  • Ксер – середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано зарплату за відповідний календарний квартал;
  • П – кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату.

А тепер розгляньмо кожен показник формули окремо.

Показник (П). Кількість місяців у кварталі, за які нараховано зарплату

Цю кількість визначити неважко, якщо знати, що саме законодавці та КМУ мають на увазі під терміном «нарахована зарплата» в цьому випадку.

Показник (ЗПкварт). Нарахована зарплата за квартал

Для зручності зазначимо, які показники беремо до розрахунку, а які – ні, у таблиці.

Таблиця 1. Визначення показника ЗПкварт роботодавцями

Включаються Не включаються
Основна та додаткова зарплата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, нараховані працівникам, які працюють на умовах: трудового договору (контракту), договору про стажування або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів винагорода, нарахована за договорами цивільно-правового характеру;
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється коштом роботодавця;
допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за кошти Пенсійного фонду України;
сума нарахованої зарплати за найманих працівників, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до статті 182 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
сума зарплати, яка зберігається за працівниками, скерованими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, та щомісячна матеріальна допомога таким працівникам;
винагорода державних виконавців.

Приклад 2.

У І кварталі 2026 року юрособа нарахувала працівникам 1 000 000 грн, із них:

– зарплата основна – 600 000 грн;

– зарплата додаткова (щомісячні премії, доплата за суміщення посад та відпусткові) – 200 000 грн;

– лікарняні 150 000 грн;

– допомога по вагітності та пологах – 50 000 грн.

До розрахунку ЗПкварт увійдуть: зарплата основна (600 000) + зарплата додаткова (200 000 грн). Тобто разом 800 000 грн.

Показник (Ксер). Середня кількість працівників

Тут не обійтися без Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286. Проте увага!

Порядок №268 встановлює власні правила визначення середньої кількості працівників! Зокрема, при цьому не враховуються певні категорії осіб (ми наводимо їх перелік нижче).

Середню кількість працівників, яким нараховано зарплату за відповідний календарний квартал (Ксер), обчислюють як суму середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу та кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості.

Це можна відобразити умовною формулою:

Ксер = Ксошп + Ксзов,

де

  • Ксошп – середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу визначається підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та діленням отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення);
  • Ксзов – кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості за відповідний календарний квартал враховується пропорційно до оплаченого часу та визначається діленням загальної кількості людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована зарплата зовнішнім сумісникам, на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої роботодавцем згідно із законодавством або колективним договором.

Обчислюючи кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості, не враховують час, відпрацьований ними понаднормово.

Не враховуємо під час обчислення показника Ксошп:

  • осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами ЦПХ;
  • працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною (до досягнення нею 3-річного віку, якщо дитина потребує домашнього догляду, – до досягнення нею 6-річного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) чи коли дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – до досягнення дитиною 16-річного віку, а коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, – до досягнення дитиною 18-річного віку);
  • працівників, які перебувають у відпустці без збереження зарплати протягом усього звітного кварталу;
  • працівників, з якими тимчасово зупинено дію трудового договору відповідно до ст. 13 Закону №2136;
  • працівники, які скеровані для проходження базової військової служби, призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;
  • працівники, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається відповідно до ст. 18-2 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Середньооблікову кількість штатних працівників за місяць обчислюють підсумовуванням кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого – до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і діленням одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Приклади розрахунку обчислення середньооблікової кількості штатних працівників від Мінсоцполітики ми навели тут.

А обчисленню показника облікової кількості штатних працівників за день присвячено розділ 2 Інструкції №286.

Як застосовувати одночасно Порядок №268 і Інструкцію №286 для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал?

Формула розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал наведена в п. 9 Порядку №268.

Вона визначається підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та діленням отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату.

Але як порахувати середньооблікову кількість штатних працівників за кожен місяць кварталу, в Порядку №268 не сказано.

Проте є відсилка до п. 2 Порядку №268: терміни «середньооблікова кількість штатних працівників», «середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

А в ст. 1 цього Закону сказано: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, середньооблікова кількість штатних працівників – осіб з інвалідністю – показники кількості працівників роботодавців, визначені за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Тобто рахуємо їх за методикою, визначеною Інструкцією №286. І приклади від Мінсоцполітики, посилання на які ми навели вище, допоможуть зрозуміти цю методику.

Формула розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за місяць в Інструкції №286 є, і вона досить проста: цей показник обчислюють підсумовуванням кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 до 30 або 31 число (для лютого – до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і діленням одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Проте в цьому випадку враховуємо ще й п. 10 Порядку №268, що наводить перелік працівників, яких до розрахунку не беремо.

Чи додавати при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників пропорційно до людей, що працюють з неповним часом?

До облікової кількості включають штатних працівників, які прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (пп. 2.4.3 Інструкції №286).

У Порядку №268 про них ані слова, тож, на думку автора, таких працівників включаємо до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників.

Чи додавати при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників осіб, які у відпустці за власний рахунок?

А от про тих, хто у відпустці за власний рахунок у п. 10 Порядку №268 чітко зазначено: не включаються до розрахунку працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати протягом повної тривалості звітного періоду (яким є квартал).

Тобто, якщо працівник цілий квартал був у такій відпустці, – до розрахунку не включаємо. Якщо тільки частину кварталу, – до розрахунку включаємо.

Чи застосовувати для розрахунку середньої кількості працівників правила математичного округлення до цілих чисел? Якщо на підприємстві один штатний працівник і один зовнішній сумісник на 0,5 ставки, то це 1,5 особи за місяць чи 2? Бо це істотно впливає на розрахунок середньої зарплати по підприємству.

Методика розрахунку береться з Інструкції №286. А в ній прописано правило округлення (для статичних досліджень, але тут це теж застосовується).

Округлюють результати обчислень для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці за правилом парної цифри, поступово справа наліво:

  • якщо остання значуща цифра менша або дорівнює 4, вона відкидається;
  • якщо – більша або дорівнює 6, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю;
  • якщо остання значуща цифра 5, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Наприклад, 2,5 при округленні дає 2 (бо 2 – парна цифра). Але і 1,5 при округленні дає теж 2 (бо 1 – непарна цифра).

Єдине запитання, яке наразі залишається без відповіді, – це на якому етапі робити округлення. Ми вище навели умовну формулу Ксер = Ксошп + Ксзов. То от коли робити округлення: вже після підсумування двох показників чи до (округлювати кожен із них окремо)?

На нашу думку, округлювати слід окремо. Адже в Інструкції №286 порядок округлення наводиться у прикладі (додаток до Інструкції). І в ньому рахується показник, який теж визначається як сума інших порахованих показників. То в цьому прикладі округлюються складові розрахунку, а не кінцевий результат.

Проте, сподіваємось, органи, які контролюватимуть розрахунок та сплату внесків, невдовзі або внесуть зміни до Порядку №268, які знімуть усі запитання, або нададуть докладні роз’яснення з прикладами розрахунків.

А ми зараз наводимо приклад розрахунку кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості.

Приклад 3.

На підприємстві працюють два зовнішні сумісники. Одному встановлено неповний робочий день – по три робочі години з понеділка до п’ятниці. У І кварталі 2026 року відпрацював з урахуванням свого графіка 192 години і ще 5 годин понаднормово. Іншому встановлено неповний робочий тиждень – по три робочі дні (понеділок, середа і п’ятниця), у які він працює по 8 годин. У І кварталі 2026 року відпрацював з урахуванням свого графіка 304 години і ще 20 годин понаднормово.

Загальний фонд робочого часу на одного працівника за І квартал на цьому підприємстві становить 512 годин. Як визначаємо кількість сумісників в еквіваленті повної зайнятості (Ксзов)?

За встановленою Порядком №268 формулою – перепрацювання не враховуємо: (192 + 304) / 512 = 0,97, округлюємо до 1 особи.

До змісту номеру