Мінекономіки наказом від 11.11.2025 №1265 затвердило Державний стандарт обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу. Він набрав чинності з 01.01.2026.
Цей стандарт є ключовим елементом реалізації Закону №875 і покликаний забезпечити належний доступ осіб з інвалідністю до праці нарівні з іншими, продуктивну зайнятість та створення справедливих, сприятливих, безпечних і здорових умов праці.
Дія Державного стандарту поширюється на всіх роботодавців, які використовують працю осіб з інвалідністю, а також на самих осіб з інвалідністю.
За цим стандартом роботодавець повинен:
- здійснювати внутрішній моніторинг за створенням та підтриманням належних умов праці для осіб з інвалідністю відповідно до вимог цього Державного стандарту;
- проводити оцінювання потреб особи з інвалідністю щодо облаштування робочого місця;
- забезпечувати розумне пристосування робочого місця;
- забезпечувати навчання та інструктаж особи з інвалідністю з питань використання спеціального обладнання та засобів;
- забезпечувати регулярний огляд та обслуговування спеціального обладнання;
- уживати вичерпних заходів щодо усунення недоліків робочого місця;
- співпрацювати з особою з інвалідністю та її представниками з питань облаштування робочого місця;
- забезпечити чітке та видиме маркування шляхів евакуації та застережних знаків.
Також роботодавець повинен, якщо це не є непропорційним чи невиправданим тягарем розумного пристосування, забезпечити для особи з інвалідністю:
- доступність робочого місця, враховуючи безперешкодний доступ до будівлі (споруди), в якій розташоване робоче місце, вільний прохід до робочого місця та переміщення у межах робочого простору і доступність санітарно-побутових приміщень, що включає, зокрема, облаштування пандусів, поручнів, розширення дверних отворів, усунення порогів, забезпечення достатнього простору для маневрування на кріслі колісному;
- надання інформації в доступних форматах (для осіб із порушеннями зору – шрифт Брайля, аудіосупровід, контрастне маркування; для осіб із порушеннями слуху – візуальна інформація, можливість письмового спілкування, залучення перекладача жестової мови (за потреби));
- пристосування основного та допоміжного обладнання, інструментів та технологічних процесів до фізичних та сенсорних можливостей особи з інвалідністю, що включає, зокрема, модифікацію пристроїв керування, використання спеціалізованих інструментів, регулювання висоти робочих поверхонь, забезпечення додаткового освітлення або зменшення рівня шуму;
- засоби індивідуального захисту, за потреби, адаптованих до потреб особи з інвалідністю;
- інструктаж з охорони праці з урахуванням особливостей сприйняття інформації особи з інвалідністю.