Як розрахувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та перевірити, чи не треба сплачувати внесок?

У 2026 році внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують лише ті роботодавці, які не виконали нормативу працевлаштування таких осіб у звітному кварталі. Це заміна колишнього штрафу за невиконання такого нормативу.

Рахує розмір внеску роботодавець самостійно, і перший період, за який це треба зробити, – І квартал 2026 року.

Хоча форми цієї квартальної звітності ще немає, проте формула розрахунку суми внеску за квартал уже є. Тож пропонуємо роботодавцям застосувати її і з’ясувати:

• Чи виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал?
• Чи треба буде платити внесок за порушення цього нормативу?
• В якому розмірі треба буде платити цей внесок?

Але почнімо з нагадування, кому з роботодавців установлено норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Який у 2026 році норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?

Згідно зі ст. 18-2 Закону №875 норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено починаючи з 01.01.2026 у такому розмірі:

• одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, – для платників внеску, в яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
• 4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, – для платників внеску, в яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить понад 25 працівників;
• 2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою чи неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує розмір мінімальної зарплати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Як обчислюється середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу?

Згідно зі ст. 1 Закону №875 цей показник кількості працівників роботодавців визначають за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. Тобто за Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.

За цією Інструкцією суть визначення цього показника полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Середньооблікову кількість штатних працівників розраховують на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Інструкція каже, що середньооблікову кількість штатних працівників за місяць обчислюють підсумовуванням кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 числа (для лютого – до 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і діленням одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

А як порахувати цей показник за квартал? Це встановлює Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 №268.

За Порядком №268 середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за квартал визначають підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та діленням отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату (дохід, грошове забезпечення).

Приклад 1.

Те, як порахувати показник середньооблікової кількості штатних працівників за місяць, наведено у пп. 3.2.3 Інструкції зі статистики кількості працівників.

Для цього створюється таблиця. Вид її не типовий, тобто абсолютно умовний. Наприклад, вона може мати такий вигляд:

Формула розрахунку середньооблікової кількості за місяць буде дуже проста: загальне значення графи 4 поділити на кількість календарних днів у місяці.

Отже, в нашому прикладі це буде: 1180 / 31 = 38,06, що після округлення дає нам показник 38 осіб.

Такий підрахунок треба буде зробити за кожен місяць кварталу окремо. Тобто за І квартал 2026 року треба взнати показники середньооблікової кількості штатних працівників за січень, лютий і березень.

А далі – скласти ці показники і поділити на 3 – кількість місяців у звітному кварталі.

Припустімо, за січень показник становив 38 осіб, за лютий 35, а за березень 40.

Середньооблікова кількість штатних працівників за І квартал становитиме: (38 + 35 + 40) / 3 = 37,67, тобто округлено 38 осіб.

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: 4% від 38 осіб = 1,52, округлено 2 особи.

Округлюють цифри поступово справа наліво:

• якщо остання значуща цифра менша або дорівнює 4, вона відкидається;
• якщо більша або дорівнює 6, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра 5, найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Тож у якщо йдеться про 4,5, – округлено буде до 4. А якщо йдеться про 1,5, – округлено буде до 2.

Хто такі штатні працівники та як розраховується їх облікова кількість?

Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, до облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо вони отримували зарплату на цьому підприємстві.

Увага!

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

До облікової кількості належать штатні працівники, які:

• фактично з'явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;
• прийняті на роботу з випробним терміном;
• прийняті або переведені з ініціативи адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;

В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, обумовлені при зарахуванні на роботу.

До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники до 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надано додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників;

• перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;
• уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники).

До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;

• прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
• працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства (тобто дистанційники враховуються теж);
• скеровані для виконання робіт вахтовим методом;
• прийняті на постійну роботу за скеруванням державної служби зайнятості згідно з договором із роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
• іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують зарплату;
• студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладено трудові договори.

Враховуються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин:

• не з'явилися на роботу через хворобу (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);
• у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків (тобто і мобілізовані також);
• тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб'єктами господарювання (тобто аутстафери теж враховують оформлених у них працівників;
• скеровані з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон (тобто ті, хто перебуває у навчальній відпустці);
• навчаються у навчальних закладах, аспірантурах та перебувають у відпустках у зв'язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з'явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їх оплати;
• перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);
• перебувають у відпустках без збереження зарплати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;
• перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами;
• перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;
• мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;
• одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;
• здійснили прогули;
• відсторонені від виконання повноважень;
• перебувають під слідством до рішення суду.

Тобто всі працівники, які перебувають у штаті, незалежно від того, чи працювали вони у звітному кварталі, чи ні, враховуються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників.

А кого ж тоді вилучаємо та відображаємо у графі 3 нашого прикладу?

Не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:

– прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Якщо йдеться про внутрішнього сумісника, то такий працівник в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізособа!

– залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Якщо йдеться про працівника, який за основним місцем роботи ще й уклав цивільно-правовий договір, то такий працівник враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз!

– переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб'єктами господарювання.

Нині старе поняття «переведення» вже майже не застосовується. Але цю норму можна застосовувати щодо працівників, які працюють у межах договору аутстафингу – їх враховує тільки безпосередній роботодавець, з яким вони уклали трудовий договір. А замовник, у якого вони фактично працюють, – не враховує;

– учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві.

Тобто якщо з практикантом не укладено трудовий договір, його не враховуємо!

– особи, скеровані підприємствами для навчання у навчальних закладах із відривом від виробництва, які одержують коштом цих підприємств тільки стипендію.

Оце цікава норма, адже нині, як правило, за працівниками, які навчаються, зберігається середній заробіток. Не менш цікавою виглядає й таке вилучення:

– особи, які навчаються за кошти, передбачені у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які вводитимуться в дію.

На думку автора, їх можна вважати вже застарілими;

– працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації.

Вони вилучаються з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Також не враховуються при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників ті, що перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку. Тобто в нашому прикладі до графи 2 ми їх, як штатних працівників, включаємо, але водночас зазначаємо у графі 3 на вилучення з розрахунку.

Але це за Інструкцією зі статистики кількості працівників.

Ще одне вилучення встановлює сама ст. 18-2 Закону №875: при здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що належать до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається КМУ.

Постановою КМУ від 01.04.2026 №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» затверджено Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ».

Постанова №490 діє з 16.04.2026 (дати опублікування), але застосовується з 01.01.2026. Тобто, рахуючи норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року, роботодавці вже повинні будуть застосовувати норми цієї постанови.

Перелік №490 невеликий, тому процитуємо його повністю:

1. Штатні одиниці, умови праці на яких за результатами проведеної атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ, належать до робіт:

• зі шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
• з небезпечними умовами праці (4 клас).

2. Штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 №1107, роботодавцем:

• отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
• зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

3. Штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах зі спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків із підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також проходження військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством установлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії.

Увага!

Для підприємств залізничного транспорту, електроенергетичних підприємств та суб’єктів охоронної діяльності Перелік №490 застосовується з урахуванням положень Законів України «Про залізничний транспорт», «Про ринок електричної енергії», «Про охоронну діяльність».

І нарешті є  ще один нюанс. Порядок №268 установлює додаткові вилучення, які не враховуються при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників. Чи поширюються вони тільки на визначення розміру внеску, який сплачуватимуть порушники нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, чи й на визначення самого нормативу, – питання наразі відкрите. На нашу думку, ці вилучення враховуються саме для розрахунку середньомісячної зарплати, з якої визначатимуть розмір внеску (а для нормативу – ні). Проте це потребує роз'яснення з боку контролерів.

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

Плановий норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в нашому прикладі ми встановили. Що далі?

А далі дивимося, чи виконали ми цей норматив.

Тут діють кілька умов:

1. Кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. Це теж середній показник за квартал.

Він рахується аналогічно до показника середньооблікової кількості штатних працівників. І тому в таблиці, яку ми навели у прикладі, варто додати окремі графи для такого самого розрахунку (копії граф 2, 3 і 4) тільки для осіб з інвалідністю.

Тобто мало створити робоче місце – треба працевлаштувати за основним місцем роботи.

При цьому роботодавець має право зарахувати до виконання забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами з розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочі місця визначеного нормативу).

Отже, навіть якщо середній показник у вас вийде 1 особа, його множимо на 2.

Увага!

Постановою КМУ від 01.04.2026 №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» затверджено Порядок зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами.

Навіщо він потрібен, якщо правило подвійного зарахування вже в Законі №875 є?

Для того щоб установити для ІІ групи переліки хвороб, які вважаються порушеннями зору або психічним розладом, що дають право на таке подвійне зарахування!

Ці переліки ви можете побачити у додатку до Порядку №490.

Також до виконання нормативу прирівнюється працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування, передбаченого Законом України «Про зайнятість населення» та проведеного в порядку, визначеному цим Законом.

2. Рівень оплати праці осіб з інвалідністю.

До виконання нормативу зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної зарплати з розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць.

Тобто мало працевлаштувати – треба ще й нарахувати зарплату на рівні не нижче ніж 8647 грн за кожен місяць кварталу.

Якщо норматив не виконано, треба платити внесок.

Розмір внеску платник обчислює за допомогою визначення результату добутку таких показників:

• 40 відсотків середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
• різниця між установленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру оплати праці.

При цьому на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску встановлюється на рівні 50 відсотків!

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Середньомісячна зарплата рахується згідно з Порядком №268. Докладно розрахунок цієї середньомісячної зарплати ми покажемо далі.

Формула розрахунку середньомісячної зарплати (п. 6 Порядку) має такий вигляд:

ЗПсер = ЗПкварт : Ксер : П,

де

• ЗПсер – середньомісячна зарплата на одного працівника за відповідний календарний квартал;
• ЗПкварт – нарахована зарплата за календарний квартал;
• Ксер – середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), договору про стажування, контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та яким нараховано зарплату за відповідний календарний квартал;
• П – кількість місяців у календарному кварталі, за які нараховано зарплату.

Припустімо, показник ЗПсер на одного працівника на підприємстві за І квартал становить 75 тис. грн. Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 2 особи, але фактично була працевлаштована лише 1 особа.

Далі такі варіанти.

Якщо це особа з інвалідністю 1 групи або 2 групи з порушенням зору або психічними розладами, – то цей працівник зараховується до виконання нормативу х2. Тобто норматив виконано.

Якщо ні, то норматив не виконано – має бути працевлаштовано 2 особи з інвалідністю, а працевлаштували (в середньому за квартал) лише 1.

За 1 непрацевлаштовану особу з інвалідністю доведеться сплатити внесок на рівні 40% ЗПсер. Але позаяк І квартал 2026 року припадає на період воєнного стану, то розмір внеску становитиме лише половину від базового.

Отже, в нашому прикладі розмір внеску становитиме: 75 000 х 40% / 2 = 15 000 грн.