Контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1 095-го дня (або 2 555-го дня для трансфертного ціноутворення за ст. 39 та 39-2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання декларації (ст. 102 ПКУ).
Проте для коректного визначення глибини перевірки у 2026 році просту арифметику (поточна дата мінус 1 095 днів) застосовувати не можна. Треба враховувати періоди законодавчого зупинення перебігу цих строків.
Періоди «заморожування» строків
Фактично, податковий календар був поставлений на паузу двічі, що створило єдиний масив часу, який не зараховується до строку давності:
— карантинний мораторій: запроваджений п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (діяв з 18.03.2020);
— воєнний стан: регулювався, зокрема, пп. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (діяв з 24.02.2022).
Перебіг строків давності для більшості платників податків було відновлено з 1 серпня 2023 року (Закон №3219).
Таким чином, із загального податкового життя випав період тривалістю 1227 днів (з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року включно). Це означає, що реальна глибина перевірки у 2026 році сягатиме понад 6 років (стандартні 3 роки + 3,4 року «простою»).
Які періоди будуть відкриті для перевірки у 2026 році?
Розгляньмо практичну площину для платника податку на прибуток, у якого граничний строк подання річної декларації припадає на 1 березня.
Звітний 2019 рік.
Граничний строк подання декларації з податку на прибуток за 2019 рік був 1 березня 2020 року. Відлік 1095 днів розпочався 2 березня 2020 року. Проте вже 18 березня 2020 року (через 16 — 17 днів) строк зупинився.
Відновився він лише 1 серпня 2023 року. Тобто основна маса днів (більше 1 070 днів) почала минати лише з літа 2023 року.
Таким чином, строк давності щодо перевірок за 2019 рік закінчиться в липні 2026 року. Отже, якщо податківці прийдуть із перевіркою у I або II кварталі 2026 року, 2019 рік цілком законно потрапить під ревізію.
Звітний 2020 рік.
Декларація подавалася 1 березня 2021 року — в період дії мораторію. Це означає, що відлік строку давності (1 095 днів) де-юре не розпочинався до моменту скасування спецнорм.
Таймер для 2020 року увімкнувся лише 1 серпня 2023 року.
Строк давності мине 1 серпня 2026 року. Весь 2020 рік буде повністю відкритий для перевірок протягом першого півріччя 2026 року.
Звітні 2017 — 2018 роки.
Для цих періодів строки давності здебільшого вже минули, тому 2026 року вони, ймовірно, будуть недосяжні для донарахувань за плановими перевірками (за винятком випадків подання уточнюючих розрахунків).
Чинник уточнюючих розрахунків (УР)
Важливо пам’ятати норму п. 102.1 ПКУ: якщо платник подає уточнюючий розрахунок, строк 1 095 днів для перевірки саме уточнених показників оновлюється і починає відраховуватися з дати подання такого УР.
Приклад.
Якщо у грудні 2025 року ви виявите помилку за 2018 рік і подасте уточнену декларацію, то податкова отримає право перевіряти виправлену операцію аж до грудня 2028 року, незважаючи на те що базовий строк за 2018 рік давно минув.
Позиція Верховного Суду щодо «старих» даних
Важливо, що обмеження строків стосується права на донарахування зобов’язань. Проте Верховний Суд підтверджує право контролерів використовувати інформацію за попередні періоди (навіть ті, що виходять за межі 1 095 днів), якщо вона впливає на результати періодів, що перевіряються (наприклад, перенесення збитків минулих років або дані системи обліку РРО). Тому під час фактичних перевірок у 2026 році інспектори можуть аналізувати документи і за давніший час, якщо це потрібно для підтвердження порушень у «відкритому» періоді.