- Бланк податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зі змінами та доповненнями).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.
Загальні правила складання та подання декларації з податку на прибуток за 2025 рік ми наводили в статті «Декларація з податку на прибуток за 2025 рік: загальні правила, які треба знати» в цьому номері журналу. Тепер нагадаємо, з яких частин складається ця декларація і кому які з них та як треба заповнювати.
Кількість додатків до декларації за 2025 рік
Декларація з податку на прибуток містить, власне, саму декларацію і додатки до неї. У тій формі, за якою звітуємо за 2025 рік, передбачено вже 16 додатків. Їх перелік можна побачити у таблиці наприкінці самої декларації (рядок «Наявність додатків»).
Зверніть увагу!
Наприкінці декларації є рядок, у якому зазначають кількість аркушів додатків. У ньому, справді, слід зафіксувати кількість відповідних аркушів. Наприклад, якщо господарська діяльність у 2025 році не провадилася (підприємство простоювало), подають порожню декларацію, проте до неї обов’язково додають фінансову звітність. І тоді, заповнюючи поле «Додатки на __ арк.» декларації, у загальній кількості аркушів враховують кількість аркушів за формами фінансової звітності.
Один з обов’язкових додатків, форму якого Наказ №879 не встановлює, — це фінзвітність за звітний податковий період. У рядку «Наявність додатків» треба проставити помітку, за якими стандартами, національними чи міжнародними, цю фінзвітність складали.
Також цьому додатку присвячено наступну таблицю наприкінці декларації (рядок «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності»).
В обох таблицях слід проставити «+» у графі під назвою додатка (форми звітності), який подають, крім клітинок під літерами «ПН» та «КІК», у яких фіксують кількість поданих додатків.
Зі звичайними додатками все зрозуміло — їх подають, якщо заповнений рядок декларації потребує розшифрування й у формі декларації прямо зазначено, до якого рядка які додатки слід скласти. А от із фінзвітністю — нагадаємо, за якою формою і кому її треба додати.
Яку фінзвітність треба додати до декларації з податку на прибуток?
Це зазначено у таблиці під самою декларацією, де наводиться перелік форм фінзвітності і треба поставити позначку щодо тих форм, які подаються. Подавати з декларацією треба ту фінзвітність, яку підприємство складає згідно з вимогами Закону №996 та НП(С)БО 1 і НП(С)БО 25.
Тобто ті підприємства, які складають «велику» фінзвітність, подають і позначають про подання таких форм:
баланс (форма №1), звіт про фінрезультати (форма №2), звіт про рух грошових коштів (форма №3), звіт про власний капітал (форма №4) і примітки до фінзвітності (форма №5) із додатком до них (форма №6).
А ті підприємства, які складають «малу» і «мікро» фінзвітність, подають лише баланс (форми №1-м або №1-мс) та звіт про фінрезультати (форми №2-м або №2-мс) і позначають про їх подання.
Що ж до звіту про управління, то ДПСУ у «ЗІР» (категорія консультації 102.20.02) зауважила: його подавати разом із декларацією з податку на прибуток не потрібно.
Доповнення у довільній формі
І ще одне не обов’язкове доповнення подають із декларацією, якщо поточна її форма не дає можливості платникові податку показати всі дані, які треба задекларувати. Подання такого доповнення передбачено п. 46.4 ПКУ, і наприкінці декларації для позначення, що воно подається, відведено окрему таблицю (рядок «Наявність доповнення»). У ній зазначають порядковий номер доповнення (адже воно може бути і не одне) та його зміст.
Структура декларації за 2025 рік
Форма самої декларації, за традицією, має заголовну і табличну частини.
Заголовна частина.
У ній зазначають позначкою «Х»:
тип декларації (у рядку 1) — звітна (якщо подається вперше), звітна нова (якщо виправляються помилки, знайдені до 02.03.2026 — граничної дати подання декларації за 2025 рік) або уточнююча (якщо виправляються помилки за попередні звітні періоди; або за 2025 рік, але знайдені після 02.03.2026);
звітний період (у рядку 2) — у нашому випадку це 2025 рік;
хто і кому подає декларацію (рядки 4 — 10).
Тут не має бути проблем, адже це стандартні рядки, які підприємство заповнює щодо кожної форми податкової звітності. Так, цих рядків 10, але така велика кількість пов’язана з тим, що цю декларацію подають різні категорії платників податків.
Розгляньмо в цій статті найпоширеніший варіант: декларацію складає звичайна юрособа-резидент на загальній системі оподаткування.
У такому разі заповнити про себе потрібно лише повне найменування (рядок 4), код ЄДРПОУ й основний код КВЕД (рядок 5), поштову адресу з індексом, номер телефону та e-mail (рядок 6). А в рядку 8 зазначити орган ДПС, до якого подається декларація. Зверніть увагу і на рядок 10: відповідну позначку треба поставити в ньому тільки в тому разі, якщо ви належите до категорій осіб, які в ньому зазначені.
Таблична частина декларації.
Вона складається з трьох граф: показники (де наводиться опис певного рядка), код рядка (де наводяться їхні номери та примітка про необхідність розшифрувати показники рядка в додатку) і сума (яка наводиться у гривнях без копійок).
Рядків декларації зараз 47.
Проте частина з них (з 29-го до 41-го, тобто 13 рядків) наводиться для виправлення помилок минулих періодів. Якщо у вас таких помилок не було, то заповнювати ці рядки вам не потрібно.
А ще три рядки (з 42-го до 47-го, тобто 6 рядків) призначені для відображення наслідків порушень окремих норм ПКУ.
При цьому рядки 42 — 44 присвячені наслідкам податкових перевірок: донарахована сума податку на прибуток, штраф і пеня.
А рядки 45 — 47 присвячені випадку, зазначеному в п. 50.1-1 ПКУ, — це уточнення, яке подається за наслідками отримання платником податку від контролюючого органу інформації про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, якщо при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті — платників податку на особливих умовах — щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.
Якщо у вас таких порушень не було, то в цих рядках теж будуть прочерки (в електронній формі вони залишатимуться порожніми).
Тобто фактично активними залишаються 28 рядків декларації. Але хай їх кількість вас не лякає.
Схема заповнення звітної форми декларації дуже проста. Звичайний платник повинен відобразити п’ять основних показників:
— загальний дохід за мінусом ПДВ та акцизу (рядок 01);
— фінрезультат до оподаткування (прибуток або збиток) (рядок 02);
— податкові різниці (рядок 03);
— об’єкт оподаткування (рядок 04);
— суму податку на прибуток (рядок 19).
Решта — вже нюанси.
Спочатку з’ясуймо основні показники.
Загальний дохід за 2025 рік (рядок 01).
У цьому рядку враховують показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухобліку, за період перебування платника на загальній системі оподаткування.
Тобто якщо ви цілий рік були тільки платником податку на прибуток, — зазначаєте дохід за цілий рік. Якщо ви перейшли на загальну систему оподаткування посеред року, то показуєте дохід за період перебування платником податку на прибуток (ваші доходи як «єдинника» в цьому рядку не фігурують).
Позаяк цей показник наводять у гривнях, то порахувати його треба за даними первинних документів (а потім округлити, щоб було без копійок). Також цей показник треба звірити з даними фінзвітності (тобто зі звіту про фінансові результати):
У «мікро» фінзвітності — це дані рядка 2000.
У «малій» фінзвітності — це дані рядка 2280.
У «великій» фінзвітності ці дані вже доведеться складати. Беремо показники рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240.
Фінрезультат до оподаткування (рядок 02).
Це вже різниця між доходами та витратами підприємства — його чистий прибуток або збиток, але до оподаткування, тобто утримання податку на прибуток.
Цей показник рахуємо аналогічно, з первинних документів, округлюємо до гривні, і також звіряємо з даними звіту про фінансові результати. У «мікро» та «малій» формах це буде значення рядка 2290. У «великій» можливі два варіанти: рядок 2290 — якщо це прибуток, або 2295 — якщо це збиток.
Цей рядок декларації може мати від’ємне значення. Отже, якщо за рік ви мали прибуток, показуєте додатне значення (знак плюс ставити не потрібно). Якщо ж ви мали збиток, то ставите його зі знаком мінус.
Податкові різниці (рядок 03).
Цей рядок заповнюють лише ті платники податку на прибуток, які зобов’язані застосовувати податкові різниці або вирішили застосувати їх добровільно.
Зобов’язані застосовувати податкові різниці ті платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн грн. Ось для чого ми заповнюємо рядок 01!
Ті, в кого дохід менший, теж можуть застосовувати податкові різниці, якщо вирішать, що це їм вигідно. Адже податкові різниці можуть як збільшувати, так і зменшувати об’єкт оподаткування.
Проте про рішення щодо незастосування податкових різниць треба податківців повідомити. І зробити це у самій декларації. Для цього наприкінці декларації є спеціальна таблиця (рядок «Наявність рішення».
Тож якщо ви податкові різниці не застосовуєте, рядок 03 буде порожній (у паперовій формі — з прочерком). Але ви обов’язково зазначаєте наприкінці декларації про наявність рішення не застосовувати податкові різниці!
Якщо ви застосовуєте податкові різниці, але загальний їх результат дорівнює нулю, в рядку 03 має стояти нуль. Якщо загальний результат податкових різниць від’ємний, — у рядку 03 показуєте його значення зі знаком «мінус». Якщо загальний результат податкових різниць додатний, — то в рядку 03 фіксуєте його додатне значення без будь-якого знака. Проте хай би яким був цей результат, — те, як ви його порахували, слід розшифрувати в додатку РІ!
Додаток РІ
Він досить великий. Проте це зручно, адже в ньому наводяться всі випадки збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування, зазначені в ПКУ (як з розділу ІІІ, так і з додаткових норм, зазначених в інших розділах Кодексу). Забути щось неможливо — ви просто рухаєтеся по цьому додатку згори вниз і заповнюєте ті рядки, яких він вимагає.
Що нового у додатку РІ з’явилося протягом 2025 року?
У п. 140.6 ПКУ передбачено збільшення фінрезультату до оподаткування на:
— суму витрат, визнаних платником податку в бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, якщо у платника податку за сукупністю умов здійснення операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення такої операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (пп. 140.6.1 ПКУ);
— суму витрат, визнаних платником податку в бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку суму витрат, внаслідок того, що відповідно до законодавства встановлено, що операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369, 369-2 ККУ, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди (пп. 140.6.2 ПКУ);
— суму амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів, розраховану відповідно до положень п. 138.3 ПКУ щодо операцій, які здійснювалися із залученням основних засобів та/або нематеріальних активів. Таке коригування здійснюється у разі, якщо у відповідному податковому (звітному) періоді на зазначену суму амортизації зменшено фінансовий результат до оподаткування за правилами п. 138.2 ПКУ. При цьому сума нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів не враховується при визначенні суми витрат для потреб пп. 140.6.1 і 140.6.2 ПКУ (пп. 140.6.3 ПКУ).
У зв’язку із зазначеними змінами додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено рядками 3.1.16 та 3.1.17, у яких відображають збільшення фінансового результату до оподаткування на відповідні суми витрат та амортизації, визначені згідно з пп. 140.6.1 та 140.6.3 ПКУ.
А ще — викладено в новій редакції назви рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2 і 3.1.7.1. При цьому призначення самих рядків не змінилося. Уточнено лише категорію нерезидентів, операції з якими відображаються в цих рядках. Тобто їх привели у відповідність до поточної редакції ст. 39 ПКУ.
Найпопулярніші податкові різниці стосуються операцій із необоротними активами, резервами (забезпеченнями) щодо відпусток та сумнівних боргів, щодо дивідендів, щодо збитків минулих звітних періодів тощо.
Зверніть увагу!
Додаток АМ (про амортизацію) у 2025 році було викладено в новій редакції. Докладно про це ми розповіли за посиланням.
Про те, як зменшувати фінрезультат до оподаткування на збитки минулих років, ми докладно розповіли в статті «Перенесення податкових збитків: що треба знати наприкінці 2025 року платникам податку на прибуток?» в цьому ж номері журналу.
Тож зараз нагадаємо тільки ось про що: сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування, є пільгою (код пільг згідно з Довідником інших податкових пільг — 11020301, 11020398 (для великих платників) та відображається у додатку ПП.
Сума пільги розраховується таким чином:
— для звичайних платників податку — це вся сума від’ємного значення попереднього звітного року;
— для великого платника — частина суми від’ємного значення попереднього звітного року (не більше ніж 50% непогашеної суми), визначеної в межах суми прибутку звітного періоду, х розмір базової ставки податку : 100.
При цьому платник податку суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ)» декларації за відповідний звітний період має додатне значення без урахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сумою прибутку податкового (звітного) періоду, в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, є показник у рядку 04 декларації зі знаком «+» чи «-» без урахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за такий період.
Якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, то втрати до бюджету не виникають і сума пільги не визначається.
Чим ще зручний додаток РІ: у ньому зліва наводять ті різниці, які збільшують фінрезультат до оподаткування, а справа — ті, що зменшують. А наприкінці додатка показники лівої і правої сторони підсумовують. Після чого визначають загальний результат: різниця між збільшенням та зменшенням.
Якщо сума зменшувальних різниць була більша, то загальний результат є від’ємним. І саме зі знаком мінус його переносять до рядка 03 декларації, як ми вже зазначили вище.
Об’єкт оподаткування (рядок 02 - / + рядок 03).
Із формули вже зрозуміло, що ми відображаємо в цьому рядку. Тобто беремо бухгалтерський фінрезультат і корегуємо його на податкові різниці. У підсумку отримуємо податковий фінрезультат, зі суми якого і рахуємо податок на прибуток (але тільки у разі, якщо рядок 04 має додатне значення.
Якщо ж він має від’ємне значення, то це збиток, який можна буде використати в майбутніх роках для зменшення майбутніх додатних об’єктів оподаткування — так, як ми вже показали вище.
Сума податку на прибуток (рядок 19).
Заповнюючи цей рядок, треба врахувати кілька моментів.
Якщо ви подаєте декларацію тільки за рік і протягом року жодних податків на прибуток (авансових внесків з цього податку) не повинні були сплачувати, то це найпростіший випадок. Тобто ви берете додатне значення рядка 04, застосовуєте до нього ставку податку на прибуток, встановлену для вас ст. 136 ПКУ (базова ставка зараз становить 18%), — і ось ви знаєте, скільки маєте сплатити податку до 11 березня 2026 року включно. При цьому ви ще заповнюєте рядки 06 та 17, де буде така сама сума податку на прибуток, як у рядку 19.
Якщо ж ви протягом року вже подавали декларації і визначали суму податку до сплати, то спочатку рахуєте суму податку за рік у рядку 06. Потім зазначаєте цю суму в рядку 17, а в рядку 18 — суму податку, пораховану у попередньому звітному періоді цього року. Таким чином, до рядка 19 потрапить лише різниця між річною сумою податку та вже сплаченою сумою податку за попередні квартали цього року. І саме цю різницю треба буде сплатити до 11 березня.
А ще ж враховуємо ті самі нюанси, про які ми вже говорили вище.
Річ у тім, що декларацію може подавати звичайний платник податку, але він має право на зменшення суми податку. І тоді він повинен заповнити рядок 16 та скласти додаток ЗП. У підсумку значення у рядку 17 (і, як наслідок, і 19) декларації буде зменшене на значення рядка 16.
Додаток ЗП — зменшуємо податок до сплати
Він досить простий для складання. У ньому наводять докладний опис випадків, у яких ПКУ дозволяє зменшити пораховану суму податку звітного періоду на певні суми, і їх усього 3.
Перший з них (номер рядка 16.1) — це зменшення податку на прибуток на суму податків з доходів, отриманих із закордонних джерел. Тобто якщо підприємство здійснює ЗЕД і за законами країни, де воно отримує дохід, має сплатити податок з такого доходу і робить це. І внаслідок цього має право зменшити суму податку на прибуток на суму таких сплачених податків.
Зверніть увагу, що таке зменшення надається тільки у межах суми податку, порахованого в Україні. Наприклад, якщо з доходу було сплачено 10 000 грн податку, а в декларації у рядку 06 було показано лише 7 000 грн, то в рядку 16.1 можна показати лише 7 000 грн (а решта «згорає» і на наступний рік не переноситься).
Також у цьому додатку показують суму авансових внесків, сплачених під час виплати дивідендів.
Усю суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді показують у рядку 16.2. Вона відповідає показнику рядка 6 додатка АВ до рядка 20 АВ декларації.
Далі в рядку 16.3 показуємо (за наявності) суму нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку з виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не враховану на зменшення податку (її переносять з рядка 16.4.2 додатка ЗП до рядка 16 декларації з податку на прибуток попереднього звітного (податкового) року).
Ці показники підсумовують і далі в рядку 16.4 розраховують, яка сума піде на зменшення в поточному звітному році (рядок 16.4.1), а яка переноситься на майбутній рік (рядок 16.4.2).
Третій випадок наводиться в рядку 16.5 — це сума нарахованих та сплачених протягом звітного (податкового) періоду авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Ні для кого не таємниця, що частина платників податку на прибуток нещодавно почала платити цей податок авансом протягом року. І ось для них настав час зарахувати ці аванси на зменшення суми податку, який треба сплатити за наслідками звітного року.
Зверніть увагу!
Зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток можна лише у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період (з урахуванням зменшення на авансові внески, сплачені під час виплати дивідендів).
Тобто значення рядка 16.5 додатка ЗП не має перевищувати додатне значення: рядок 06 + рядок 06.1 самої декларації — рядок 16.4.1 додатка ЗП. Це зазначено в примітці 2 до додатка ЗП.
Суму, яка зараховується на погашення поточної суми податку, відображають у рядку 16 додатку ЗП. Там наводиться і формула, за якою вона рахується: рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 додатка ЗП. Вона ж переноситься до рядка 16 декларації.
Що ще потрібно врахувати, складаючи декларацію
Інші нюанси стосуються різних категорій платників податків, які подають цю декларацію. Адже вона пристосована для абсолютно різних випадків.
Наприклад, окремо (у рядку 05) показують прибуток, який спеціальними нормами ПКУ звільнений від оподаткування. Це нечастий випадок, але він потребує складання додатка ПЗ. Весь перелік актуальних пільг з податку на прибуток наведено в консультації «ЗІР».
Якщо ви маєте контрольовану іноземну компанію, то податок на її прибуток мусите показати в рядку 06.1 (і скласти додаток КІК).
Якщо у вас є додатна сума мінімального податкового зобов’язання (визначена в додатку МПЗ), то її зазначаєте як податок на прибуток, який теж треба сплатити, у рядку 06.2.
Про те, як визначають мінімальне податкове зобов’язання за 2025 рік різні категорії платників податків, у тому числі, платники податку на прибуток, ми докладно розповіли в статті «Як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання за 2025 рік». А консультацію податківців щодо заповнення додатку МПЗ за 2025 рік, читайте за посиланням.
Податок на прибуток резидента Дія.Сіті, який оподатковується на особливих підставах, відображається в рядку 06.3 і потребує розшифрування в додатку ДІЯ.
Якщо у вас були контрольовані операції у ЗЕД і ви вирішили донарахувати за ними податок на прибуток, не чекаючи на податкову перевірку та штрафи, то для вас — рядки 06.4.1 та 06.4.2 декларації.
Страховики заповнюють рядок 07 декларації та всі його службові рядки. А суму податку на прибуток зазначають у рядку 08.
Якщо ваша діяльність — лотереї, то ви заповнюєте рядки 09 — 10, а ті, хто організовує азартні ігри, — рядки 11 — 15.
Про авансові внески при виплаті дивідендів (рядки 20 — 22 та додаток АВ) ми вже говорили вище.
Якщо ваш вид діяльності — купівля-продаж, тобто обмін іноземної валюти, то для вас — спеціальні рядки 26 — 28 та додаток ОВ.
Залишається оподаткування нерезидентів, якому присвячено рядки 23 — 25 та додаток ПН.
Додаток ПН — якщо виплачували доходи нерезидентам-юрособам
Резидент, у тому числі фізособа-підприємець, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юрособа чи фізособа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок із таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 — 141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (абз. 1 пп. 141.4.2 ПКУ).
Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їхні постійні представництва на території України.
Тобто нормою пп. 141.4.2 ПКУ визначено обов’язок платника податку утримувати і сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.
Зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку (абзац третій пп. 141.4.2 ПКУ):
Пс = СД х 100/(100 - СП) - СД,
де:
Пс — сума податку до сплати;
СД — сума виплаченого доходу;
СП — ставка податку, встановлена пп. 141.4.2 ПКУ.
Суму податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, платники відображають у додатку (додатках) ПН та відповідно у рядку 23 ПН декларації.
Додаток ПН заповнюють окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачують доходи. У ньому (просто у заголовній частині) наводять докладну інформацію про такого нерезидента:
— повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі;
— назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції — відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 №32, або назва вільної економічної зони;
— відмітка про наявність офшорного статусу або що нерезидент не має статусу юрособи;
— код нерезидента в його країні;
— дані про кінцевих бенефіціарів юрособи-нерезидента — без цього тепер також не обійтися.
Таблиць у додатку ПН усього дві, і більшу частина доходів, які міг отримати нерезидент, зазначено у таблиці 1.
Таблиця 2 призначена лише для розшифрування оподаткування операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (і є, по суті, додатком до рядка 18 таблиці 1).
Загалом у таблиці 1 розраховують суми податків, які треба було сплатити з певних доходів за ПКУ та за міжнародними договорами (у разі їх застосування). І визначають суму податку, яку не було сплачено під час виплати таких доходів.
Наприклад, якщо під час виплати доходу нерезидентові податок взагалі не був утриманий та не сплачений до бюджету, суму податку до сплати розраховують за наведеною вище формулою та фіксують у графі 7.
Значення графи 8 підсумкового рядка 34 таблиці 1 переносять до рядка 23 ПН декларації.