Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма №6): інструкція із заповнення та подання

• Бланк додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма №6), терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
  
  
• Форму балансу (форма №1) затверджено Наказом Мінфіну від 19.05.2005 №412 про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» (в редакції наказу Мінфіну від 09.07.2021 №385).
  
  
• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.

Хто повинен складати форму №6?

Це визначає НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», яким затверджено і саму форму №6.

Норми НП(С)БО 29 застосовують підприємства, організації та інші юрособи (далі — підприємство) незалежно від форм власності:

— якщо підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг),

— або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року ухвалено рішення про державне регулювання цін, у тому числі це стосується підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, монополісти або ті, хто виробляє продукцію чи торгує товарами, надає послуги (виконує роботи), ціни на які контролює держава, обов’язково складають форму №6.

Хто не повинен складати форму №6:

— мікропідприємства;

— малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— бюджетні установи

— та підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Коли і кому надавати форму №6?

Позаяк ідеться про додаток до приміток (форма №5), то подають форму №6 разом із формою №5, у ті самі строки.

Форму №5 складають і подають лише за рік, отже, і форма №6 звітним періодом має рік. Тобто за 2025 рік її не треба було складати поквартально, але її треба скласти за сам звітний 2025 рік.

Фінансову звітність за 2025 рік більшість підприємств має подати до Держстату та ДПС не пізніше 2 березня 2026 року. Платники податку на прибуток подають її разом із декларацією.

Чи зазначати форму №6, як подану, в декларації з податку на прибуток?

У формі декларації передбачено відображення поданих форм фінансової звітності:

— баланс (звіт про фінансовий стан);

— звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід);

— звіт про рух грошових коштів;

— звіт про власний капітал;

— примітки до річної фінансової звітності.

Як бачимо, тільки 5 форм (про це кажуть і самі податківці), і жодної згадки про форму №6. Проте до органу ДПС її все ж таки подають (хоча окремо в декларації про це і не зазначають).

Нагадуємо, що, створюючи електронну форму звітності, яка подається до ДПС і до органу статистики, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Отже, обираємо електронний формат S0106007 — форма №6. Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами».

Що потрібно зробити перед складанням форми №6

Інформація, яку наводять у формі №6, формується у бухобліку за господарськими та географічними сегментами, які підприємство визначає на основі своєї організаційної структури. Правила поділу на сегменти обов’язково прописують в обліковій політиці підприємства!

Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості з критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.

Господарський сегмент — це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг), яка відрізняється від інших:

— видом продукції (товарів, робіт, послуг);

— способом отримання доходу (способом розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг);

— характером виробничого процесу;

— характерними для цієї діяльності ризиками;

— категорією покупців.

Географічний сегмент — це відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших:

— економічними і політичними умовами географічного регіону;

— взаємозв’язком між діяльністю в різних географічних регіонах;

— територіальним розташуванням виробництва продукції (робіт, послуг) або покупців продукції (товарів, робіт, послуг);

— характерними для географічного регіону ризиками діяльності;

— правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.

Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:

1) географічний виробничий сегмент — за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства;

2) географічний збутовий сегмент — за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.

Зверніть увагу! Сегмент може бути визначений і за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою післяпродажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.

Визначаючи сегменти, враховують також ризики, обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у певному регіоні, валютні ризики, які виникають під час провадження діяльності у двох чи більше країнах, тощо.

Отже, перш ніж складати форму №6, треба проаналізувати виробництво, продаж товарів, робіт і послуг та поділити їх за господарськими та географічними сегментами. Кожен такий сегмент стає звітним — тобто буде відображений окремо у формі №6.

Критерії поділу діяльності підприємства на звітні сегменти:

— дохід сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками підприємства становить не менше ніж 10% загального доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно);

— фінансовий результат сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Якщо підприємство за різними сегментами у звітному періоді має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним визначається сегмент, фінансовий результат якого становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин — сумарного прибутку або сумарного збитку всіх сегментів цього виду;

— балансова вартість активів сегмента становить не менше ніж 10% загальної балансової вартості активів усіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Приклади визначення звітного сегмента наведено в додатку 2 до НП(С)БО 29.

Подібні сегменти можна об’єднати!

Формують звітні сегменти на основі не лише виділення господарських і географічних сегментів (це перший етап), а й об’єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент.

Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.

Це підприємство, знову ж таки, робить на свій розсуд.

Мінфін дає тільки такі поради:

Об’єднуючи господарські сегменти, аналізують особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорію покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.

Об’єднуючи географічні сегменти, враховують особливості регіональних економічних та геополітичних умов.

Об’єднання подібних сегментів можливе і ще в одному випадку: якщо сегменти є, але вони не відповідають зазначеним вище критеріям звітних сегментів. Наприклад, є види товарів, які відповідають визначенню господарських сегментів, і загалом їх реалізація досить подібна, але жоден із таких товарів не дотягує до 10% від суми загального доходу підприємства.

А що як є такі сегменти, які не є подібними, але не відповідають критеріям звітних сегментів?

Тоді підприємство має три варіанти.

Варіант 1. Підприємства, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг) або щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року ухвалено рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають такі види продукції (товарів, робіт, послуг) окремими пріоритетними звітними господарськими сегментами незалежно від того, чи відповідають показники такої діяльності зазначеним вище критеріям.

За характером впливу на фінрезультат діяльності підприємства звітні сегменти поділяються на пріоритетні і допоміжні.

У фінансовій звітності інформація про пріоритетні звітні сегменти (господарські або географічні) розкривається більш деталізовано.

Визначаючи пріоритетний вид звітного сегмента, враховують організаційну структуру підприємства.

Пріоритетним сегментом може бути визначено або господарський сегмент, або географічний виробничий сегмент, або географічний збутовий сегмент.

Наприклад, якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства побудована за видами продукції (товарів, робіт, послуг), що виробляється, то пріоритетним визнається  господарський вид сегмента, а допоміжним — географічний.

Якщо організаційна структуризація виробничих та інших відокремлених підрозділів підприємства здійснювалася за регіонами, в яких підприємство функціонує, то пріоритетним визнається географічний вид сегмента, а допоміжним — господарський.

За відсутності чітких переваг залежності фінансових результатів і ризиків пріоритетним звітним сегментом визнається господарський сегмент, а допоміжним — географічний.

Варіант 2. Сегмент, який не відповідає критеріям, підприємство все ж таки може визнати звітним сегментом, якщо цей сегмент має важливе для нього значення загалом (забезпечує діяльність інших сегментів тощо) й інформація про нього є суттєвою.

Варіант 3. Сегмент, який не відповідає критеріям, визнають неподібним сегментом. Показники неподібних сегментів в формі №6 включають до складу нерозподіленої статті, з використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і підприємства загалом за статтями балансу (форма №1) та звіту про фінансові результати (форма №2).

Тобто щодо варіанта 1 підприємство не має вибору. А от щодо варіантів 2 і 3 ухвалює рішення самостійно.

При цьому треба виконати головну вимогу:

Дохід від операцій із зовнішніми покупцями всіх визначених звітних сегментів, інформація про які наводиться у формі №6, має становити не менше ніж 75% загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми покупцями.

Тобто сумарно за всіма виділеними сегментами, які підприємство визначило як звітні, дохід має становити не менше ніж 75% від загальної виручки. Якщо так не вийшло через те, що сегментів багато і деякі з них дають доходу менше ніж 10% від загального обсягу, то потрібно буде збільшити кількість звітних сегментів — тобто вибрати їх на власний розсуд із тих, що не пройшли випробування критеріями.

Чи можуть звітні сегменти бути різними у різних роках?

Звісно, що можуть, якщо діяльність підприємства змінилася, змінився асортимент товарів або перелік продукції, товарів, робіт, послуг, які були реалізовані.

Тобто, складаючи форму №6 за 2025 рік, у ній треба навести дані за сегментами як за звітний, так і за попередній (2024) рік. Але це не означає, що дані збігатимуться.

НП(С)БО 29 каже:

— сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо підприємство протягом дванадцяти  місяців або операційного циклу, якщо він більший за дванадцять місяців, очікує досягнення цим сегментом показників, які відповідають таким критеріям;

— якщо у звітному році підприємство визначає нові звітні сегменти, які виникають унаслідок зміни (розширення) госпдіяльності підприємства, то за цими звітними сегментами наводять відповідні порівняльні показники за попередній звітний період або надають обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення порівняльних показників.

Тобто щоразу, коли інформацію про сегмент не можна зазначити у формі №6 двічі (за поточний і за попередній звітні роки), підприємство має надати пояснення цього.

Як відображаємо інформацію про сегменти у формі №6?

Форма №6 має таку структуру:

— заголовна частина;

— розділ І (де відображають показники пріоритетних звітних сегментів);

— розділи ІІ та ІІІ (де відображають показники допоміжних звітних сегментів).

При цьому у розділах І, ІІ та ІІІ, на вибір підприємства, зазначають, які саме сегменти наводяться: господарський, географічний виробничий, географічний збутовий.

Позаяк форма №6 — це додаток до приміток до фінансової звітності (форми №5), тож не дивно, що заголовні частини в них заповнюються однаково. І в них однакова одиниця вимірювання: тисяча гривень.

Наприкінці обидві ці форми підписують керівник підприємства та головний бухгалтер. Тож тут не має виникнути сюрпризів.

У самих таблицях звіту (розділи І, ІІ та ІІІ) інформацію за сегментами, як ми вже зазначили вище, наводять двічі: за поточний і за минулий рік.

При цьому основними характеристиками сегментів (які повторюються в усіх трьох розділах) є:

— дохід від реалізації зовнішнім покупцям продукції, товарів, робот чи послуг, які визначають цей сегмент;

— балансова вартість активів звітного сегменту;

— капітальні інвестиції в цей сегмент.

У розділі І дані про пріоритетні сегменти наводять найдокладніше. В ньому зазначають:

— доходи сегментів і нерозподілену між ними решту суми доходу підприємства (разом отримуємо загальну суму доходу підприємства) — рядок 1;

— аналогічну інформацію за витратами в розрізі пріоритетних сегментів та загалом по підприємству — рядок 2;

— фінансовий результат в розрізі сегментів — рядок 3;

— фінансовий результат загалом по підприємству — рядок 4;

— активи звітних сегментів та нерозподілені між ними активи підприємства (разом отримуємо загальну балансову вартість активів підприємства) — рядок 5;

— аналогічну інформацію щодо зобов’язань у розрізі пріоритетних сегментів та загалом по підприємству — рядок 6;

— капітальні інвестиції — рядок 7;

— амортизацію необоротних активів — рядок 8.

Характеристики доходів та витрат, які треба показати у формі №6, наведено у п. 18-23 НП(С)БО 29.

Характеристики визначення активів та зобов’язань, які треба показати у формі №6, наведено у п. 24-31 НП(С)БО 29.

У розділах ІІ та ІІІ щодо допоміжних звітних сегментів наводять лише інформацію за трьома основними показниками. Проте і тут інформацію наводять за назвами сегментів й окремо — інформацію з фінзвітності, яку не вдалося розподілити за сегментами.

Останній крок — порівняння даних у формі №6 з іншими формами фінзвітності!

Наприкінці треба звірити дані форми №6 з даними інших форм фінзвітності, щоб переконатися, що все зроблено правильно. У цьому допоможе таблиця, складена за рекомендаціями Мінфіну.

Таблиця. Порівнянність показників форми №6 та інших форм фінзвітності згідно з Методрекомендаціями №476