- Бланк податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зі змінами та доповненнями).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) є на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.
За якою формою звітуємо за 2025 рік?
Це запитання могло виникнути тому, що протягом 2025 року Мінфін тричі:
вносив зміни до форми декларації з податку на прибуток.
А ще не забуваймо, що наприкінці 2024 року наказом від 05.12.2024 №621 Мінфін теж уніс зміни до форми цієї декларації. А чинності цей наказ набрав з дня його офіційного опублікування (21 січня 2025 року). Тоді само набрав чинності й інший наказ Мінфіну, від 24.12.2024 №659, яким було внесено уточнення до Наказу №621. Отже, зазначені зміни до декларації діють з цієї самої дати.
То за якою ж формою звітувати за 2025 рік?
Відповідь дають податківці в «ЗІР» за посиланням. Вони кажуть, що за 2025 рік ми звітуємо за декларацією в редакції Наказу №371.
Тобто всі зміни, які набрали чинності протягом 2025 року, мають бути враховані під час складання річної декларації за 2025 рік!
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
— J0100129 — для юридичних осіб;
— F0100729 — для фізичних осіб;
— J0100929 — для інститутів спільного інвестування;
— J0100529 — для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
В які строки подавати декларацію з податку на прибуток за 2025 рік?
ПКУ містить два варіанти подання декларації. Частина платників звітує щокварталу, інша частина — лише за рік. Але всі вони, безумовно, мають подати декларацію за рік.
Повторимо, хто і коли звітує з податку на прибуток.
Річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку (п. 137.5 ПКУ):
а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків) визначений за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначеного за показниками звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізосіб-підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання — юросіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання — юросіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. ІІІ ПКУ.
Тобто інші платники податку на прибуток повинні звітувати щокварталу!
Податкові декларації подають за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
— календарному кварталу — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ);
— календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 ПКУ).
Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком. Тому і для тих, хто звітує раз на рік, і для тих, хто звітує щокварталу (і зазвичай подає декларацію протягом 40 днів після закінчення кварталу), встановлено однакові строки подання декларації за цілий рік. Це 60 днів після закінчення року.
У 2026 році такий строк минає 1 березня. Але позаяк цей день припадає на вихідний (неділя), то останній день, коли можна подати декларацію з податку на прибуток за 2025 рік без запізнення, — це 02.03.2026 (понеділок)!
Не забуваймо і про те, що мало подати декларацію, треба визначити у ній суму податку до сплати і сплатити його протягом 10 календарних днів. Вони рахуються від 1 березня (фактичної дати закінчення строку подання декларації, без урахування перенесення). Отже, граничний день сплати податку на прибуток за 2024 рік — це 11.03.2026!
Окрема ситуація із сільгоспвиробниками. Адже для них звітний період — рік, а не в кожного з них звітним періодом є рік календарний (тобто з січня до грудня)!
Виробники сільгосппродукції мають право обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. А якщо так, то і строки звітування в них окремі!
Наприклад, як звітувати платникові податку на прибуток підприємств, основною діяльністю якого є виробництво сільгосппродукції та який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну систему оподаткування з 1 січня 2025 року й обрав «особливий» податковий (звітний) період, передбачений для виробників сільгосппродукції?
Податківці у «ЗІР» кажуть: такий платник податку має подати декларацію з податку на прибуток за період з 1 січня до 30 червня та повідомити контролюючий орган про перехід, надавши відповідні пояснення до декларації. Цю декларацію подають протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого звітного (податкового) півріччя. А отже, за 2025 рік подавати її знову не потрібно.
А якщо протягом 2025 року була зміна системи оподаткування?
Якщо перехід на загальну систему оподаткування відбувся з 1 січня 2025 року, то запитань не виникає — платник увесь 2025 рік був платником податку на прибуток, і в річній декларації відображається інформація за весь 2025 рік.
А якщо перехід відбувся в середині 2025 року?
Такі платники податку на прибуток теж користуються річним податковим звітним періодом, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року (крім виробників сільгосппродукції, які обрали спеціальний звітний період).
Отже, подаємо річну декларацію до 2 березня 2026 року, але не за весь рік, а тільки з показниками за період перебування на загальній системі оподаткування.
Якщо ж навпаки, протягом 2025 року платник перейшов на спрощену систему оподаткування, то він теж складає декларацію з податку на прибуток тільки за період перебування на загальній системі оподаткування. Проте подає її за податковий (звітний) період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем такого звітного (податкового) періоду. Таким чином, річну декларацію подавати таким колишнім платникам податку на прибуток вже не потрібно.
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант — це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.
Проте якщо протягом 2025 року ви змінили місцезнаходження, то слід врахувати таке.
Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі — Порядок №1588).
Отже, платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку №1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з відповідною ознакою (п. 10.13 розд. Х Порядку №1588).
У разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 10.2 розд. Х Порядку №1588).
Простіше кажучи, якщо ви переїхали у 2025 році, то до 31.12.2025 звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за увесь 2025 рік ви подаєте декларацію і сплачуєте податок вже у 2026 році. Бюджетний період зміни основного місця обліку (2025 рік) закінчився, — тож тепер звітуємо і платимо податок за новою адресою.
Чи треба подати декларацію, якщо підприємство простоювало?
Зазвичай платники податків користуються правом не подавати податкову звітність, якщо немає показників, які потребують декларування. Адже п. 49.2 ПКУ вимагає подавати звіти лише в разі, якщо у звітному періоді виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню. І податківці не заперечують, що це правило можна застосовувати у зворотному напрямі: якщо таких об’єктів чи показників немає, податкову декларацію можна і не подавати.
Проте це правило не працює щодо декларації з податку на прибуток. Адже одним з її додатків, який є невід’ємною частиною декларації, є фінансова звітність юрособи. А фінзвітність складають усі, адже збитковість чи нульовий фінансовий результат не звільняє від обов’язку вести бухоблік та складати фінзвітність.
Отже, незалежно від того, працювали ви у 2025 році чи простоювали, мали прибуток чи ні, декларацію треба подати обов’язково!
Що загрожує за неподання декларації за 2025 рік?
Скажімо, ви, всупереч зазначеному вище, все ж таки не подали декларацію з податку на прибуток. Можливо, навіть таку, в якій суми податку до сплати не було. Чи штрафуватимуть вас за це?
Так! Адже мораторій на застосування штрафів уже закінчився (ще з 01.08.2023). А за неподання податкової декларації або за порушення встановлених строків її подання п. 120.1 ПКУ передбачає два розміри штрафів:
— 340 грн — за перше порушення;
— 1 020 грн — за кожне наступне порушення, якщо до вас протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Зверніть також увагу, що у податківців залишається право не прийняти податкову декларацію, якщо порушено вимоги ст. 48 або 49 ПКУ. Наприклад, якщо в декларації немає її обов’язкових реквізитів. Або якщо якийсь із заповнених рядків декларації вимагав подання додатка, а він не був поданий. Це стосується, звісно, і неподання фінзвітності, адже вона, як уже було сказано, теж є додатком до декларації і її невід’ємною частиною.
Саме тому ми завжди рекомендуємо не відкладати подання декларацій на останній момент, — адже якщо декларацію не приймуть, є можливість дізнатися про порушення (що саме не сподобалося податківцям) і вчасно їх виправити.
Утім, позаяк воєнний стан усе ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
За відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Але щоб скористатися такою пільгою, ви маєте документально довести, що можливості подавати звітність та платити податки справді не мали!
Тобто в такому разі треба подати заяву і підтвердні документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ».
Нині таку заяву і документи потрібно подати не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (п. 4 розділу ІІ Порядку).
Для деяких платників податку на прибуток п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає і ще одну «воєнну» пільгу.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінзвітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом із податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ПКУ, і такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Чи є порядок складання декларації з податку на прибуток?
На жаль, порядку складання цього звіту Мінфін і досі не затвердив. Тож, складаючи цю декларацію, бухгалтер мусить спиратися на власний досвід, назви рядків та додатків і на численні роз’яснення від ДПС.
Зараз наведемо кілька найбільш загальних із них, про які має знати кожен бухгалтер:
1. Декларацію з податку на прибуток підприємств заповнюють на підставі первинних документів, складених згідно з бухобліком, у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
З одного боку, це очевидно — адже гривня як одиниця вимірювання наведена в самій декларації (зверху її табличної частини). З іншого боку — об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування. Його зазначають у фінзвітності, що є додатком до декларації. Але у фінзвітності цей показник наводять у тисячах гривень. І як бути в такій ситуації?
Як «розокруглити» тисячі гривень до гривень правильно?
Податківці у «ЗІР» рекомендують орієнтуватися не так на показники фінзвітності, як на самі первинні документи, на підставі яких було пораховано той фінрезультат та інші показники, які використовуються в декларації.
Тобто бухоблік (який ви ведете на підставі первинних документів) ви ведете у гривнях із копійками. І коли складали фінзвітність, ви зробили округлення до тисяч гривень. Тепер, для складання декларації з податку на прибуток, ви повертаєтеся назад і зазначаєте ці показники такими, які вони є у бухобліку. Тільки знову округлюєте їх, але вже до гривень без копійок.
2. Декларацію з податку на прибуток складають наростаючим підсумком.
Тобто якщо ви звітували з цього податку щокварталу, то ви вже знаєте про цей принцип, і пояснювати вам, як застосувати його при складанні декларації за рік, не потрібно.
Якщо ж ви — новостворений платник податку і звітуєте вперше, пояснимо. У річній декларації треба зафіксувати всі показники, які передбачає її форма, у значенні, яке дорівнює річному підсумку, тобто з дати вашого заснування до 31 грудня звітного року (включно).
Наприклад, якщо у певних кварталах ви мали збитки, а в інших — прибутки, це не показується окремо. У декларації за рік відображаєте загальний річний фінрезультат. Таким чином, збитки одного періоду зменшуються за рахунок прибутків інших, і навпаки.
3. Декларацію з податку на прибуток можна подати у три способи, передбачені п. 49.3 ПКУ. Тобто особисто, поштою або електронним способом. Але платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу тільки в електронній формі (про що каже п. 49.4 ПКУ).
Спосіб подання декларації впливає і на її заповнення. Наприклад, у паперовій формі будуть «живі» підписи осіб, які її склали, а електронну форму слід підписати електронними підписами.
Якщо якийсь із рядків декларації не має показників для заповнення, то у паперовій формі робимо прочерки, а в електронній формі — просто залишаємо ці рядки незаповненими.
Далі розглянемо складання декларації вже рядок за рядком та додаток за додатком. Але зробимо це в окремій статті.