Суттєво. У разі проведення ремонту або інших поліпшень ОЗ, які належать до невиробничих, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на ремонт або інші поліпшення невиробничих ОЗ, віднесених до витрат у бухгалтерському обліку.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ <…> (далі — ПрАТ) стосовно відображення витрат, які пов’язані з усуненням наслідків ракетно-дронових ударів та приведення будівель, споруд обладнання до первісного робочого стану та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ПрАТ є виробником трансформаторів та реактивів для потреб забезпечення енергетичної інфраструктури України; перебуває на загальній системі оподаткування, веде облік згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.
По території ПрАТ нанесено ракетно-дронові удари, які спричинили пошкодження майна підприємства (будівель, споруд, обладнання), що підтверджено актами комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, та витягами з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
З метою усунення наслідків ракетно-дронових ударів у ПрАТ виникають витрати з приведення будівель, споруд та обладнання до робочого стану, який був до ракетно-дронових ударів. Відновленню підлягають: цегляна кладка в місцях руйнації, конструкція покриття покрівлі, металева внутрішня огорожа майстерень, вікна, двері, ворота, металевий каркас майстерень, тощо.
ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості відображення витрат, які пов’язані з усуненням наслідків ракетно-дронових ударів та приведення будівель, споруд обладнання до первісного робочого стану, визнати витратами періоду, а не капітальними інвестиціями, з огляду на те, що таке відновлення не призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигід?
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).
Отже, кваліфікація поточного та капітального ремонту основних засобів регулюється правилами бухгалтерського обліку і належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Водночас, повідомляємо, що наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів.
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема,
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, у разі проведення ремонту або інших поліпшень основних засобів, які належать до невиробничих, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на ремонт або інші поліпшення невиробничих основних засобів, віднесених до витрат відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).