АТ «УЗ» у розрахунках із замовником-резидентом має розділити операцію на дві складові: міжнародне перевезення (за наявності підстав — 0%) та власне транспортно-експедиторську винагороду (20%). Саме така логіка випливає з норм ПКУ про міжнародні перевезення та з підходу, викладеного в УПК №610 щодо ПДВ-обліку транспортно-експедиторської діяльності.
Послуги з міжнародного перевезення (перевізна складова)
Операції з міжнародного перевезення вантажів оподатковуються за ставкою 0% (пп. «а» пп. 195.1.3 ПКУ).
Перевезення вважається міжнародним, якщо воно здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Ставка 0% застосовується до всього маршруту міжнародного перевезення.
Відповідно до наведеної умови таким документом є накладна СМГС, оформлена від пункту відправлення у Франції до пункту призначення в Україні.
Водночас, якщо «перевізну» частину фактично забезпечує перевізник, який не є резидентом — платником ПДВ (наприклад, нерезидент без постійного представництва в Україні), то за УПК №610 податкові зобов’язання в експедитора на вартість таких послуг перевезення не виникають (тобто це не «0%», а відсутність ПЗ з ПДВ щодо цієї складової).
Надання транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора)
Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або — за відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання (пп. «ж» п. 186.3 ПКУ).
Ця норма застосовується у загальному порядку саме до винагороди за ТЕП. Отримувачем послуг відповідно до наведеної умови є резидент, тож така операція є об’єктом оподаткування ПДВ у загальному порядку (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги). Докладніше читайте тут.
Послуги нерезидента, залученого за кордоном
Якщо АТ «УЗ» отримує від нерезидента послуги, місце постачання яких визначається як митна територія України, слід застосовувати механізм оподаткування за ст. 208 ПКУ (нарахування ПЗ отримувачем).
Важливо! Якщо витрати виставляються на експедитора без ПДВ, то вони і перевиставляються клієнтові теж без ПДВ.
Саме така позиція податківців викладена в УПК №610 щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності.
Тобто АТ «УЗ», отримавши транспортно-експедиційні послуги від нерезидента, нарахує податкові зобов’язання в загальному порядку відповідно до ст. 208 ПКУ. Проте перевиставляти їх на клієнта не буде. Але якщо нерезидент надає саме послуги перевезення і не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ в Україні (за правилами, наведеними в УПК №610).
Як оформити ПН замовнику (резиденту)
За підходом УПК №610 у межах міжнародного перевезення експедитор-резидент зазвичай складає дві податкові накладні: одну — на експедиторську винагороду зі ставкою 20%, другу — на вартість міжнародного перевезення зі ставкою 0% (за наявності підтвердних документів і підстав для 0%).
Суми, що їх відносять до перевезення, яке забезпечив перевізник, який не є резидентом — платником ПДВ, до ПН зі ставкою 0% не «підтягуються», бо за такими сумами у експедитора ПЗ не виникають.